Розмовник

uk Робота   »   cs Práce

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [padesát pět]

Práce

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська чеська Відтворити більше
Хто Ви за професією? Č-m -e živ---? Č__ s_ ž______ Č-m s- ž-v-t-? -------------- Čím se živíte? 0
Мій чоловік – лікар за професією. Můj --------e --v--á-ím ---a-. M__ m_____ j_ p________ l_____ M-j m-n-e- j- p-v-l-n-m l-k-ř- ------------------------------ Můj manžel je povoláním lékař. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. J- p--cu-i-j-k- zd--vo--í--e-tra-na--ů- -vazk-. J_ p______ j___ z________ s_____ n_ p__ ú______ J- p-a-u-i j-k- z-r-v-t-í s-s-r- n- p-l ú-a-k-. ----------------------------------------------- Já pracuji jako zdravotní sestra na půl úvazku. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. Br-y ----eme d--dů---du. B___ p______ d_ d_______ B-z- p-j-e-e d- d-c-o-u- ------------------------ Brzy půjdeme do důchodu. 0
Але податки високі. Ale d-n- jso--v--oké. A__ d___ j___ v______ A-e d-n- j-o- v-s-k-. --------------------- Ale daně jsou vysoké. 0
І медстрахування дороге. A -dr-----------š-ě-- -e dr-h-. A z________ p________ j_ d_____ A z-r-v-t-í p-j-š-ě-í j- d-a-é- ------------------------------- A zdravotní pojištění je drahé. 0
Ким ти хочеш колись стати? Č-m---c-------o- být? Č__ c____ j_____ b___ Č-m c-c-š j-d-o- b-t- --------------------- Čím chceš jednou být? 0
Я хотів би стати інженером. Ch-ěl / -h-ěla -ych-bý- -nže--r-m / i---n-r---. C____ / c_____ b___ b__ i________ / i__________ C-t-l / c-t-l- b-c- b-t i-ž-n-r-m / i-ž-n-r-o-. ----------------------------------------------- Chtěl / chtěla bych být inženýrem / inženýrkou. 0
Я хочу навчатися в університеті. C-ci---- na-u-ive-zitu. C___ j__ n_ u__________ C-c- j-t n- u-i-e-z-t-. ----------------------- Chci jít na univerzitu. 0
Я практикант. Jse--na--táž-. J___ n_ s_____ J-e- n- s-á-i- -------------- Jsem na stáži. 0
Я заробляю небагато. Ne----l-v-m----. N__________ m___ N-v-d-l-v-m m-c- ---------------- Nevydělávám moc. 0
Я проходжу практику за кордоном. Dě-ám --á- - -a----i--. D____ s___ v z_________ D-l-m s-á- v z-h-a-i-í- ----------------------- Dělám stáž v zahraničí. 0
Це мій керівник. To je mů--šéf. T_ j_ m__ š___ T- j- m-j š-f- -------------- To je můj šéf. 0
Я маю люб’язних колег. Mám--ilé-sp--up-ac-----y. M__ m___ s_______________ M-m m-l- s-o-u-r-c-v-í-y- ------------------------- Mám milé spolupracovníky. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. V pole--- --e-- ---y d---an-ýn-. V p______ j____ v___ d_ k_______ V p-l-d-e j-e-e v-d- d- k-n-ý-y- -------------------------------- V poledne jdeme vždy do kantýny. 0
Я шукаю роботу. Hle------á-i. H_____ p_____ H-e-á- p-á-i- ------------- Hledám práci. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. Už -o----e---eza---tn-ný-- n-z-měs-na--. U_ r__ j___ n___________ / n____________ U- r-k j-e- n-z-m-s-n-n- / n-z-m-s-n-n-. ---------------------------------------- Už rok jsem nezaměstnaný / nezaměstnaná. 0
У цій країні є забагато безробітних. V -é-- zemi -e --íli---n-ho n--a-ěs-------. V t___ z___ j_ p_____ m____ n______________ V t-t- z-m- j- p-í-i- m-o-o n-z-m-s-n-n-c-. ------------------------------------------- V této zemi je příliš mnoho nezaměstnaných. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + чеська (1-100) MP3 чеська (1-100)
Відео не знайдено!

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?