Розмовник

uk Робота   »   hu Munka

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [ötvenöt]

Munka

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська угорська Відтворити більше
Хто Ви за професією? Mi a-f--l---o-ás-? M_ a f____________ M- a f-g-a-k-z-s-? ------------------ Mi a foglalkozása? 0
Мій чоловік – лікар за професією. A-fé--e---o-l-lk-z-s--or-o-. A f_____ f___________ o_____ A f-r-e- f-g-a-k-z-s- o-v-s- ---------------------------- A férjem foglalkozása orvos. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. É- -é--apo---ol--z-m, -i-- --ol-n-. É_ f_______ d________ m___ á_______ É- f-l-a-o- d-l-o-o-, m-n- á-o-ó-ő- ----------------------------------- Én félnapot dolgozom, mint ápolónő. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. Ne-so-ár--kapu-k n--g---at. N________ k_____ n_________ N-m-o-á-a k-p-n- n-u-d-j-t- --------------------------- Nemsokára kapunk nyugdíjat. 0
Але податки високі. De-az--dó--ma---ak. D_ a_ a___ m_______ D- a- a-ó- m-g-s-k- ------------------- De az adók magasak. 0
І медстрахування дороге. É- --b--eg-i-t-sítá- d-á--. É_ a b______________ d_____ É- a b-t-g-i-t-s-t-s d-á-a- --------------------------- És a betegbiztosítás drága. 0
Ким ти хочеш колись стати? M--akar----g-sze----nn-? --Mi --eretné-----n-? M_ a_____ e______ l_____ / M_ s________ l_____ M- a-a-s- e-y-z-r l-n-i- / M- s-e-e-n-l l-n-i- ---------------------------------------------- Mi akarsz egyszer lenni? / Mi szeretnél lenni? 0
Я хотів би стати інженером. M--nö- s-ere--ék l-n-i. M_____ s________ l_____ M-r-ö- s-e-e-n-k l-n-i- ----------------------- Mérnök szeretnék lenni. 0
Я хочу навчатися в університеті. Az---ye--me--a-a-ok t-nu---. A_ e________ a_____ t_______ A- e-y-t-m-n a-a-o- t-n-l-i- ---------------------------- Az egyetemen akarok tanulni. 0
Я практикант. Gya-or---------k. G________ v______ G-a-o-n-k v-g-o-. ----------------- Gyakornok vagyok. 0
Я заробляю небагато. N-m-ke-ese- sok--. N__ k______ s_____ N-m k-r-s-k s-k-t- ------------------ Nem keresek sokat. 0
Я проходжу практику за кордоном. Kül--ld-n csi----- -gy--za--ai--y----l--ot. K________ c_______ e__ s______ g___________ K-l-ö-d-n c-i-á-o- e-y s-a-m-i g-a-o-l-t-t- ------------------------------------------- Külföldön csinálok egy szakmai gyakorlatot. 0
Це мій керівник. Ő ---ő-ököm. Ő a f_______ Ő a f-n-k-m- ------------ Ő a főnököm. 0
Я маю люб’язних колег. K--ve- -oll-g-------n-k. K_____ k________ v______ K-d-e- k-l-é-á-m v-n-a-. ------------------------ Kedves kollégáim vannak. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. Dé-----min-i--az ---m- kon-háb----gy-n-. D_____ m_____ a_ ü____ k_______ m_______ D-l-e- m-n-i- a- ü-e-i k-n-h-b- m-g-ü-k- ---------------------------------------- Délben mindig az üzemi konyhába megyünk. 0
Я шукаю роботу. Állás---er--ek. Á_____ k_______ Á-l-s- k-r-s-k- --------------- Állást keresek. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. Már eg- -v--mun--né-k--i v--yo-. M__ e__ é__ m___________ v______ M-r e-y é-e m-n-a-é-k-l- v-g-o-. -------------------------------- Már egy éve munkanélküli vagyok. 0
У цій країні є забагато безробітних. Ebbe- -z-o--z---a- túl -o- --n--n-----i v--. E____ a_ o________ t__ s__ m___________ v___ E-b-n a- o-s-á-b-n t-l s-k m-n-a-é-k-l- v-n- -------------------------------------------- Ebben az országban túl sok munkanélküli van. 0

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?