Розмовник

uk Робота   »   zh 工作

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55[五十五]

55 [Wǔshíwǔ]

工作

[gōngzuò]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Хто Ви за професією? 您-是---什- 工- 的-？ 您 是 做 什么 工作 的 ？ 您 是 做 什- 工- 的 ？ --------------- 您 是 做 什么 工作 的 ？ 0
n-n s-ì-z-- --é-m- gōngzuò d-? nín shì zuò shénme gōngzuò de? n-n s-ì z-ò s-é-m- g-n-z-ò d-? ------------------------------ nín shì zuò shénme gōngzuò de?
Мій чоловік – лікар за професією. 我-----是 医--。 我的 先生 是 医生 。 我- 先- 是 医- 。 ------------ 我的 先生 是 医生 。 0
W- -e xiān---n- -h--yī---n-. Wǒ de xiānshēng shì yīshēng. W- d- x-ā-s-ē-g s-ì y-s-ē-g- ---------------------------- Wǒ de xiānshēng shì yīshēng.
Я працюю медсестрою на пів ставки. 我 是 -半-班---- 。 我 是 做半天班的 护士 。 我 是 做-天-的 护- 。 -------------- 我 是 做半天班的 护士 。 0
Wǒ-s-ì-zuò--à-ti-n--ān d- h-s-ì. Wǒ shì zuò bàntiān bān de hùshì. W- s-ì z-ò b-n-i-n b-n d- h-s-ì- -------------------------------- Wǒ shì zuò bàntiān bān de hùshì.
Скоро ми будемо отримувати пенсію. 不久 -- -要 拿-退休- --。 不久 我们 就要 拿 退休金 了 。 不- 我- 就- 拿 退-金 了 。 ------------------ 不久 我们 就要 拿 退休金 了 。 0
Bù-i- -ǒm-n --- --o ----u--i--jī---. Bùjiǔ wǒmen jiù yào ná tuìxiū jīnle. B-j-ǔ w-m-n j-ù y-o n- t-ì-i- j-n-e- ------------------------------------ Bùjiǔ wǒmen jiù yào ná tuìxiū jīnle.
Але податки високі. 但-纳- - 高 。 但 纳税 很 高 。 但 纳- 很 高 。 ---------- 但 纳税 很 高 。 0
D---n-s-uì---- g-o. Dàn nàshuì hěn gāo. D-n n-s-u- h-n g-o- ------------------- Dàn nàshuì hěn gāo.
І медстрахування дороге. 医--险 ----。 医疗保险 很 贵 。 医-保- 很 贵 。 ---------- 医疗保险 很 贵 。 0
Yīliáo bǎoxiǎn-h------. Yīliáo bǎoxiǎn hěn guì. Y-l-á- b-o-i-n h-n g-ì- ----------------------- Yīliáo bǎoxiǎn hěn guì.
Ким ти хочеш колись стати? 你 -- - 从- ----业- ？ 你 将来 想 从事 什么（职业） ？ 你 将- 想 从- 什-（-业- ？ ------------------ 你 将来 想 从事 什么（职业） ？ 0
N--------ái xi-n--c-n-s-----énm--(------? Nǐ jiānglái xiǎng cóngshì shénme (zhíyè)? N- j-ā-g-á- x-ǎ-g c-n-s-ì s-é-m- (-h-y-)- ----------------------------------------- Nǐ jiānglái xiǎng cóngshì shénme (zhíyè)?
Я хотів би стати інженером. 我-- - -程师-。 我 想 当 工程师 。 我 想 当 工-师 。 ----------- 我 想 当 工程师 。 0
W---iǎ-g--ān--g-ngchén-s-ī. Wǒ xiǎng dāng gōngchéngshī. W- x-ǎ-g d-n- g-n-c-é-g-h-. --------------------------- Wǒ xiǎng dāng gōngchéngshī.
