Розмовник

uk Заперечення 2   »   da Benægtelse 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [femogtres]

Benægtelse 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська данська Відтворити більше
Перстень дорогий? E- -i---n-dy-? E_ r_____ d___ E- r-n-e- d-r- -------------- Er ringen dyr? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. N--, d-- k-s------- -un-re-e-eur-. N___ d__ k_____ k__ h_______ e____ N-j- d-n k-s-e- k-n h-n-r-d- e-r-. ---------------------------------- Nej, den koster kun hundrede euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. M-n-j---h-- --- --lv-re--. M__ j__ h__ k__ h_________ M-n j-g h-r k-n h-l-t-e-s- -------------------------- Men jeg har kun halvtreds. 0
Ти вже готовий / готова? E--du -ller-de--æ-d-g? E_ d_ a_______ f______ E- d- a-l-r-d- f-r-i-? ---------------------- Er du allerede færdig? 0
Ні, ще ні. N-j, ikk- ---n-. N___ i___ e_____ N-j- i-k- e-d-u- ---------------- Nej, ikke endnu. 0
Але скоро буду готовий / готова. Men j-- e---n--- fæ-d--. M__ j__ e_ s____ f______ M-n j-g e- s-a-t f-r-i-. ------------------------ Men jeg er snart færdig. 0
Хочеш ще супу? V----- -a----e-- -up--? V__ d_ h___ m___ s_____ V-l d- h-v- m-r- s-p-e- ----------------------- Vil du have mere suppe? 0
Ні, я більше не хочу. N-j, jeg--------e----e-me-e. N___ j__ v__ i___ h___ m____ N-j- j-g v-l i-k- h-v- m-r-. ---------------------------- Nej, jeg vil ikke have mere. 0
Але ще одне морозиво. M---en-is-m---. M__ e_ i_ m____ M-n e- i- m-r-. --------------- Men en is mere. 0
Ти довго вже тут живеш? H-- d- --et --- l-ng-? H__ d_ b___ h__ l_____ H-r d- b-e- h-r l-n-e- ---------------------- Har du boet her længe? 0
Ні, тільки місяць. N--,---n-en-----d. N___ k__ e_ m_____ N-j- k-n e- m-n-d- ------------------ Nej, kun en måned. 0
Але я знаю вже багато людей. M-n--e- -en----a-l-red- m-n-- m---e-k-r. M__ j__ k_____ a_______ m____ m_________ M-n j-g k-n-e- a-l-r-d- m-n-e m-n-e-k-r- ---------------------------------------- Men jeg kender allerede mange mennesker. 0
Їдеш завтра додому? Kører--- -jem i -o-g--? K____ d_ h___ i m______ K-r-r d- h-e- i m-r-e-? ----------------------- Kører du hjem i morgen? 0
Ні, тільки у вихідні. N--- fø-s- ---eekend-n. N___ f____ i w_________ N-j- f-r-t i w-e-e-d-n- ----------------------- Nej, først i weekenden. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Men--eg k-m-er--ilb-g-----er-de p---ønd--. M__ j__ k_____ t______ a_______ p_ s______ M-n j-g k-m-e- t-l-a-e a-l-r-d- p- s-n-a-. ------------------------------------------ Men jeg kommer tilbage allerede på søndag. 0
Твоя дочка вже доросла? E-------a-te--al-er--e--o--e-? E_ d__ d_____ a_______ v______ E- d-n d-t-e- a-l-r-d- v-k-e-? ------------------------------ Er din datter allerede voksen? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. Ne-,-h-- e----n -ytte-. N___ h__ e_ k__ s______ N-j- h-n e- k-n s-t-e-. ----------------------- Nej, hun er kun sytten. 0
Але вона вже має хлопця. Men-hu- -a----le--de-e--k--es-e. M__ h__ h__ a_______ e_ k_______ M-n h-n h-r a-l-r-d- e- k-r-s-e- -------------------------------- Men hun har allerede en kæreste. 0

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!