Розмовник

uk Модальні дієслова у минулому 2   »   kk Модальді етістіктің өткен шағы 2

88 [вісімдесят вісім]

Модальні дієслова у минулому 2

Модальні дієслова у минулому 2

88 [сексен сегіз]

88 [seksen segiz]

Модальді етістіктің өткен шағы 2

[Modaldi etistiktiñ ötken şağı 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська казахська Відтворити більше
Мій син не хотів бавитися лялькою. Ұ-ы---- -уы--а-пе----нағыс---елм-ді. Ұ______ қ_________ о_______ к_______ Ұ-ы-н-ң қ-ы-ш-қ-е- о-н-ғ-с- к-л-е-і- ------------------------------------ Ұлымның қуыршақпен ойнағысы келмеді. 0
Ul----- qwırşaq-e- ----ğ-sı---lme--. U______ q_________ o_______ k_______ U-ı-n-ñ q-ı-ş-q-e- o-n-ğ-s- k-l-e-i- ------------------------------------ Ulımnıñ qwırşaqpen oynağısı kelmedi.
Моя дочка не хотіла грати у футбол. Қызым-ы- -у---л-о-нағ--ы-ке-мед-. Қ_______ ф_____ о_______ к_______ Қ-з-м-ы- ф-т-о- о-н-ғ-с- к-л-е-і- --------------------------------- Қызымның футбол ойнағысы келмеді. 0
Qızımn-ñ ------ oy--ğı-ı -e--edi. Q_______ f_____ o_______ k_______ Q-z-m-ı- f-t-o- o-n-ğ-s- k-l-e-i- --------------------------------- Qızımnıñ fwtbol oynağısı kelmedi.
Моя жінка не хотіла грати в шахи зі мною. Ә-е-імні- -е---ен ш-хма- -й-а-ыс--келм---. Ә________ м______ ш_____ о_______ к_______ Ә-е-і-н-ң м-н-м-н ш-х-а- о-н-ғ-с- к-л-е-і- ------------------------------------------ Әйелімнің менімен шахмат ойнағысы келмеді. 0
Äy-l-m--- ------n-ş--ma- o-na---ı --lmedi. Ä________ m______ ş_____ o_______ k_______ Ä-e-i-n-ñ m-n-m-n ş-x-a- o-n-ğ-s- k-l-e-i- ------------------------------------------ Äyelimniñ menimen şaxmat oynağısı kelmedi.
Мої діти не хотіли гуляти. Балал----н-ң --р-енд--------л--ді. Б___________ с___________ к_______ Б-л-л-р-м-ы- с-р-е-д-г-с- к-л-е-і- ---------------------------------- Балаларымның серуендегісі келмеді. 0
B-la--rı--ıñ----w---e-----kelme-i. B___________ s___________ k_______ B-l-l-r-m-ı- s-r-e-d-g-s- k-l-e-i- ---------------------------------- Balalarımnıñ serwendegisi kelmedi.
Вони не хотіли прибрати кімнату. О--р-ың-----е---жи--ғыс--к--ме--. О______ б______ ж_______ к_______ О-а-д-ң б-л-е-і ж-н-ғ-с- к-л-е-і- --------------------------------- Олардың бөлмені жинағысы келмеді. 0
Ol---ı---ölmeni-j-na-ı-ı k--m--i. O______ b______ j_______ k_______ O-a-d-ñ b-l-e-i j-n-ğ-s- k-l-e-i- --------------------------------- Olardıñ bölmeni jïnağısı kelmedi.
Вони не хотіли йти спати. Ола-д----атқ--- к----ді. О______ ж______ к_______ О-а-д-ң ж-т-ы-ы к-л-е-і- ------------------------ Олардың жатқысы келмеді. 0
Olard-ñ j-t--sı---l--d-. O______ j______ k_______ O-a-d-ñ j-t-ı-ı k-l-e-i- ------------------------ Olardıñ jatqısı kelmedi.
Йому не можна було їсти морозива. Оғ-н----мұзда--ж-уге-б-------н. О___ б________ ж____ б_________ О-а- б-л-ұ-д-қ ж-у-е б-л-а-т-н- ------------------------------- Оған балмұздақ жеуге болмайтын. 0
Oğ-n -a-m--d-q-j---- --l-ay-ı-. O___ b________ j____ b_________ O-a- b-l-u-d-q j-w-e b-l-a-t-n- ------------------------------- Oğan balmuzdaq jewge bolmaytın.
Йому не можна було їсти шоколад. Оған--о--л---ж-уге ----айт--. О___ ш______ ж____ б_________ О-а- ш-к-л-д ж-у-е б-л-а-т-н- ----------------------------- Оған шоколад жеуге болмайтын. 0
Oğ-- ş--o--------e -o----tı-. O___ ş______ j____ b_________ O-a- ş-k-l-d j-w-e b-l-a-t-n- ----------------------------- Oğan şokolad jewge bolmaytın.
Йому не можна було їсти цукерок. Оғ----ә-----же-ге--олмай-ын. О___ к_____ ж____ б_________ О-а- к-м-и- ж-у-е б-л-а-т-н- ---------------------------- Оған кәмпит жеуге болмайтын. 0
O--- -ämpï----w-e-bol-ay---. O___ k_____ j____ b_________ O-a- k-m-ï- j-w-e b-l-a-t-n- ---------------------------- Oğan kämpït jewge bolmaytın.
Я міг / могла щось забажати. М-ға---ір-еңе-қ--а- -лу----ол-тын. М____ б______ қ____ а____ б_______ М-ғ-н б-р-е-е қ-л-п а-у-а б-л-т-н- ---------------------------------- Маған бірдеңе қалап алуға болатын. 0
