Розмовник

uk потребувати – хотіти   »   eo bezoni - voli

69 [шістдесят дев’ять]

потребувати – хотіти

потребувати – хотіти

69 [sesdek naŭ]

bezoni - voli

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська есперанто Відтворити більше
Мені потрібне ліжко. Mi -e-o------t--. M_ b______ l_____ M- b-z-n-s l-t-n- ----------------- Mi bezonas liton. 0
Я хочу спати. Mi v-l-- d-r--. M_ v____ d_____ M- v-l-s d-r-i- --------------- Mi volas dormi. 0
Тут є ліжко? Ĉu-e-ta- lit---i-ti-? Ĉ_ e____ l___ ĉ______ Ĉ- e-t-s l-t- ĉ---i-? --------------------- Ĉu estas lito ĉi-tie? 0
Мені потрібна лампа. Mi-b------ lampo-. M_ b______ l______ M- b-z-n-s l-m-o-. ------------------ Mi bezonas lampon. 0
Я хочу читати. M--v-l-- l---. M_ v____ l____ M- v-l-s l-g-. -------------- Mi volas legi. 0
Чи є тут лампа? Ĉu esta- ---p---i--ie? Ĉ_ e____ l____ ĉ______ Ĉ- e-t-s l-m-o ĉ---i-? ---------------------- Ĉu estas lampo ĉi-tie? 0
Мені потрібен телефон. M- -e---a---el-fon--. M_ b______ t_________ M- b-z-n-s t-l-f-n-n- --------------------- Mi bezonas telefonon. 0
Я хочу зателефонувати. M- v--as-te---on-. M_ v____ t________ M- v-l-s t-l-f-n-. ------------------ Mi volas telefoni. 0
Тут є телефон? Ĉu es----t---fono-ĉi---e? Ĉ_ e____ t_______ ĉ______ Ĉ- e-t-s t-l-f-n- ĉ---i-? ------------------------- Ĉu estas telefono ĉi-tie? 0
Мені потрібний фотоапарат. M--be-o-a--foti---. M_ b______ f_______ M- b-z-n-s f-t-l-n- ------------------- Mi bezonas fotilon. 0
Я хочу фотографувати. M---o-a--f---. M_ v____ f____ M- v-l-s f-t-. -------------- Mi volas foti. 0
Тут є фотоапарат? Ĉu -------o--lo-ĉi--i-? Ĉ_ e____ f_____ ĉ______ Ĉ- e-t-s f-t-l- ĉ---i-? ----------------------- Ĉu estas fotilo ĉi-tie? 0
Мені потрібен комп’ютер. M- --zonas ---p--i-on. M_ b______ k__________ M- b-z-n-s k-m-u-i-o-. ---------------------- Mi bezonas komputilon. 0
Я хочу послати повідомлення електронною поштою. M------- s-----r-tme-a-o-. M_ v____ s____ r__________ M- v-l-s s-n-i r-t-e-a-o-. -------------------------- Mi volas sendi retmesaĝon. 0
Чи є тут комп’ютер? Ĉ--e-tas---m-u--l- ---t-e? Ĉ_ e____ k________ ĉ______ Ĉ- e-t-s k-m-u-i-o ĉ---i-? -------------------------- Ĉu estas komputilo ĉi-tie? 0
Мені потрібна кулькова ручка. M----zona--g------ibi-on. M_ b______ g_____________ M- b-z-n-s g-o-s-r-b-l-n- ------------------------- Mi bezonas globskribilon. 0
Я хочу дещо написати. M--vo-as --- s-ri-i. M_ v____ i__ s______ M- v-l-s i-n s-r-b-. -------------------- Mi volas ion skribi. 0
Тут є аркуш паперу і кулькова ручка? Ĉ--e--as -----f--i- --j g-ob--ribi-o ----i-? Ĉ_ e____ p_________ k__ g___________ ĉ______ Ĉ- e-t-s p-p-r-o-i- k-j g-o-s-r-b-l- ĉ---i-? -------------------------------------------- Ĉu estas paperfolio kaj globskribilo ĉi-tie? 0

Машинний переклад

Кому потрібні переклади текстів, як правило повинен платити великі гроші. Професійні усні або письмові перекладачі дорогі. Однак завжди важливо розуміти іншу мову. Цю проблему прагнуть вирішити інформатики та комп’ютерні лінгвісти. Вони давно працюють над розвитком засобів для перекладу. Втім, є багато різних програм. Але машинні переклади часто мають низьку якість. Однак це не вина програмістів! Мови - це дуже складні конструкції. Комп’ютер, напроти, оснований на простих математичних принципах. Тому вони не можуть обробляти мови завжди коректно. Перекладацька програма повинна б була повністю вивчити мову. Для цього експерти повинні б були внести в неї тисячі слів та правил. Практично це неможливо. Простіше дозволити комп’ютеру рахувати. Адже це він може добре! Комп’ютер може обчислити, які комбінації є частими. Він, наприклад, визначає, які слова часто стоять поруч один одного. Для цього йому повинні надати тексти різними мовами. Так він вивчає, що є типовим для певних мов. Ці статистичні методи покращують автоматичні переклади. Однак комп’ютер не може замінити людину. Ніяка машина не може імітувати мову людського мозку. Отож, перекладачі та тлумачі ще довго матимуть роботу! Прості тексти у майбутньому можна буде впевнено перекладати за допомогою комп’ютера. Нажаль, поезія та література, напроти, потребують живого елементу. Вони живуть людським відчуттям мови. І це також добре…