Розмовник

uk Робота   »   et Töö

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [viiskümmend viis]

Töö

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська естонська Відтворити більше
Хто Ви за професією? Mis -n--ei- -luk-tse? Mis on teie elukutse? M-s o- t-i- e-u-u-s-? --------------------- Mis on teie elukutse? 0
Мій чоловік – лікар за професією. M--m-es on ars-. Mu mees on arst. M- m-e- o- a-s-. ---------------- Mu mees on arst. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. M- -ö--a-----l--koha-- med-t-i-niõ--a. Ma töötan poole kohaga meditsiiniõena. M- t-ö-a- p-o-e k-h-g- m-d-t-i-n-õ-n-. -------------------------------------- Ma töötan poole kohaga meditsiiniõena. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. Va--ti--a-me-me-p--sio-i-. Varsti saame me pensionit. V-r-t- s-a-e m- p-n-i-n-t- -------------------------- Varsti saame me pensionit. 0
Але податки високі. K-i- m-ks-d -n k-r-e-. Kuid maksud on kõrged. K-i- m-k-u- o- k-r-e-. ---------------------- Kuid maksud on kõrged. 0
І медстрахування дороге. Ja te--i---i-d-ust-- o------õr-e. Ja tervisekindlustus on ka kõrge. J- t-r-i-e-i-d-u-t-s o- k- k-r-e- --------------------------------- Ja tervisekindlustus on ka kõrge. 0
Ким ти хочеш колись стати? K--le-s----sa----tahad? Kelleks sa saada tahad? K-l-e-s s- s-a-a t-h-d- ----------------------- Kelleks sa saada tahad? 0
Я хотів би стати інженером. M- ---a--inse-e-i---saa--. Ma tahan inseneriks saada. M- t-h-n i-s-n-r-k- s-a-a- -------------------------- Ma tahan inseneriks saada. 0
Я хочу навчатися в університеті. Ma-ta----ül-k---i--õpp--a. Ma tahan ülikoolis õppida. M- t-h-n ü-i-o-l-s õ-p-d-. -------------------------- Ma tahan ülikoolis õppida. 0
Я практикант. M- ------r-kt---n-. Ma olen praktikant. M- o-e- p-a-t-k-n-. ------------------- Ma olen praktikant. 0
Я заробляю небагато. Ma e- te-ni-palj-. Ma ei teeni palju. M- e- t-e-i p-l-u- ------------------ Ma ei teeni palju. 0
Я проходжу практику за кордоном. Ma--e---p-a-ti--t--äl----al. Ma teen praktikat välismaal. M- t-e- p-a-t-k-t v-l-s-a-l- ---------------------------- Ma teen praktikat välismaal. 0
Це мій керівник. See o---inu -lemu-. See on minu ülemus. S-e o- m-n- ü-e-u-. ------------------- See on minu ülemus. 0
Я маю люб’язних колег. Mul--n -eel-iv-----ll-egi-. Mul on meeldivad kolleegid. M-l o- m-e-d-v-d k-l-e-g-d- --------------------------- Mul on meeldivad kolleegid. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. Lõuna-aj-- k-i----- -l-ti-söö-la-. Lõuna ajal käime me alati sööklas. L-u-a a-a- k-i-e m- a-a-i s-ö-l-s- ---------------------------------- Lõuna ajal käime me alati sööklas. 0
Я шукаю роботу. M-----i- töök---a. Ma otsin töökohta. M- o-s-n t-ö-o-t-. ------------------ Ma otsin töökohta. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. M--o--- -u----ast---l-u---ö-t-. Ma olen juba aasta olnud töötu. M- o-e- j-b- a-s-a o-n-d t-ö-u- ------------------------------- Ma olen juba aasta olnud töötu. 0
У цій країні є забагато безробітних. S----s -i---- o- lii---pal-u--ööt---. Selles riigis on liiga palju töötuid. S-l-e- r-i-i- o- l-i-a p-l-u t-ö-u-d- ------------------------------------- Selles riigis on liiga palju töötuid. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?