Mağa- b-r---e--a--- -lw-a-----t-n. M____ b______ q____ a____ b_______ M-ğ-n b-r-e-e q-l-p a-w-a b-l-t-n- ---------------------------------- Mağan birdeñe qalap alwğa bolatın.
Я міг / могла купити собі одяг. Ма--- ---ле-----ы----у----ол----. М____ к_____ с____ а____ б_______ М-ғ-н к-й-е- с-т-п а-у-а б-л-т-н- --------------------------------- Маған көйлек сатып алуға болатын. 0
Mağ----ö-l-- -at-p-alwğa bola-ın. M____ k_____ s____ a____ b_______ M-ğ-n k-y-e- s-t-p a-w-a b-l-t-n- --------------------------------- Mağan köylek satıp alwğa bolatın.
Я міг / могла узяти собі цукерку. Мағ----о-о-а- -л-ға--о-ат-н. М____ ш______ а____ б_______ М-ғ-н ш-к-л-д а-у-а б-л-т-н- ---------------------------- Маған шоколад алуға болатын. 0
Ma--n--o-ola- -l-ğ--b-l-t--. M____ ş______ a____ b_______ M-ğ-n ş-k-l-d a-w-a b-l-t-n- ---------------------------- Mağan şokolad alwğa bolatın.
Тобі можна було курити в літаку? С-ғ-н--ша-т- т-ме-і--ег--е бола-ы- -а -ді? С____ ұ_____ т_____ ш_____ б______ б_ е___ С-ғ-н ұ-а-т- т-м-к- ш-г-г- б-л-т-н б- е-і- ------------------------------------------ Саған ұшақта темекі шегуге болатын ба еді? 0
S-ğ---uşaqta--e--k----g--e--o-a-ı- ---ed-? S____ u_____ t_____ ş_____ b______ b_ e___ S-ğ-n u-a-t- t-m-k- ş-g-g- b-l-t-n b- e-i- ------------------------------------------ Sağan uşaqta temeki şegwge bolatın ba edi?
Тобі можна було пити в лікарні пиво? С-ған-а----ана---с-р---ш--- б-лат----- е-і? С____ а_________ с___ і____ б______ б_ е___ С-ғ-н а-р-х-н-д- с-р- і-у-е б-л-т-н б- е-і- ------------------------------------------- Саған ауруханада сыра ішуге болатын ба еді? 0
Sa-a- a-rwxan-----ıra-iş--e-b-la-ın ba ed-? S____ a_________ s___ i____ b______ b_ e___ S-ğ-n a-r-x-n-d- s-r- i-w-e b-l-t-n b- e-i- ------------------------------------------- Sağan awrwxanada sıra işwge bolatın ba edi?
Тобі можна було взяти собаку в готель? С---н--о-ақ үйг---з-ң-е- -ір-е --т- алу-а --л---н-б- ---? С____ қ____ ү___ ө______ б____ и___ а____ б______ б_ е___ С-ғ-н қ-н-қ ү-г- ө-і-м-н б-р-е и-т- а-у-а б-л-т-н б- е-і- --------------------------------------------------------- Саған қонақ үйге өзіңмен бірге итті алуға болатын ба еді? 0
Sa--- -o--- üyge -----e- -i----ït-- --w---b-lat----a ed-? S____ q____ ü___ ö______ b____ ï___ a____ b______ b_ e___ S-ğ-n q-n-q ü-g- ö-i-m-n b-r-e ï-t- a-w-a b-l-t-n b- e-i- --------------------------------------------------------- Sağan qonaq üyge öziñmen birge ïtti alwğa bolatın ba edi?
На канікулах діти могли довго залишатися надворі. Д---л---кез---е-ба-ал---- д--а-- -за- -үруге-б-лат--. Д______ к______ б________ д_____ ұ___ ж_____ б_______ Д-м-л-с к-з-н-е б-л-л-р-а д-л-д- ұ-а- ж-р-г- б-л-т-н- ----------------------------------------------------- Демалыс кезінде балаларға далада ұзақ жүруге болатын. 0
D--al-- kez---- -a---ar------ada-uz-q jür-g-----a---. D______ k______ b________ d_____ u___ j_____ b_______ D-m-l-s k-z-n-e b-l-l-r-a d-l-d- u-a- j-r-g- b-l-t-n- ----------------------------------------------------- Demalıs kezinde balalarğa dalada uzaq jürwge bolatın.
Вони могли довго грати у дворі. О-ар-а---л--а-ұ--қ ойн-у-а б---т-н--д-. О_____ а_____ ұ___ о______ б______ е___ О-а-ғ- а-л-д- ұ-а- о-н-у-а б-л-т-н е-і- --------------------------------------- Оларға аулада ұзақ ойнауға болатын еді. 0
Ol-rğ---------u--- --n---a -o----n---i. O_____ a_____ u___ o______ b______ e___ O-a-ğ- a-l-d- u-a- o-n-w-a b-l-t-n e-i- --------------------------------------- Olarğa awlada uzaq oynawğa bolatın edi.
Вони могли довго не спати. Олар---ұзақ -а-ыт---ы---м-уға -о-атын. О_____ ұ___ у____ ұ__________ б_______ О-а-ғ- ұ-а- у-қ-т ұ-ы-т-м-у-а б-л-т-н- -------------------------------------- Оларға ұзақ уақыт ұйықтамауға болатын. 0
O-a-ğa uzaq-w-q-t u-ı-t-m--ğa-bol-tı-. O_____ u___ w____ u__________ b_______ O-a-ğ- u-a- w-q-t u-ı-t-m-w-a b-l-t-n- -------------------------------------- Olarğa uzaq waqıt uyıqtamawğa bolatın.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + казахська (1-100) MP3 казахська (1-100)
Відео не знайдено!