Я хочу навчатися в університеті. 我-要----- 。 我 要 读 大学 。 我 要 读 大- 。 ---------- 我 要 读 大学 。 0
W-------ú--àxu-. Wǒ yào dú dàxué. W- y-o d- d-x-é- ---------------- Wǒ yào dú dàxué.
Я практикант. 我-是-----。 我 是 实习生 。 我 是 实-生 。 --------- 我 是 实习生 。 0
W---h-----xí-s--n-. Wǒ shì shíxí shēng. W- s-ì s-í-í s-ē-g- ------------------- Wǒ shì shíxí shēng.
Я заробляю небагато. 我 -得 -- 。 我 挣得 不多 。 我 挣- 不- 。 --------- 我 挣得 不多 。 0
W------g dé--ù -uō. Wǒ zhēng dé bù duō. W- z-ē-g d- b- d-ō- ------------------- Wǒ zhēng dé bù duō.
Я проходжу практику за кордоном. 我---国外-实习 。 我 在 国外 实习 。 我 在 国- 实- 。 ----------- 我 在 国外 实习 。 0
Wǒ z-i--u--à---h-xí. Wǒ zài guówài shíxí. W- z-i g-ó-à- s-í-í- -------------------- Wǒ zài guówài shíxí.
Це мій керівник. 这- 我的-老--。 这是 我的 老板 。 这- 我- 老- 。 ---------- 这是 我的 老板 。 0
Z-è--------d-----b--. Zhè shì wǒ de lǎobǎn. Z-è s-ì w- d- l-o-ǎ-. --------------------- Zhè shì wǒ de lǎobǎn.
Я маю люб’язних колег. 我的--事- 很-好 。 我的 同事们 很友好 。 我- 同-们 很-好 。 ------------ 我的 同事们 很友好 。 0
W--de---n--hì--- hě--yǒ-hǎ-. Wǒ de tóngshìmen hěn yǒuhǎo. W- d- t-n-s-ì-e- h-n y-u-ǎ-. ---------------------------- Wǒ de tóngshìmen hěn yǒuhǎo.
На обід ми завжди ходимо до їдальні. 中午 ---总是 一起 去 -- 。 中午 我们 总是 一起 去 食堂 。 中- 我- 总- 一- 去 食- 。 ------------------ 中午 我们 总是 一起 去 食堂 。 0
Z-ō-g---wǒ-en--ǒ-- sh--y-q---- shítán-. Zhōngwǔ wǒmen zǒng shì yīqǐ qù shítáng. Z-ō-g-ǔ w-m-n z-n- s-ì y-q- q- s-í-á-g- --------------------------------------- Zhōngwǔ wǒmen zǒng shì yīqǐ qù shítáng.
Я шукаю роботу. 我---找工- 。 我 在 找工作 。 我 在 找-作 。 --------- 我 在 找工作 。 0
Wǒ-----zh-o-g---z--. Wǒ zài zhǎo gōngzuò. W- z-i z-ǎ- g-n-z-ò- -------------------- Wǒ zài zhǎo gōngzuò.
Я вже рік безробітний / безробітна. 我--- 已- 一年 - 。 我 失业 已经 一年 了 。 我 失- 已- 一- 了 。 -------------- 我 失业 已经 一年 了 。 0
W--shīy-------g y- n--n--. Wǒ shīyè yǐjīng yī niánle. W- s-ī-è y-j-n- y- n-á-l-. -------------------------- Wǒ shīyè yǐjīng yī niánle.
У цій країні є забагато безробітних. 这个 -家 有 -----者 。 这个 国家 有 太多 失业者 。 这- 国- 有 太- 失-者 。 ---------------- 这个 国家 有 太多 失业者 。 0
Zh--e-gu-----y-- --i-d-ō-sh--è----. Zhège guójiā yǒu tài duō shīyè zhě. Z-è-e g-ó-i- y-u t-i d-ō s-ī-è z-ě- ----------------------------------- Zhège guójiā yǒu tài duō shīyè zhě.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?