Розмовник

uk У лікаря   »   nn Hjå legen

57 [п’ятдесят сім]

У лікаря

У лікаря

57 [femtisju / sju og femti]

Hjå legen

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нінорст Відтворити більше
У мене візит до лікаря. E- ----t-m--h-å -egen. E_ h__ t___ h__ l_____ E- h-r t-m- h-å l-g-n- ---------------------- Eg har time hjå legen. 0
У мене візит на десяту годину. E--ha- time-kl-k-a ti. E_ h__ t___ k_____ t__ E- h-r t-m- k-o-k- t-. ---------------------- Eg har time klokka ti. 0
Як Вас звати? K-a-er ---n-t d-tt? K__ e_ n_____ d____ K-a e- n-m-e- d-t-? ------------------- Kva er namnet ditt? 0
Займіть, будь-ласка, місце в приймальні. S-t de--p- -ente-om-et,-er d--s-i--. S__ d__ p_ v___________ e_ d_ s_____ S-t d-g p- v-n-e-o-m-t- e- d- s-i-l- ------------------------------------ Set deg på venterommet, er du snill. 0
Лікар зараз прийде. Le-en --em--n-rt. L____ k___ s_____ L-g-n k-e- s-a-t- ----------------- Legen kjem snart. 0
Де Ви застраховані? Kva- e- d--f-rs-kra? K___ e_ d_ f________ K-a- e- d- f-r-i-r-? -------------------- Kvar er du forsikra? 0
Що я можу для Вас зробити? K----an--g---el-------med? K__ k__ e_ h_____ d__ m___ K-a k-n e- h-e-p- d-g m-d- -------------------------- Kva kan eg hjelpe deg med? 0
У вас щось болить? Ha- du --e-te-? H__ d_ s_______ H-r d- s-e-t-r- --------------- Har du smerter? 0
Де болить? Kv-- gj-- d-t --n--? K___ g___ d__ v_____ K-a- g-e- d-t v-n-t- -------------------- Kvar gjer det vondt? 0
Я маю завжди болі в спині. Eg--ar---l--d von-t-i--y----. E_ h__ a_____ v____ i r______ E- h-r a-l-i- v-n-t i r-g-e-. ----------------------------- Eg har alltid vondt i ryggen. 0
Я маю часто біль голови. Eg--ar --te-von-----hovu---. E_ h__ o___ v____ i h_______ E- h-r o-t- v-n-t i h-v-d-t- ---------------------------- Eg har ofte vondt i hovudet. 0
Я маю іноді болі в животі. E--h-r-a- og--il-vond-----a---. E_ h__ a_ o_ t__ v____ i m_____ E- h-r a- o- t-l v-n-t i m-g-n- ------------------------------- Eg har av og til vondt i magen. 0
Роздягніться, будь-ласка, до пояса! Ka- -u-ta av deg p--o-erk--p-e-? K__ d_ t_ a_ d__ p_ o___________ K-n d- t- a- d-g p- o-e-k-o-p-n- -------------------------------- Kan du ta av deg på overkroppen? 0
Приляжте, будь-ласка, на кушетку! L-g- de--på--en-e-- er-du sn--l. L___ d__ p_ b______ e_ d_ s_____ L-g- d-g p- b-n-e-, e- d- s-i-l- -------------------------------- Legg deg på benken, er du snill. 0
Тиск в порядку. Bl---r----t e----ord-n. B__________ e_ i o_____ B-o-t-y-k-t e- i o-d-n- ----------------------- Blodtrykket er i orden. 0
Я зроблю Вам укол. E--gj-v ----ei---rø-t-. E_ g___ d__ e_ s_______ E- g-e- d-g e- s-r-y-e- ----------------------- Eg gjev deg ei sprøyte. 0
Я дам Вам таблетки. E--gje--deg-t-bl-tt--. E_ g___ d__ t_________ E- g-e- d-g t-b-e-t-r- ---------------------- Eg gjev deg tablettar. 0
Я дам Вам рецепт для аптеки. E---j-v -e---i--r-se-- -il-a--t----. E_ g___ d__ e__ r_____ t__ a________ E- g-e- d-g e-n r-s-p- t-l a-o-e-e-. ------------------------------------ Eg gjev deg ein resept til apoteket. 0

Довгі слова, короткі слова

Наскільки довгим є слово, залежить від кількості інформації в ньому. Це показали американські дослідження. Дослідники вивчали слова з десяти європейських мов. Це робили за допомогою компє’ютеру. Комп’ютер за допомогою програми аналізував різні слова. При цьому за однією формулою він обчислював кількість інформації. Результат був однозначний. Чим коротше слово, тим менше інформації воно передає. Цікаво, що короткі слова ми вживаємо частіше, ніж довгі. Причиною цього може бути ефективність мови. Коли ми говоримо, ми концентруємося на найважливішому. Отже слова, в яких міститься мало інформації, не можуть бути дуже довгими. Це гарантує, що ми витратимо не дуже багато часу на неважливе. Взаємозв’язок між довжиною і змістом має ще одну перевагу. Він твердо встановлює, що кількість інформації завжди залишається сталою. Це означає, за певний час ми завжди висловлюємо рівну кількість. Ми можемо, наприклад, сказати декілька довгих слів. Або ж ми можемо сказати багато коротких слів. Байдуже, на яку користь ми приймемо рішення: кількість інформації залишається однаковою. Через це наше мовлення має рівномірний ритм. Це полегшує співбесіднику слідувати за нашими міркуваннями. Якби кількість інформації завжди варіювалася, то було б погано. Наші слухачі не могли б пристосуватися до нашої мови. Через це порозуміння було б утруднено. Хто прагне бути по можливості добре зрозумілий, повинен вибирати короткі слова. Адже короткі слова люди розуміють краще, ніж довгі. Тому справедливим є принцип Keep It Short and Simple! (Коротко і просто!). Коротко: KISS!