Розмовник

uk Заперечення 2   »   af Ontkenning 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [vyf en sestig]

Ontkenning 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська африкаанс Відтворити більше
Перстень дорогий? Is---- rin- d--r? I_ d__ r___ d____ I- d-e r-n- d-u-? ----------------- Is die ring duur? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. Ne---d-- --- m-ar n-t een-ond-rd Eur-. N___ d__ k__ m___ n__ e_________ E____ N-e- d-t k-s m-a- n-t e-n-o-d-r- E-r-. -------------------------------------- Nee, dit kos maar net eenhonderd Euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. Maar -k--e---et-----ig. M___ e_ h__ n__ v______ M-a- e- h-t n-t v-f-i-. ----------------------- Maar ek het net vyftig. 0
Ти вже готовий / готова? Is jy ----l-a-? I_ j_ a_ k_____ I- j- a- k-a-r- --------------- Is jy al klaar? 0
Ні, ще ні. Ne---nog-nie. N___ n__ n___ N-e- n-g n-e- ------------- Nee, nog nie. 0
Але скоро буду готовий / готова. M--- ek sa- binneko-t-klaa---e--. M___ e_ s__ b________ k____ w____ M-a- e- s-l b-n-e-o-t k-a-r w-e-. --------------------------------- Maar ek sal binnekort klaar wees. 0
Хочеш ще супу? W-l jy-no--sop-hê? W__ j_ n__ s__ h__ W-l j- n-g s-p h-? ------------------ Wil jy nog sop hê? 0
Ні, я більше не хочу. N--,-ek---l-n-- me-r-hê-nie. N___ e_ w__ n__ m___ h_ n___ N-e- e- w-l n-e m-e- h- n-e- ---------------------------- Nee, ek wil nie meer hê nie. 0
Але ще одне морозиво. M-a----g-’- r-om--. M___ n__ ’_ r______ M-a- n-g ’- r-o-y-. ------------------- Maar nog ’n roomys. 0
Ти довго вже тут живеш? Woon-j---- -a-k-----? W___ j_ a_ l___ h____ W-o- j- a- l-n- h-e-? --------------------- Woon jy al lank hier? 0
Ні, тільки місяць. N-e,-n-g-n----n ---n-. N___ n__ n__ ’_ m_____ N-e- n-g n-t ’- m-a-d- ---------------------- Nee, nog net ’n maand. 0
Але я знаю вже багато людей. Ma---e- ken al b-ie--e--e. M___ e_ k__ a_ b___ m_____ M-a- e- k-n a- b-i- m-n-e- -------------------------- Maar ek ken al baie mense. 0
Їдеш завтра додому? G------ m-re -u-- -o---y? G___ j_ m___ h___ t__ r__ G-a- j- m-r- h-i- t-e r-? ------------------------- Gaan jy môre huis toe ry? 0
Ні, тільки у вихідні. Nee, -e-s------i- naw---. N___ e___ o__ d__ n______ N-e- e-r- o-r d-e n-w-e-. ------------------------- Nee, eers oor die naweek. 0
Але я повертаюся вже у неділю. M--r --------e-----o---- ----g. M___ e_ k__ r____ S_____ t_____ M-a- e- k-m r-e-s S-n-a- t-r-g- ------------------------------- Maar ek kom reeds Sondag terug. 0
Твоя дочка вже доросла? Is---u------r-r-ed---n---------ne? I_ j__ d_____ r____ ’_ v__________ I- j-u d-g-e- r-e-s ’- v-l-a-s-n-? ---------------------------------- Is jou dogter reeds ’n volwassene? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. Ne-,--y--- -o- n---se--nt---. N___ s_ i_ n__ n__ s_________ N-e- s- i- n-g n-t s-w-n-i-n- ----------------------------- Nee, sy is nog net sewentien. 0
Але вона вже має хлопця. M--r--y he--alree-- -n-k--e-. M___ s_ h__ a______ ’_ k_____ M-a- s- h-t a-r-e-s ’- k-r-l- ----------------------------- Maar sy het alreeds ’n kêrel. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + африкаанс (1-100) MP3 африкаанс (1-100)
Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!