Розмовник

uk Питання – минулий час 2   »   zh 问题–过去时2

86 [вісімдесят шість]

Питання – минулий час 2

Питання – минулий час 2

86[八十六]

86 [Bāshíliù]

问题–过去时2

wèntí – guòqù shí 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Яку краватку ти носив? 你--过的-是 哪条--带-？ 你 带__ 是 哪_ 领_ ？ 你 带-的 是 哪- 领- ？ --------------- 你 带过的 是 哪条 领带 ？ 0
nǐ--àigu- d--shì-nǎ----o---n-d--? n_ d_____ d_ s__ n_ t___ l_______ n- d-i-u- d- s-ì n- t-á- l-n-d-i- --------------------------------- nǐ dàiguò de shì nǎ tiáo lǐngdài?
Який автомобіль ти купив? 你--的 是--辆-车-？ 你 买_ 是 哪_ 车 ？ 你 买- 是 哪- 车 ？ ------------- 你 买的 是 哪辆 车 ？ 0
Nǐ ----d- --ì ----ià-- chē? N_ m__ d_ s__ n_ l____ c___ N- m-i d- s-ì n- l-à-g c-ē- --------------------------- Nǐ mǎi de shì nǎ liàng chē?
Яку газету ти передплатив? 你 订--------？ 你 订_ 哪_ 报_ ？ 你 订- 哪- 报- ？ ------------ 你 订过 哪份 报纸 ？ 0
Nǐ-d-ngg----ǎ --n bàozhǐ? N_ d______ n_ f__ b______ N- d-n-g-ò n- f-n b-o-h-? ------------------------- Nǐ dìngguò nǎ fèn bàozhǐ?
Кого ви бачили? 您-看- -了 ？ 您 看_ 谁_ ？ 您 看- 谁- ？ --------- 您 看见 谁了 ？ 0
N-n k-n-ià--s-u-l-? N__ k______ s______ N-n k-n-i-n s-u-l-? ------------------- Nín kànjiàn shuíle?
Кого Ви зустріли? 您 和-- 见过----？ 您 和 谁 见__ 了 ？ 您 和 谁 见-面 了 ？ ------------- 您 和 谁 见过面 了 ？ 0
Ní---- sh---j-à--u- m-à-l-? N__ h_ s___ j______ m______ N-n h- s-u- j-à-g-ò m-à-l-? --------------------------- Nín hé shuí jiànguò miànle?
Кого Ви пізнали? 您-认- 谁---？ 您 认_ 谁 了 ？ 您 认- 谁 了 ？ ---------- 您 认出 谁 了 ？ 0
N-n--è--chū s-u-le? N__ r__ c__ s______ N-n r-n c-ū s-u-l-? ------------------- Nín rèn chū shuíle?
Коли Ви встали? 您 -么----起-- ？ 您 什_ 时_ 起__ ？ 您 什- 时- 起-的 ？ ------------- 您 什么 时候 起床的 ？ 0
Nín -----e -h-h-u-q---u----d-? N__ s_____ s_____ q_______ d__ N-n s-é-m- s-í-ò- q-c-u-n- d-? ------------------------------ Nín shénme shíhòu qǐchuáng de?
Коли Ви почали? 您 ---时- 开始- ？ 您 什_ 时_ 开__ ？ 您 什- 时- 开-的 ？ ------------- 您 什么 时候 开始的 ？ 0
N-n ----m- -h---u -ā-s-- -e? N__ s_____ s_____ k_____ d__ N-n s-é-m- s-í-ò- k-i-h- d-? ---------------------------- Nín shénme shíhòu kāishǐ de?
Коли Ви припинили? 您 什么-时- -止- ？ 您 什_ 时_ 停__ ？ 您 什- 时- 停-的 ？ ------------- 您 什么 时候 停止的 ？ 0
Nín shé-me-sh---u-t-n-zh----? N__ s_____ s_____ t______ d__ N-n s-é-m- s-í-ò- t-n-z-ǐ d-? ----------------------------- Nín shénme shíhòu tíngzhǐ de?
Чому Ви прокинулися? 您--什么 - 了 ？ 您 为__ 醒 了 ？ 您 为-么 醒 了 ？ ----------- 您 为什么 醒 了 ？ 0
Ní- -èis---- ------? N__ w_______ x______ N-n w-i-h-m- x-n-l-? -------------------- Nín wèishéme xǐngle?
Чому Ви стали вчителем? 您-为什- -了 教师 ？ 您 为__ 当_ 教_ ？ 您 为-么 当- 教- ？ ------------- 您 为什么 当了 教师 ？ 0
Nín---ish-me-d-ngl--j-à-s-ī? N__ w_______ d_____ j_______ N-n w-i-h-m- d-n-l- j-à-s-ī- ---------------------------- Nín wèishéme dāngle jiàoshī?
Чому Ви взяли таксі? 您--什么-坐了-出租--？ 您 为__ 坐_ 出__ ？ 您 为-么 坐- 出-车 ？ -------------- 您 为什么 坐了 出租车 ？ 0
N---wè-s-é-- z--l------ū ch-? N__ w_______ z____ c____ c___ N-n w-i-h-m- z-ò-e c-ū-ū c-ē- ----------------------------- Nín wèishéme zuòle chūzū chē?
Звідки Ви прийшли? 您 -哪里 来- ？ 您 从__ 来_ ？ 您 从-里 来- ？ ---------- 您 从哪里 来的 ？ 0
N-n---ng n-l- -ái---? N__ c___ n___ l__ d__ N-n c-n- n-l- l-i d-? --------------------- Nín cóng nǎlǐ lái de?
Куди Ви ходили? 您---里 --？ 您 去__ 了 ？ 您 去-里 了 ？ --------- 您 去哪里 了 ？ 0
Ní---ù -ǎ-ǐ -e? N__ q_ n___ l__ N-n q- n-l- l-? --------------- Nín qù nǎlǐ le?
Де Ви були? 您--了-哪儿-？ 您 去_ 哪_ ？ 您 去- 哪- ？ --------- 您 去了 哪儿 ？ 0
Nín-q-le----er? N__ q___ n_____ N-n q-l- n-'-r- --------------- Nín qùle nǎ'er?
Кому ти допоміг / допомогла? 你-帮--- ？ 你 帮_ 了 ？ 你 帮- 了 ？ -------- 你 帮谁 了 ？ 0
Nǐ bā-g ------? N_ b___ s______ N- b-n- s-u-l-? --------------- Nǐ bāng shuíle?
Кому ти написав / написала? 你 -谁 -信-了 ？ 你 给_ 写_ 了 ？ 你 给- 写- 了 ？ ----------- 你 给谁 写信 了 ？ 0
N- --i -huí-xi- x-nle? N_ g__ s___ x__ x_____ N- g-i s-u- x-ě x-n-e- ---------------------- Nǐ gěi shuí xiě xìnle?
Кому ти відповів / відповіла? 你 回答---了 ？ 你 回_ 谁 了 ？ 你 回- 谁 了 ？ ---------- 你 回答 谁 了 ？ 0
N- huíd- -huíle? N_ h____ s______ N- h-í-á s-u-l-? ---------------- Nǐ huídá shuíle?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + китайська (спрощена) (1-100) MP3 китайська (спрощена) (1-100)
Відео не знайдено!

