Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   cs Minulý čas způsobových sloves 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [osmdesát osm]

Minulý čas způsobových sloves 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська чеська Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. M-j --- s----c-tě--h-á- ----ne-ko-. M__ s__ s_ n______ h___ s p________ M-j s-n s- n-c-t-l h-á- s p-n-n-o-. ----------------------------------- Můj syn si nechtěl hrát s panenkou. 0
Моя дочка не хотіла грати у футбол. M--- dcera-nec--ěl--h--t -otb--. M___ d____ n_______ h___ f______ M-j- d-e-a n-c-t-l- h-á- f-t-a-. -------------------------------- Moje dcera nechtěla hrát fotbal. 0
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. M--e------s- --ou ne--t--a--r-t š--hy. M___ ž___ s_ m___ n_______ h___ š_____ M-j- ž-n- s- m-o- n-c-t-l- h-á- š-c-y- -------------------------------------- Moje žena se mnou nechtěla hrát šachy. 0
Мої діти не хотіли гуляти. Moj- --t--n--htě-y j---na-procházk-. M___ d___ n_______ j__ n_ p_________ M-j- d-t- n-c-t-l- j-t n- p-o-h-z-u- ------------------------------------ Moje děti nechtěly jít na procházku. 0
Вони не хотіли прибрати кімнату. N-c-t--y-ukl---- -o---. N_______ u______ p_____ N-c-t-l- u-l-d-t p-k-j- ----------------------- Nechtěly uklidit pokoj. 0
Вони не хотіли йти спати. Nec-tě-- jít -o -o-t--e / --á-. N_______ j__ d_ p______ / s____ N-c-t-l- j-t d- p-s-e-e / s-á-. ------------------------------- Nechtěly jít do postele / spát. 0
Йому не можна було їсти морозива. N-sm-l -í------zlin-. N_____ j___ z________ N-s-ě- j-s- z-r-l-n-. --------------------- Nesměl jíst zmrzlinu. 0
Йому не можна було їсти шоколад. Ne---l -íst -ok--á-u. N_____ j___ č________ N-s-ě- j-s- č-k-l-d-. --------------------- Nesměl jíst čokoládu. 0
Йому не можна було їсти цукерок. N---ěl j-s- bonb---. N_____ j___ b_______ N-s-ě- j-s- b-n-ó-y- -------------------- Nesměl jíst bonbóny. 0
Я міг / могла щось забажати. S--- /--měla -se- si-něco-p--t. S___ / s____ j___ s_ n___ p____ S-ě- / s-ě-a j-e- s- n-c- p-á-. ------------------------------- Směl / směla jsem si něco přát. 0
Я міг / могла купити собі одяг. Směl----m-la--s-m si ko-p-t-š-ty. S___ / s____ j___ s_ k_____ š____ S-ě- / s-ě-a j-e- s- k-u-i- š-t-. --------------------------------- Směl / směla jsem si koupit šaty. 0
Я міг / могла узяти собі цукерку. S--l-- s-ě---j--m-s--v--t---a--nk-. S___ / s____ j___ s_ v___ p________ S-ě- / s-ě-a j-e- s- v-í- p-a-i-k-. ----------------------------------- Směl / směla jsem si vzít pralinku. 0
Тобі можна було курити в літаку? S-ěl /-s---a j-- -ou--t --l--adle? S___ / s____ j__ k_____ v l_______ S-ě- / s-ě-a j-i k-u-i- v l-t-d-e- ---------------------------------- Směl / směla jsi kouřit v letadle? 0
Тобі можна було пити в лікарні пиво? Sm-l---s---a-jsi---- - n-mo--ic- p-v-? S___ / s____ j__ p__ v n________ p____ S-ě- / s-ě-a j-i p-t v n-m-c-i-i p-v-? -------------------------------------- Směl / směla jsi pít v nemocnici pivo? 0
Тобі можна було взяти собаку в готель? S-ěl-/ -m--a-j-- -zít-ps--- seb---do-h--elu? S___ / s____ j__ v___ p__ s s____ d_ h______ S-ě- / s-ě-a j-i v-í- p-a s s-b-u d- h-t-l-? -------------------------------------------- Směl / směla jsi vzít psa s sebou do hotelu? 0
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. O-p-áz----á---smě-y--ě-i-z-stat d----- --nku. O p__________ s____ d___ z_____ d_____ v_____ O p-á-d-i-á-h s-ě-y d-t- z-s-a- d-o-h- v-n-u- --------------------------------------------- O prázdninách směly děti zůstat dlouho venku. 0
Вони могли довго грати у дворі. Mo--- si------d--u-o-na-d-oř-. M____ s_ h___ d_____ n_ d_____ M-h-y s- h-á- d-o-h- n- d-o-e- ------------------------------ Mohly si hrát dlouho na dvoře. 0
Вони могли довго не спати. Sm--y---s-at-d----o-----ru. S____ z_____ d_____ v______ S-ě-y z-s-a- d-o-h- v-h-r-. --------------------------- Směly zůstat dlouho vzhůru. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + чеська (1-100) MP3 чеська (1-100)
Відео не знайдено!

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…