Розмовник

uk Робота   »   sl Na delu

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [petinpetdeset]

Na delu

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Хто Ви за професією? S--im--e pok-i-n- -k--rj---? S č__ s_ p_______ u_________ S č-m s- p-k-i-n- u-v-r-a-e- ---------------------------- S čim se poklicno ukvarjate? 0
Мій чоловік – лікар за професією. M-- mo---- p- pok--cu----av---. M__ m__ j_ p_ p______ z________ M-j m-ž j- p- p-k-i-u z-r-v-i-. ------------------------------- Moj mož je po poklicu zdravnik. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. J---d-l-- -----edi-i---a-sest-a-- -olo---ni- --l-vni---a--m. J__ d____ k__ m_________ s_____ s p_________ d_______ č_____ J-z d-l-m k-t m-d-c-n-k- s-s-r- s p-l-v-č-i- d-l-v-i- č-s-m- ------------------------------------------------------------ Jaz delam kot medicinska sestra s polovičnim delovnim časom. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. Kmal---------a--------. K____ b___ š__ v p_____ K-a-u b-v- š-a v p-k-j- ----------------------- Kmalu bova šla v pokoj. 0
Але податки високі. Am--k----ki--- vis---. A____ d____ s_ v______ A-p-k d-v-i s- v-s-k-. ---------------------- Ampak davki so visoki. 0
І медстрахування дороге. I- --ra-s----o z--a-ov-n-----------. I_ z__________ z__________ j_ d_____ I- z-r-v-t-e-o z-v-r-v-n-e j- d-a-o- ------------------------------------ In zdravstveno zavarovanje je drago. 0
Ким ти хочеш колись стати? Kaj bi--ad-a)-n-k----o--al-a)? K__ b_ r_____ n____ p_________ K-j b- r-d-a- n-k-č p-s-a-(-)- ------------------------------ Kaj bi rad(a) nekoč postal(a)? 0
Я хотів би стати інженером. Rad--) bi-po--a--a) i-že-ir. R_____ b_ p________ i_______ R-d-a- b- p-s-a-(-) i-ž-n-r- ---------------------------- Rad(a) bi postal(a) inženir. 0
Я хочу навчатися в університеті. Ho-em--t----ati--a u-ive--i. H____ š________ n_ u________ H-č-m š-u-i-a-i n- u-i-e-z-. ---------------------------- Hočem študirati na univerzi. 0
Я практикант. Se- -r----vni-. S__ p__________ S-m p-i-r-v-i-. --------------- Sem pripravnik. 0
Я заробляю небагато. N- z---u-----el--o. N_ z_______ v______ N- z-s-u-i- v-l-k-. ------------------- Ne zaslužim veliko. 0
Я проходжу практику за кордоном. O-r---j----r---a-niš-vo-v--uji-i. O________ p____________ v t______ O-r-v-j-m p-i-r-v-i-t-o v t-j-n-. --------------------------------- Opravljam pripravništvo v tujini. 0
Це мій керівник. To-je mo--še-. T_ j_ m__ š___ T- j- m-j š-f- -------------- To je moj šef. 0
Я маю люб’язних колег. Im-m-p---etn---ole--. I___ p_______ k______ I-a- p-i-e-n- k-l-g-. --------------------- Imam prijetne kolege. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. Op---ne-gr-m--v-d-o ---e-z-. O______ g____ v____ v m_____ O-o-d-e g-e-o v-d-o v m-n-o- ---------------------------- Opoldne gremo vedno v menzo. 0
Я шукаю роботу. Iščem sl-žb-. I____ s______ I-č-m s-u-b-. ------------- Iščem službo. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. E-o-le-o se- -e-br-z-o-el-(a). E__ l___ s__ ž_ b_____________ E-o l-t- s-m ž- b-e-p-s-l-(-)- ------------------------------ Eno leto sem že brezposeln(a). 0
У цій країні є забагато безробітних. V t-j-d-želi je p-ev-----e-p------h. V t__ d_____ j_ p_____ b____________ V t-j d-ž-l- j- p-e-e- b-e-p-s-l-i-. ------------------------------------ V tej deželi je preveč brezposelnih. 0

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?