Двомовність поліпшує слух

Люди, які розмовляють двома мовами, чують краще. Вони можуть більш точно розрізняти різні звуки. Такий результат отримано в американських дослідженнях. Дослідники протестували багато підлітків. Частина випробуваних виросли як двомовні. Ці підлітки говорили англійською та іспанською. Друга частина тест-осіб говорила тільки англійською. Молоді люди повинні були вислухати один певний склад. Це склад «да». Він не належить ні до якої з обох мов. Склади було озвучено для випробуваних за допомогою навушників. В цей час за допомогою електродів вимірялася активність їх мозку. Після цього тесту підлітки повинні були вислухати склади ще раз. Але цього разу повинні були слухати разом з сильним шумом. Це були різні голоси, які вимовляли безглузді речення. Двомовні реагували на склади дуже сильно. Їх мозок виявляв велику активність. Вони могли точно ідентифікувати склади разом і без заважаючих шумів. Одномовні випробувані цього зробити не могли. Їх слух був не такий хороший, як слух двомовних випробуваних. Результат експерименту здивував дослідників. До цих пір було відомо, що музиканти мають особливо гарний слух. Але здається, що також двомовність тренує слух. Двомовні постійно зіставляють між собою різні звуки. Завдяки цьому мозок повинен розвивати нові здібності. Він вчиться точно відрізняти різні мовні подразнення. Дослідники тепер тестують, як мовні навички впливають на мозок. Можливо, слух також отримує користь, коли пізніше вчать мови…