Поради від забування

Навчання не завжди просте. Навіть коли воно дає задоволення, воно може бути втомливим. Але коли ми щось вивчили, ми радуємося. Ми пишаємося собою та нашим прогресом. Нажаль те, що ми вчимо, ми можемо також знов забути. Особливо часто це є проблемою під час вивчення мов. Більшість з нас вивчає в школі одну або дві мови. Після закінчення школи це знання часто втрачається. Ми навряд чи ще говоримо цією мовою. У повсякденні більшістю переважає наша рідна мова. Багато іноземних мов використовується ще лише у відпустках. Але якщо знання регулярно не активізуються, вони втрачаються. Наш мозок потребує тренінгу. Можна сказати, він працює як м’яза. Ця м’яза повинна рухатися, інакше вона слабне. Але є можливість запобігти забуванню. Найважливішим є – застосовувати вивчене. При цьому можуть допомогти тверді ритуали. Можна скласти невеличку програму для різних днів тижня. У понеділок, наприклад, читати якусь книжку іноземною мовою. Іноземну радіопередачу слухати у середу. Потім, о п’ятниці писати щоденник іноземною мовою. У такий спосіб ми переключаємося між читанням, слуханням та письмом. Завдяки цьому знання активується різними способами. Всі ці вправи не повинні тривати довго, півгодини достатньо. Але важливо тренуватися регулярно! Дослідження показують, що колись вивчене залишається у мозку десятиліттями. Але його слід лише знов діставати з шухляди…