Розмовник

uk В ресторані 2   »   af In die restaurant 2

30 [тридцять]

В ресторані 2

В ресторані 2

30 [dertig]

In die restaurant 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська африкаанс Відтворити більше
Яблучний сік, будь-ласка. ’--app--s----a-------f. ’_ a________ a_________ ’- a-p-l-a-, a-s-b-i-f- ----------------------- ’n appelsap, asseblief. 0
Лимонад, будь-ласка. ’n l--o----,---s--l--f. ’_ l________ a_________ ’- l-m-n-d-, a-s-b-i-f- ----------------------- ’n limonade, asseblief. 0
Томатний сік, будь-ласка. ’n t---t--sa-,-ass---i--. ’_ t__________ a_________ ’- t-m-t-e-a-, a-s-b-i-f- ------------------------- ’n tamatiesap, asseblief. 0
Я б випив / випила келих червоного вина. E- -i--gr-ag ---g--s r-------h-. E_ w__ g____ ’_ g___ r______ h__ E- w-l g-a-g ’- g-a- r-o-w-n h-. -------------------------------- Ek wil graag ’n glas rooiwyn hê. 0
Я б випив / випила келих білого вина. Ek--i- gr-a- ’---l-- -----n-hê. E_ w__ g____ ’_ g___ w_____ h__ E- w-l g-a-g ’- g-a- w-t-y- h-. ------------------------------- Ek wil graag ’n glas witwyn hê. 0
Мені, будь-ласка, пляшку шампанського. E- wil-gr-a- ------t-l-sj--panj- hê. E_ w__ g____ ’_ b_____ s________ h__ E- w-l g-a-g ’- b-t-e- s-a-p-n-e h-. ------------------------------------ Ek wil graag ’n bottel sjampanje hê. 0
Ти любиш рибу? Hou -y -a- ---? H__ j_ v__ v___ H-u j- v-n v-s- --------------- Hou jy van vis? 0
Ти любиш яловичину? Hou-j--v-- --e---e-s? H__ j_ v__ b_________ H-u j- v-n b-e-v-e-s- --------------------- Hou jy van beesvleis? 0
Ти любиш свинину? Hou jy va--v-r-v-e-s? H__ j_ v__ v_________ H-u j- v-n v-r-v-e-s- --------------------- Hou jy van varkvleis? 0
Я хотів би / хотіла б щось без м’яса. E--wi- -r-ag i--- -o-der--leis---. E_ w__ g____ i___ s_____ v____ h__ E- w-l g-a-g i-t- s-n-e- v-e-s h-. ---------------------------------- Ek wil graag iets sonder vleis hê. 0
Я хотів би / хотіла б овочеву страву. Ek --- -ra----n gr-ente-----hê. E_ w__ g____ ’_ g__________ h__ E- w-l g-a-g ’- g-o-n-e-o-d h-. ------------------------------- Ek wil graag ’n groentebord hê. 0
Я хочу щось, на що не треба довго чекати. Ek---- graa--iet- ---------- ---k-g-an--at -ie. E_ w__ g____ i___ h_ w__ n__ l___ g___ v__ n___ E- w-l g-a-g i-t- h- w-t n-e l-n- g-a- v-t n-e- ----------------------------------------------- Ek wil graag iets hê wat nie lank gaan vat nie. 0
Ви хочете це з рисом? Soe--u ry- -aa--y? S___ u r__ d______ S-e- u r-s d-a-b-? ------------------ Soek u rys daarby? 0
Ви хочете це з макаронами? Soek ---a-t- -a--b-? S___ u p____ d______ S-e- u p-s-a d-a-b-? -------------------- Soek u pasta daarby? 0
Ви хочете це з картоплею? S-ek-u aa-----el----a---? S___ u a_________ d______ S-e- u a-r-a-p-l- d-a-b-? ------------------------- Soek u aartappels daarby? 0
Це мені не смакує. Di- sma-k s---. D__ s____ s____ D-t s-a-k s-e-. --------------- Dit smaak sleg. 0
Їжа холодна. D-- ko- ----ou-. D__ k__ i_ k____ D-e k-s i- k-u-. ---------------- Die kos is koud. 0
Я цього не замовляв / замовляла. Ek---------n---be-----ni-. E_ h__ d__ n__ b_____ n___ E- h-t d-t n-e b-s-e- n-e- -------------------------- Ek het dit nie bestel nie. 0

Мова та реклама

Реклама являє собою особливу форму комунікації. Вона прагне встановити контакт між виробником та споживачем. Як і кожен вид комунікації, вона також має довгу історію. Вже в давнину реклама використовувалася політиками чи в тавернах. Мова реклами використовує особливі елементи риторики. Адже вона має мету, отже є спланованою комунікацією. Ми повинні звернути увагу, наш інтерес повинен прокинутися. Але насамперед ми повинні отримати позитивний настрій на продукт і купити його. Через це мова реклами часто дуже проста. Використовується мало слів і прості салогани. Тому наша пам’ять повинна бути в змозі добре запам’ятати зміст. Певні типи слів, як прикметники та найвищий ступінь, є частими. Вони описують продукт як особливо привабливий. Тому мова реклами часто дуже позитивно забарвлена. Що цікаво, те що на мову реклами завжди впливає культура. Це означає, що мова реклами багато розповідає нам про суспільство. В багатьох країнах сьогодні домінують такі поняття як краса і молодість. Слова майбутнє та надійність також зустрічаються дуже часто. Особливо охоче у західних країнах використовують англійську. Англійська вважається за сучасну та міжнародну. Тим самим вона пасує до технічних виробів. Елементи з романських мов використовують для вираження почуттів насолоди та пристрасті. Їх охоче вживають для харчових продуктів та косметики. Хто використовує діалект, бажає наголошувати такі цінності як батьківщина та традиція. Назви продуктів часто є неологізмами, тобто заново створеними словами. Часто вони не мають ніякого смислу, а лише приємне звучання. Але деякі назви продуктів можуть також робити кар’єру. Назва пилососу навіть стала дієсловом – to hoover !