Розмовник

uk Робота   »   sk Práca

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [päťdesiatpäť]

Práca

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словацька Відтворити більше
Хто Ви за професією? Aké -át- --v---n--? A__ m___ p_________ A-é m-t- p-v-l-n-e- ------------------- Aké máte povolanie? 0
Мій чоловік – лікар за професією. M-j-mu- je p-vol---m-l----. M__ m__ j_ p________ l_____ M-j m-ž j- p-v-l-n-m l-k-r- --------------------------- Môj muž je povolaním lekár. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. Pr--u------- -dr--otn--s-s-r---- p-lovi----ú-ä-ok. P_______ a__ z________ s_____ n_ p________ ú______ P-a-u-e- a-o z-r-v-t-á s-s-r- n- p-l-v-č-ý ú-ä-o-. -------------------------------------------------- Pracujem ako zdravotná sestra na polovičný úväzok. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. Čo---r- do---ne-e-dôch---k. Č______ d________ d________ Č-s-o-o d-s-a-e-e d-c-o-o-. --------------------------- Čoskoro dostaneme dôchodok. 0
Але податки високі. A-- dane-s- ---ok-. A__ d___ s_ v______ A-e d-n- s- v-s-k-. ------------------- Ale dane sú vysoké. 0
І медстрахування дороге. A-zd----tné p--s------je---s-ké. A z________ p________ j_ v______ A z-r-v-t-é p-i-t-n-e j- v-s-k-. -------------------------------- A zdravotné poistenie je vysoké. 0
Ким ти хочеш колись стати? Čí------- --- chc----yť? Č__ b_ s_ r__ c____ b___ Č-m b- s- r-z c-c-l b-ť- ------------------------ Čím by si raz chcel byť? 0
Я хотів би стати інженером. Ch-e- -y-so--by- inži----o-. C____ b_ s__ b__ i__________ C-c-l b- s-m b-ť i-ž-n-e-o-. ---------------------------- Chcel by som byť inžinierom. 0
Я хочу навчатися в університеті. C--e---t-d---ť -a -n-v------. C____ š_______ n_ u__________ C-c-m š-u-o-a- n- u-i-e-z-t-. ----------------------------- Chcem študovať na univerzite. 0
Я практикант. S-m---a-t-k---. S__ p__________ S-m p-a-t-k-n-. --------------- Som praktikant. 0
Я заробляю небагато. N-z----am--eľa. N________ v____ N-z-r-b-m v-ľ-. --------------- Nezarábam veľa. 0
Я проходжу практику за кордоном. P-a---em v-z-hran--í. P_______ v z_________ P-a-u-e- v z-h-a-i-í- --------------------- Praxujem v zahraničí. 0
Це мій керівник. To-o ---mô--šé-. T___ j_ m__ š___ T-t- j- m-j š-f- ---------------- Toto je môj šéf. 0
Я маю люб’язних колег. M-m m-l-ch -olego-. M__ m_____ k_______ M-m m-l-c- k-l-g-v- ------------------- Mám milých kolegov. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. Na--l-dn-e -------ždy--o -----n-. N_________ i____ v___ d_ j_______ N-p-l-d-i- i-e-e v-d- d- j-d-l-e- --------------------------------- Napoludnie ideme vždy do jedálne. 0
Я шукаю роботу. H-a-----rácu. H_____ p_____ H-a-á- p-á-u- ------------- Hľadám prácu. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. U- --- -----e----s----ý. U_ r__ s__ n____________ U- r-k s-m n-z-m-s-n-n-. ------------------------ Už rok som nezamestnaný. 0
У цій країні є забагато безробітних. V---j-o -rajin- j---eľ-i ve-- ne--m---na-ých. V t____ k______ j_ v____ v___ n______________ V t-j-o k-a-i-e j- v-ľ-i v-ľ- n-z-m-s-n-n-c-. --------------------------------------------- V tejto krajine je veľmi veľa nezamestnaných. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + словацька (1-100) MP3 словацька (1-100)
Відео не знайдено!

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?