Frasario

it Trasporti pubblici   »   uk Приміське сполучення

36 [trentasei]

Trasporti pubblici

Trasporti pubblici

36 [тридцять шість]

36 [trydtsyatʹ shistʹ]

Приміське сполучення

[Prymisʹke spoluchennya]

Scegli come vuoi vedere la traduzione:   
Italiano Ucraino Suono di più
Dov’è la fermata dell’autobus? Де-а--обусн--з---н-а? Де автобусна зупинка? Д- а-т-б-с-а з-п-н-а- --------------------- Де автобусна зупинка? 0
D--a--o-usna z-p--ka? De avtobusna zupynka? D- a-t-b-s-a z-p-n-a- --------------------- De avtobusna zupynka?
Quale autobus va in centro? Я-и- ав-о--с ї-ди-----ц--т-? Який автобус їздить в центр? Я-и- а-т-б-с ї-д-т- в ц-н-р- ---------------------------- Який автобус їздить в центр? 0
Y-k-y̆--vt-bus --z-ytʹ - tse---? Yakyy- avtobus i-zdytʹ v tsentr? Y-k-y- a-t-b-s i-z-y-ʹ v t-e-t-? -------------------------------- Yakyy̆ avtobus ïzdytʹ v tsentr?
Che linea devo prendere? Як-- -і-і-- -----ї-а-и? Якою лінією мені їхати? Я-о- л-н-є- м-н- ї-а-и- ----------------------- Якою лінією мені їхати? 0
Yakoy--l-niy--u----- i--ha--? Yakoyu liniyeyu meni i-khaty? Y-k-y- l-n-y-y- m-n- i-k-a-y- ----------------------------- Yakoyu liniyeyu meni ïkhaty?
Devo cambiare? Ч--пов--е- --пов-нн--я -ер-с-д---? Чи повинен / повинна я пересідати? Ч- п-в-н-н / п-в-н-а я п-р-с-д-т-? ---------------------------------- Чи повинен / повинна я пересідати? 0
Chy ---ynen-/ povy-n- -a---r--idat-? Chy povynen / povynna ya peresidaty? C-y p-v-n-n / p-v-n-a y- p-r-s-d-t-? ------------------------------------ Chy povynen / povynna ya peresidaty?
Dove devo cambiare? Де-----ви--н - п-вин---пер-с--ти? Де я повинен / повинна пересісти? Д- я п-в-н-н / п-в-н-а п-р-с-с-и- --------------------------------- Де я повинен / повинна пересісти? 0
D- y- -ovy-e- - -o--nn- p--e-----? De ya povynen / povynna peresisty? D- y- p-v-n-n / p-v-n-a p-r-s-s-y- ---------------------------------- De ya povynen / povynna peresisty?
Quanto costa un biglietto? С-і--ки---ш--є-прої-н-й-кв-т-к? Скільки коштує проїзний квиток? С-і-ь-и к-ш-у- п-о-з-и- к-и-о-? ------------------------------- Скільки коштує проїзний квиток? 0
Skil--- kos----e --o-̈z-yy̆-k-yto-? Skilʹky koshtuye proi-znyy- kvytok? S-i-ʹ-y k-s-t-y- p-o-̈-n-y- k-y-o-? ----------------------------------- Skilʹky koshtuye proïznyy̆ kvytok?
Quante fermate ci sono fino in centro? Я- -агат- з-пин---д----н--у? Як багато зупинок до центру? Я- б-г-т- з-п-н-к д- ц-н-р-? ---------------------------- Як багато зупинок до центру? 0
Y-- ba-ato-z----ok do t----ru? Yak bahato zupynok do tsentru? Y-k b-h-t- z-p-n-k d- t-e-t-u- ------------------------------ Yak bahato zupynok do tsentru?
Deve scendere qui. Ви п-в-нні -у- в-й--. Ви повинні тут вийти. В- п-в-н-і т-т в-й-и- --------------------- Ви повинні тут вийти. 0
Vy --v-nn--t---v--̆t-. Vy povynni tut vyy-ty. V- p-v-n-i t-t v-y-t-. ---------------------- Vy povynni tut vyy̆ty.
Deve scendere dietro. Ви пов-нні ви-т--зза--. Ви повинні вийти ззаду. В- п-в-н-і в-й-и з-а-у- ----------------------- Ви повинні вийти ззаду. 0
Vy--o-y--i---y̆---z-adu. Vy povynni vyy-ty zzadu. V- p-v-n-i v-y-t- z-a-u- ------------------------ Vy povynni vyy̆ty zzadu.
La prossima metropolitana arriva fra cinque minuti. Н---у-не-ме--о-пр-б-в-є-чер-- 5 х--ли-. Наступне метро прибуває через 5 хвилин. Н-с-у-н- м-т-о п-и-у-а- ч-р-з 5 х-и-и-. --------------------------------------- Наступне метро прибуває через 5 хвилин. 0
