Ordliste

nn Hjå legen   »   uk У лікаря

57 [femtisju / sju og femti]

Hjå legen

Hjå legen

57 [п’ятдесят сім]

57 [pʺyatdesyat sim]

У лікаря

U likarya

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Ukrainian Spel Meir
Eg har time hjå legen. У-ме-е в-з------л----я. У м___ в____ д_ л______ У м-н- в-з-т д- л-к-р-. ----------------------- У мене візит до лікаря. 0
U -e----i--- -o --k-r--. U m___ v____ d_ l_______ U m-n- v-z-t d- l-k-r-a- ------------------------ U mene vizyt do likarya.
Eg har time klokka ti. У---не -із-т-н- д-с-ту --д---. У м___ в____ н_ д_____ г______ У м-н- в-з-т н- д-с-т- г-д-н-. ------------------------------ У мене візит на десяту годину. 0
U -e-- vizyt--- d-syat- h-dynu. U m___ v____ n_ d______ h______ U m-n- v-z-t n- d-s-a-u h-d-n-. ------------------------------- U mene vizyt na desyatu hodynu.
Kva er namnet ditt? Я- Ва- --ат-? Я_ В__ з_____ Я- В-с з-а-и- ------------- Як Вас звати? 0
Ya--Va--z--ty? Y__ V__ z_____ Y-k V-s z-a-y- -------------- Yak Vas zvaty?
Set deg på venterommet, er du snill. З-йміт-, буд--ла--а,---с-----п--------і. З_______ б__________ м____ в п__________ З-й-і-ь- б-д---а-к-, м-с-е в п-и-м-л-н-. ---------------------------------------- Займіть, будь-ласка, місце в приймальні. 0
Z-y--itʹ, b-d--laska,-mis-se - --y----l--i. Z_______ b__________ m_____ v p__________ Z-y-m-t-, b-d---a-k-, m-s-s- v p-y-̆-a-ʹ-i- ------------------------------------------- Zay̆mitʹ, budʹ-laska, mistse v pryy̆malʹni.
Legen kjem snart. Л-кар-з--аз п--йде. Л____ з____ п______ Л-к-р з-р-з п-и-д-. ------------------- Лікар зараз прийде. 0
Lika--z-----pryy̆d-. L____ z____ p______ L-k-r z-r-z p-y-̆-e- -------------------- Likar zaraz pryy̆de.
Kvar er du forsikra? Д---и-з--тра-ов---? Д_ В_ з____________ Д- В- з-с-р-х-в-н-? ------------------- Де Ви застраховані? 0
De--y--a-trak-o-an-? D_ V_ z_____________ D- V- z-s-r-k-o-a-i- -------------------- De Vy zastrakhovani?
Kva kan eg hjelpe deg med? Щ--я м----дл- --с -р----и? Щ_ я м___ д__ В__ з_______ Щ- я м-ж- д-я В-с з-о-и-и- -------------------------- Що я можу для Вас зробити? 0
Sh-ho----m--hu dl-a---- z---yty? S____ y_ m____ d___ V__ z_______ S-c-o y- m-z-u d-y- V-s z-o-y-y- -------------------------------- Shcho ya mozhu dlya Vas zrobyty?
Har du smerter? У -а--щ--- бол-т-? У в__ щ___ б______ У в-с щ-с- б-л-т-? ------------------ У вас щось болить? 0
U--a--s-----ʹ--o-y-ʹ? U v__ s______ b______ U v-s s-c-o-ʹ b-l-t-? --------------------- U vas shchosʹ bolytʹ?
Kvar gjer det vondt? Де-бо-и--? Д_ б______ Д- б-л-т-? ---------- Де болить? 0
D--bolyt-? D_ b______ D- b-l-t-? ---------- De bolytʹ?
Eg har alltid vondt i ryggen. Я-м-ю-зав--и ---і - с----. Я м__ з_____ б___ в с_____ Я м-ю з-в-д- б-л- в с-и-і- -------------------------- Я маю завжди болі в спині. 0
YA----u--a-z-d- ------ sp-n-. Y_ m___ z______ b___ v s_____ Y- m-y- z-v-h-y b-l- v s-y-i- ----------------------------- YA mayu zavzhdy boli v spyni.
Eg har ofte vondt i hovudet. Я-м-ю-ч-----б-ль г-л--и. Я м__ ч____ б___ г______ Я м-ю ч-с-о б-л- г-л-в-. ------------------------ Я маю часто біль голови. 0
YA--a---chas-o---l--ho---y. Y_ m___ c_____ b___ h______ Y- m-y- c-a-t- b-l- h-l-v-. --------------------------- YA mayu chasto bilʹ holovy.
Eg har av og til vondt i magen. Я---ю іно-і-бо-і в-ж--от-. Я м__ і____ б___ в ж______ Я м-ю і-о-і б-л- в ж-в-т-. -------------------------- Я маю іноді болі в животі. 0
Y- --y---nod---o-- v---y-o--. Y_ m___ i____ b___ v z_______ Y- m-y- i-o-i b-l- v z-y-o-i- ----------------------------- YA mayu inodi boli v zhyvoti.
Kan du ta av deg på overkroppen? Р-з----іть-я, буд--л----,--- --я-а! Р____________ б__________ д_ п_____ Р-з-я-н-т-с-, б-д---а-к-, д- п-я-а- ----------------------------------- Роздягніться, будь-ласка, до пояса! 0
R-z-----itʹs-a----d---aska- -- p-----! R______________ b__________ d_ p______ R-z-y-h-i-ʹ-y-, b-d---a-k-, d- p-y-s-! -------------------------------------- Rozdyahnitʹsya, budʹ-laska, do poyasa!
Legg deg på benken, er du snill. Прил-жте- будь-ла-ка, -а --ш--ку! П________ б__________ н_ к_______ П-и-я-т-, б-д---а-к-, н- к-ш-т-у- --------------------------------- Приляжте, будь-ласка, на кушетку! 0
P-yly-z-te---u-ʹ-la-k---na-kushetku! P__________ b__________ n_ k________ P-y-y-z-t-, b-d---a-k-, n- k-s-e-k-! ------------------------------------ Prylyazhte, budʹ-laska, na kushetku!
Blodtrykket er i orden. Т-ск-в---р--к-. Т___ в п_______ Т-с- в п-р-д-у- --------------- Тиск в порядку. 0
T--k -----y-dk-. T___ v p________ T-s- v p-r-a-k-. ---------------- Tysk v poryadku.
Eg gjev deg ei sprøyte. Я -робл----- у-ол. Я з_____ В__ у____ Я з-о-л- В-м у-о-. ------------------ Я зроблю Вам укол. 0
Y---r-b-yu V-m---o-. Y_ z______ V__ u____ Y- z-o-l-u V-m u-o-. -------------------- YA zroblyu Vam ukol.
Eg gjev deg tablettar. Я--ам--ам-т-б-е-к-. Я д__ В__ т________ Я д-м В-м т-б-е-к-. ------------------- Я дам Вам таблетки. 0
YA da---am -----tk-. Y_ d__ V__ t________ Y- d-m V-m t-b-e-k-. -------------------- YA dam Vam tabletky.
Eg gjev deg ein resept til apoteket. Я-д-м-В-м-реце---дл- аптек-. Я д__ В__ р_____ д__ а______ Я д-м В-м р-ц-п- д-я а-т-к-. ---------------------------- Я дам Вам рецепт для аптеки. 0
YA-d-m---- re-s-----ly- a-teky. Y_ d__ V__ r______ d___ a______ Y- d-m V-m r-t-e-t d-y- a-t-k-. ------------------------------- YA dam Vam retsept dlya apteky.

