Розмовник

uk Числа   »   hr Brojati

7 [сім]

Числа

Числа

7 [sedam]

Brojati

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Я рахую: Ja ---ji-: J_ b______ J- b-o-i-: ---------- Ja brojim: 0
один, два, три j-d-n----a----i j_____ d___ t__ j-d-n- d-a- t-i --------------- jedan, dva, tri 0
Я рахую до трьох. B-o--m d----i. B_____ d_ t___ B-o-i- d- t-i- -------------- Brojim do tri. 0
Я рахую далі: Ja -r-j---d--je: J_ b_____ d_____ J- b-o-i- d-l-e- ---------------- Ja brojim dalje: 0
Чотири, п’ять, шість, čet--i- -e-, -est, č______ p___ š____ č-t-r-, p-t- š-s-, ------------------ četiri, pet, šest, 0
сім, вісім, дев’ять s-dam--os--- devet s_____ o____ d____ s-d-m- o-a-, d-v-t ------------------ sedam, osam, devet 0
Я рахую. B-ojim. B______ B-o-i-. ------- Brojim. 0
Ти рахуєш. B-o-iš. B______ B-o-i-. ------- Brojiš. 0
Він рахує. Bro-i. B_____ B-o-i- ------ Broji. 0
Один. Перший. J-dan--Prvi. J_____ P____ J-d-n- P-v-. ------------ Jedan. Prvi. 0
Два. Другий. D--. --ugi. D___ D_____ D-a- D-u-i- ----------- Dva. Drugi. 0
Три. Третій. Tr-.-T--ći. T___ T_____ T-i- T-e-i- ----------- Tri. Treći. 0
Чотири. Четвертий. Četi--- -etv---. Č______ Č_______ Č-t-r-. Č-t-r-i- ---------------- Četiri. Četvrti. 0
П’ять. П’ятий. Pe-.-Pet-. P___ P____ P-t- P-t-. ---------- Pet. Peti. 0
Шість. Шостий. Šest. --st-. Š____ Š_____ Š-s-. Š-s-i- ------------ Šest. Šesti. 0
Сім. Сьомий. S-dam--Sedm-. S_____ S_____ S-d-m- S-d-i- ------------- Sedam. Sedmi. 0
Вісім. Восьмий. Os--. Osm-. O____ O____ O-a-. O-m-. ----------- Osam. Osmi. 0
Дев’ять. Дев’ятий. Dev-t--De--t-. D_____ D______ D-v-t- D-v-t-. -------------- Devet. Deveti. 0

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!