Розмовник

uk Числа   »   eo Ciferoj

7 [сім]

Числа

Числа

7 [sep]

Ciferoj

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська есперанто Відтворити більше
Я рахую: M----l-u-a-: M_ k________ M- k-l-u-a-: ------------ Mi kalkulas: 0
один, два, три u--,-du- tri u___ d__ t__ u-u- d-, t-i ------------ unu, du, tri 0
Я рахую до трьох. M--k----la--ĝi---ri. M_ k_______ ĝ__ t___ M- k-l-u-a- ĝ-s t-i- -------------------- Mi kalkulas ĝis tri. 0
Я рахую далі: Mi -l- -a--ul-s: M_ p__ k________ M- p-u k-l-u-a-: ---------------- Mi plu kalkulas: 0
Чотири, п’ять, шість, kvar- k--n--ses, k____ k____ s___ k-a-, k-i-, s-s- ---------------- kvar, kvin, ses, 0
сім, вісім, дев’ять sep,-ok, --ŭ s___ o__ n__ s-p- o-, n-ŭ ------------ sep, ok, naŭ 0
Я рахую. M- --l--l--. M_ k________ M- k-l-u-a-. ------------ Mi kalkulas. 0
Ти рахуєш. V--ka---l--. V_ k________ V- k-l-u-a-. ------------ Vi kalkulas. 0
Він рахує. Li---lkul--. L_ k________ L- k-l-u-a-. ------------ Li kalkulas. 0
Один. Перший. U-u--La u--a. U___ L_ u____ U-u- L- u-u-. ------------- Unu. La unua. 0
Два. Другий. Du.--a-dua. D__ L_ d___ D-. L- d-a- ----------- Du. La dua. 0
Три. Третій. T-i- ------a. T___ L_ t____ T-i- L- t-i-. ------------- Tri. La tria. 0
Чотири. Четвертий. K-a-- L- k-ara. K____ L_ k_____ K-a-. L- k-a-a- --------------- Kvar. La kvara. 0
П’ять. П’ятий. K-i-.--a----na. K____ L_ k_____ K-i-. L- k-i-a- --------------- Kvin. La kvina. 0
Шість. Шостий. Se----a ---a. S___ L_ s____ S-s- L- s-s-. ------------- Ses. La sesa. 0
Сім. Сьомий. S--.--a -ep-. S___ L_ s____ S-p- L- s-p-. ------------- Sep. La sepa. 0
Вісім. Восьмий. O-- L- o-a. O__ L_ o___ O-. L- o-a- ----------- Ok. La oka. 0
Дев’ять. Дев’ятий. N-ŭ. L- -a-a. N___ L_ n____ N-ŭ- L- n-ŭ-. ------------- Naŭ. La naŭa. 0

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!