Lange ord, korte ord

Kor langt eit ord er, avheng av kor mykje informasjon det inneheld. Det er vist ved ein amerikansk studie. Forskarane undersøkte ord frå ti europeiske språk. Det skjedde med hjelp av ei datamaskin. Datamaskina køyrte eit program som analyserte forskjellige ord. Med ein formel rekna maskina ut informasjonsinnhaldet. Resultata var eintydige. Di kortare eit ord er, di mindre informasjon ber det. Det er interessant at vi brukar korte ord oftare enn lange. Grunnen kan vere effektiviteten til språket. Når vi snakkar, konsentrerer vi oss om det viktigaste. Difor må ord som inneheld lite informasjon, vere korte. Det garanterer at vi ikkje brukar for mykje tid på det uviktige. Samenhengen mellom lengd og innhald har endå ein fordel. Det sikrar at informasjonsinnhaldet er konstant. Det tyder at vi kan seie like mykje på eit visst tidsrom. For eksempel kan vi bruke få lange ord. Eller vi kan bruke mange korte ord. Det spelar inga rolle kva vi vel: Informasjonsinnhaldet er det same. Difor får språket vårt ein regelbunden rytme. Det gjer det lettare for tilhøyrarar å fylgje oss. Viss informasjonsmengda alltid varierte, ville det vere vanskeleg. Tilhøyrarane ville ha vanskar med å tilpasse seg språket vårt. Dermed ville forståinga vorte vanskelegare. Den som vil bli best mogleg forstått, bør velje korte ord. Sidan korte ord blir betre forstått enn lange. Difor gjeld prinsippet ‘keep it short and simple!’ Forkorta: KISS!