Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   hr Prošlo vrijeme načinskih glagola 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [osamdeset i osam]

Prošlo vrijeme načinskih glagola 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. Mo---e---n ni-----i----r-ti s ------. M__ s_ s__ n___ h___ i_____ s l______ M-j s- s-n n-j- h-i- i-r-t- s l-t-o-. ------------------------------------- Moj se sin nije htio igrati s lutkom. 0
Моя дочка не хотіла грати у футбол. M-j--kć-rk---i-e h--e---i---t- -o---e-. M___ k_____ n___ h_____ i_____ n_______ M-j- k-e-k- n-j- h-j-l- i-r-t- n-g-m-t- --------------------------------------- Moja kćerka nije htjela igrati nogomet. 0
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. M-----u-ru-a---j- h-je-a-s-----m ---ati -a-. M___ s______ n___ h_____ s_ m___ i_____ š___ M-j- s-p-u-a n-j- h-j-l- s- m-o- i-r-t- š-h- -------------------------------------------- Moja supruga nije htjela sa mnom igrati šah. 0
Мої діти не хотіли гуляти. M--- -e d-e-a-nisu-h---la--e-a--. M___ s_ d____ n___ h_____ š______ M-j- s- d-e-a n-s- h-j-l- š-t-t-. --------------------------------- Moja se djeca nisu htjela šetati. 0
Вони не хотіли прибрати кімнату. O---nisu h------po--remi---sob-. O__ n___ h_____ p_________ s____ O-i n-s- h-j-l- p-s-r-m-t- s-b-. -------------------------------- Oni nisu htjeli pospremiti sobu. 0
Вони не хотіли йти спати. On- n-s- h--eli --- u ----et. O__ n___ h_____ i__ u k______ O-i n-s- h-j-l- i-i u k-e-e-. ----------------------------- Oni nisu htjeli ići u krevet. 0
Йому не можна було їсти морозива. N--e--m---jest- --ado-ed. N___ s___ j____ s________ N-j- s-i- j-s-i s-a-o-e-. ------------------------- Nije smio jesti sladoled. 0
Йому не можна було їсти шоколад. N--e-sm-o -e-t--čok-lad-. N___ s___ j____ č________ N-j- s-i- j-s-i č-k-l-d-. ------------------------- Nije smio jesti čokoladu. 0
Йому не можна було їсти цукерок. N--e -m-o ---t- -----n-. N___ s___ j____ b_______ N-j- s-i- j-s-i b-m-o-e- ------------------------ Nije smio jesti bombone. 0
Я міг / могла щось забажати. Sm-o --sm---- --m--eš-- ---e--e-i. S___ / s_____ s__ n____ z_________ S-i- / s-j-l- s-m n-š-o z-ž-l-e-i- ---------------------------------- Smio / smjela sam nešto zaželjeti. 0
Я міг / могла купити собі одяг. S--el----- si-k--i-i hal--nu. S_____ s__ s_ k_____ h_______ S-j-l- s-m s- k-p-t- h-l-i-u- ----------------------------- Smjela sam si kupiti haljinu. 0
Я міг / могла узяти собі цукерку. S-i- /-s--ela sam uz--- j---- ---li--. S___ / s_____ s__ u____ j____ p_______ S-i- / s-j-l- s-m u-e-i j-d-u p-a-i-u- -------------------------------------- Smio / smjela sam uzeti jednu pralinu. 0
Тобі можна було курити в літаку? J--i-li ---- /----e---pu--t- - z-akop-o-u? J___ l_ s___ / s_____ p_____ u z__________ J-s- l- s-i- / s-j-l- p-š-t- u z-a-o-l-v-? ------------------------------------------ Jesi li smio / smjela pušiti u zrakoplovu? 0
Тобі можна було пити в лікарні пиво? Je---li-s-io-/-s-jela----i -iv----b-l---i? J___ l_ s___ / s_____ p___ p___ u b_______ J-s- l- s-i- / s-j-l- p-t- p-v- u b-l-i-i- ------------------------------------------ Jesi li smio / smjela piti pivo u bolnici? 0
Тобі можна було взяти собаку в готель? J-----i s--- / s-j--a-po----- p-----h---l? J___ l_ s___ / s_____ p______ p__ u h_____ J-s- l- s-i- / s-j-l- p-v-s-i p-a u h-t-l- ------------------------------------------ Jesi li smio / smjela povesti psa u hotel? 0
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. Djec--s- za --ij----pr-z-ik- -mjela --g---stat- -an-. D____ s_ z_ v______ p_______ s_____ d___ o_____ v____ D-e-a s- z- v-i-e-e p-a-n-k- s-j-l- d-g- o-t-t- v-n-. ----------------------------------------------------- Djeca su za vrijeme praznika smjela dugo ostati vani. 0
Вони могли довго грати у дворі. Sm--la-s---e-dugo-i--a---u -vo-----. S_____ s_ s_ d___ i_____ u d________ S-j-l- s- s- d-g- i-r-t- u d-o-i-t-. ------------------------------------ Smjela su se dugo igrati u dvorištu. 0
Вони могли довго не спати. Smjel- s- -u-- ---at- --d-a. S_____ s_ d___ o_____ b_____ S-j-l- s- d-g- o-t-t- b-d-a- ---------------------------- Smjela su dugo ostati budna. 0

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…