Розмовник

uk Заперечення 2   »   it Negazione 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [sessantacinque]

Negazione 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська італійська Відтворити більше
Перстень дорогий? È-c--o-l’anel-o? È c___ l________ È c-r- l-a-e-l-? ---------------- È caro l’anello? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. N---co--a s--- -e-to--u--. N__ c____ s___ c____ E____ N-, c-s-a s-l- c-n-o E-r-. -------------------------- No, costa solo cento Euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. M- -- n---o---lo-cinq-a--a. M_ i_ n_ h_ s___ c_________ M- i- n- h- s-l- c-n-u-n-a- --------------------------- Ma io ne ho solo cinquanta. 0
Ти вже готовий / готова? S-i pro-t-? S__ p______ S-i p-o-t-? ----------- Sei pronto? 0
Ні, ще ні. N-, -on-anc--a. N__ n__ a______ N-, n-n a-c-r-. --------------- No, non ancora. 0
Але скоро буду готовий / готова. So---pr-nt- f-- un -omento. S___ p_____ f__ u_ m_______ S-n- p-o-t- f-a u- m-m-n-o- --------------------------- Sono pronto fra un momento. 0
Хочеш ще супу? V-r--st--a---ra--e--a-m---str-? V_______ a_____ d____ m________ V-r-e-t- a-c-r- d-l-a m-n-s-r-? ------------------------------- Vorresti ancora della minestra? 0
Ні, я більше не хочу. N-- --- n- -oglio---ù. N__ n__ n_ v_____ p___ N-, n-n n- v-g-i- p-ù- ---------------------- No, non ne voglio più. 0
Але ще одне морозиво. M- -nc-r- -n-g--a-o. M_ a_____ u_ g______ M- a-c-r- u- g-l-t-. -------------------- Ma ancora un gelato. 0
Ти довго вже тут живеш? Abi---qui--a---n-o-tempo? A____ q__ d_ t____ t_____ A-i-i q-i d- t-n-o t-m-o- ------------------------- Abiti qui da tanto tempo? 0
Ні, тільки місяць. No,-s--o-da -n-me--. N__ s___ d_ u_ m____ N-, s-l- d- u- m-s-. -------------------- No, solo da un mese. 0
Але я знаю вже багато людей. Ma--o-os-o -i- molta--ent-. M_ c______ g__ m____ g_____ M- c-n-s-o g-à m-l-a g-n-e- --------------------------- Ma conosco già molta gente. 0
Їдеш завтра додому? Va- - c-sa ---an-? V__ a c___ d______ V-i a c-s- d-m-n-? ------------------ Vai a casa domani? 0
Ні, тільки у вихідні. No----l--pe- --------s-t---ana. N__ s___ p__ i_ f___ s_________ N-, s-l- p-r i- f-n- s-t-i-a-a- ------------------------------- No, solo per il fine settimana. 0
Але я повертаюся вже у неділю. M- io --torno-gi- ---e--c-. M_ i_ r______ g__ d________ M- i- r-t-r-o g-à d-m-n-c-. --------------------------- Ma io ritorno già domenica. 0
Твоя дочка вже доросла? T-a-figl-a-- g-à-ad--t-? T__ f_____ è g__ a______ T-a f-g-i- è g-à a-u-t-? ------------------------ Tua figlia è già adulta? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. N-, h--appe-a---ci---e-te a---. N__ h_ a_____ d__________ a____ N-, h- a-p-n- d-c-a-s-t-e a-n-. ------------------------------- No, ha appena diciassette anni. 0
Але вона вже має хлопця. Ma --i-h--g-à -n-am---. M_ l__ h_ g__ u_ a_____ M- l-i h- g-à u- a-i-o- ----------------------- Ma lei ha già un amico. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + італійська (1-100) MP3 італійська (1-100)
Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!