Na-tup-e ---r- pry-u-------er---- k-vy-yn. Nastupne metro prybuvaye cherez 5 khvylyn. N-s-u-n- m-t-o p-y-u-a-e c-e-e- 5 k-v-l-n- ------------------------------------------ Nastupne metro prybuvaye cherez 5 khvylyn.
Il prossimo tram passa fra dieci minuti. На------й-------й -ри----є --р-- 10----л-н. Наступний трамвай прибуває через 10 хвилин. Н-с-у-н-й т-а-в-й п-и-у-а- ч-р-з 1- х-и-и-. ------------------------------------------- Наступний трамвай прибуває через 10 хвилин. 0
Na---pny-- --amv-y̆-----uva-e -----z -0 k--y-yn. Nastupnyy- tramvay- prybuvaye cherez 10 khvylyn. N-s-u-n-y- t-a-v-y- p-y-u-a-e c-e-e- 1- k-v-l-n- ------------------------------------------------ Nastupnyy̆ tramvay̆ prybuvaye cherez 10 khvylyn.
Il prossimo autobus passa fra quindici minuti. На-ту---- а-тоб-с --иб-ває чере- -5---и--н. Наступний автобус прибуває через 15 хвилин. Н-с-у-н-й а-т-б-с п-и-у-а- ч-р-з 1- х-и-и-. ------------------------------------------- Наступний автобус прибуває через 15 хвилин. 0
Na-tu----̆----obus-p-y----ye-ch--ez--5 k--y-y-. Nastupnyy- avtobus prybuvaye cherez 15 khvylyn. N-s-u-n-y- a-t-b-s p-y-u-a-e c-e-e- 1- k-v-l-n- ----------------------------------------------- Nastupnyy̆ avtobus prybuvaye cherez 15 khvylyn.
Quando parte l’ultima metropolitana? Коли--і-п-ав--єтьс-----аннє --т-о? Коли відправляється останнє метро? К-л- в-д-р-в-я-т-с- о-т-н-є м-т-о- ---------------------------------- Коли відправляється останнє метро? 0
Koly --dpr------e----a--st--n----e---? Koly vidpravlyayetʹsya ostannye metro? K-l- v-d-r-v-y-y-t-s-a o-t-n-y- m-t-o- -------------------------------------- Koly vidpravlyayetʹsya ostannye metro?
Quando parte l’ultimo tram? К-ли---дпр--ляєт-ся-ос-анні- -ра--ай? Коли відправляється останній трамвай? К-л- в-д-р-в-я-т-с- о-т-н-і- т-а-в-й- ------------------------------------- Коли відправляється останній трамвай? 0
Ko-- v-d---v--ay---s-- -s-a----̆ ---mvay̆? Koly vidpravlyayetʹsya ostanniy- tramvay-? K-l- v-d-r-v-y-y-t-s-a o-t-n-i-̆ t-a-v-y-? ------------------------------------------ Koly vidpravlyayetʹsya ostanniy̆ tramvay̆?
Quando parte l’ultimo autobus? К-ли ві-п-а---єт-ся --т-н-і--автобу-? Коли відправляється останній автобус? К-л- в-д-р-в-я-т-с- о-т-н-і- а-т-б-с- ------------------------------------- Коли відправляється останній автобус? 0
Ko-y---dp---ly-ye--s-a-o-t---i-- -vtobu-? Koly vidpravlyayetʹsya ostanniy- avtobus? K-l- v-d-r-v-y-y-t-s-a o-t-n-i-̆ a-t-b-s- ----------------------------------------- Koly vidpravlyayetʹsya ostanniy̆ avtobus?
Ha il biglietto? М--те к--т-к-на--ро---? Маєте квиток на проїзд? М-є-е к-и-о- н- п-о-з-? ----------------------- Маєте квиток на проїзд? 0
Ma--te -vytok -a---o--z-? Mayete kvytok na proi-zd? M-y-t- k-y-o- n- p-o-̈-d- ------------------------- Mayete kvytok na proïzd?
Il biglietto? – No, non ce l’ho. Квит-к-на пр-їз-- – Н-, я--е ---. Квиток на проїзд? – Ні, я не маю. К-и-о- н- п-о-з-? – Н-, я н- м-ю- --------------------------------- Квиток на проїзд? – Ні, я не маю. 0
Kvy-o- na-p-oïz-?-–-------------yu. Kvytok na proi-zd? – Ni, ya ne mayu. K-y-o- n- p-o-̈-d- – N-, y- n- m-y-. ------------------------------------ Kvytok na proïzd? – Ni, ya ne mayu.
Allora deve pagare la multa. Т----Ви-по----і --пла-ит- -т-аф. Тоді Ви повинні заплатити штраф. Т-д- В- п-в-н-і з-п-а-и-и ш-р-ф- -------------------------------- Тоді Ви повинні заплатити штраф. 0
To-i V--p--yn---zap-a-yty -ht-af. Todi Vy povynni zaplatyty shtraf. T-d- V- p-v-n-i z-p-a-y-y s-t-a-. --------------------------------- Todi Vy povynni zaplatyty shtraf.

Scarica MP3 (.zip File)

Lo sviluppo della lingua

Il fine per cui comunichiamo con gli altri è chiaro: scambiare idee e comprenderci. Non è altrettanto evidente come sia stata generata la lingua. A tal riguardo, esistono diverse teorie. Il dato certo è che la lingua rappresenti un fenomeno antichissimo. Determinate qualità fisiche avrebbero consentito l’apprendimento della lingua e sarebbero state necessarie per imparare a produrre i suoni. Già l’uomo di Neanderthal era in grado di usare la voce per distinguersi dagli animali. Inoltre, una voce forte e ferma aiutava a difendersi, a minacciare o a terrorizzare il proprio nemico. Già allora, si costruivano degli arnesi e si accendeva il fuoco. E queste conoscenze dovevano essere trasmesse agli altri in qualche modo. Anche per la caccia di gruppo era importante comunicare. Una forma elementare di comunicazione esisteva già due milioni di anni fa e si avvaleva dei primi elementi linguistici: gesti e simboli. Gli uomini volevano comunicare anche quando veniva la sera e, per farlo, dovevano parlare senza potersi vedere. L’impiego della voce andò a sostituire i gesti. La lingua, come la intendiamo oggi, avrebbe almeno 50000 anni. Quando l’Homo Sapiens ha lasciato l’Africa, ha diffuso la lingua in tutto il mondo. Le lingue si distinguevano da regione a regione. Nacquero, così, diverse famiglie linguistiche, che racchiudevano in sé solo i fondamenti dei sistemi linguistici. Le prime lingue erano molto meno complesse di quelle attuali, mentre la loro evoluzione ha successivamente riguardato la grammatica, la fonologia e la semantica. Si potrebbe dire che ogni lingua offra diverse soluzioni, ma il problema è sempre stato lo stesso: come farsi capire?                
Lo sapevate?
Il portoghese brasiliano appartiene alle lingue romanze. Deriva dal portoghese europeo, che raggiunse persino il Sudamerica all'epoca del colonialismo portoghese. Oggi il Brasile rappresenta la nazione con il maggior numero di parlanti la lingua portoghese. E' la lingua madre di circa 190 milioni di persone. Ha avuto una certa influenza su altri paesi del Sudamerica. Si parla perfino di lingua mista, che trae i propri componenti dal portoghese e dallo spagnolo. In passato, in Brasile si tendeva a seguire molto il portoghese europeo. A partire dagli anni '30 del XX secolo, è accresciuta l'attenzione verso la cultura brasiliana. I brasiliani erano orgogliosi della propria lingua e volevano porre enfasi sulle sue caratteristiche. Dall'altra parte, ci si sforzava sempre di più di far convivere le due lingue. Nel frattempo, è intervenuto un accordo per creare un'ortografia comune. Oggi, la differenza più rilevante fra le due varietà riguarda la pronuncia. Il lessico brasiliano si avvale anche di alcuni indianismi, che non esistono in Europa. Scoprite questa lingua entusiasmante. E' tra le più importanti nel mondo!