Ordliste

nn Asking for directions   »   ru Спрашивать дорогу

40 [førti]

Asking for directions

Asking for directions

40 [сорок]

40 [sorok]

Спрашивать дорогу

[Sprashivatʹ dorogu]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Russian Spel Meir
Orsak! И-----т-, --ж--уйста! Извините, пожалуйста! И-в-н-т-, п-ж-л-й-т-! --------------------- Извините, пожалуйста! 0
Iz-i--te--p-zh----st-! Izvinite, pozhaluysta! I-v-n-t-, p-z-a-u-s-a- ---------------------- Izvinite, pozhaluysta!
Kan du hjelpe meg? В- м-жете --- -ом---? Вы можете мне помочь? В- м-ж-т- м-е п-м-ч-? --------------------- Вы можете мне помочь? 0
Vy-mo--e-- --e-po-o-h-? Vy mozhete mne pomochʹ? V- m-z-e-e m-e p-m-c-ʹ- ----------------------- Vy mozhete mne pomochʹ?
Finst det ein god restaurant her? Где-з--с- х--о-и--рест-ран? Где здесь хороший ресторан? Г-е з-е-ь х-р-ш-й р-с-о-а-? --------------------------- Где здесь хороший ресторан? 0
Gd- z-e---k-o--s-i- restor-n? Gde zdesʹ khoroshiy restoran? G-e z-e-ʹ k-o-o-h-y r-s-o-a-? ----------------------------- Gde zdesʹ khoroshiy restoran?
Gå til vensre ved hjørnet. И-ите --ле--,--а--г-л. Идите налево, за угол. И-и-е н-л-в-, з- у-о-. ---------------------- Идите налево, за угол. 0
Idi-e -alev---za ug--. Idite nalevo, za ugol. I-i-e n-l-v-, z- u-o-. ---------------------- Idite nalevo, za ugol.
Så går du eit stykke rett fram. П-то- п-о----- не----- -р---. Потом пройдите немного прямо. П-т-м п-о-д-т- н-м-о-о п-я-о- ----------------------------- Потом пройдите немного прямо. 0
P-to- proydite------g- -rya-o. Potom proydite nemnogo pryamo. P-t-m p-o-d-t- n-m-o-o p-y-m-. ------------------------------ Potom proydite nemnogo pryamo.
Så går du hundre meter til høgre. П-т-м --о-дите-----м-т--- напра--. Потом пройдите сто метров направо. П-т-м п-о-д-т- с-о м-т-о- н-п-а-о- ---------------------------------- Потом пройдите сто метров направо. 0
Potom p--ydi-e-sto -etro---a-ra--. Potom proydite sto metrov napravo. P-t-m p-o-d-t- s-o m-t-o- n-p-a-o- ---------------------------------- Potom proydite sto metrov napravo.
Du kan ta bussen òg. Вы-т--ж- -оже----ес-ь -- ав--бус. Вы также можете сесть на автобус. В- т-к-е м-ж-т- с-с-ь н- а-т-б-с- --------------------------------- Вы также можете сесть на автобус. 0
Vy--a---- m---e-- s---ʹ--a--vtobu-. Vy takzhe mozhete sestʹ na avtobus. V- t-k-h- m-z-e-e s-s-ʹ n- a-t-b-s- ----------------------------------- Vy takzhe mozhete sestʹ na avtobus.
Du kan ta trikken òg. В----к-- -----е------ на--р--ва-. Вы также можете сесть на трамвай. В- т-к-е м-ж-т- с-с-ь н- т-а-в-й- --------------------------------- Вы также можете сесть на трамвай. 0
Vy takzh- -o-h--e--es---n- --a--ay. Vy takzhe mozhete sestʹ na tramvay. V- t-k-h- m-z-e-e s-s-ʹ n- t-a-v-y- ----------------------------------- Vy takzhe mozhete sestʹ na tramvay.
Du kan berre køyre etter meg. Вы--а-ж- ------ --------х-ть----мн----л---- . Вы также можете просто ехать за мной следом . В- т-к-е м-ж-т- п-о-т- е-а-ь з- м-о- с-е-о- . --------------------------------------------- Вы также можете просто ехать за мной следом . 0
Vy-t-k-he --zhet- -ro--o--ek--t- ---------le--m-. Vy takzhe mozhete prosto yekhatʹ za mnoy sledom . V- t-k-h- m-z-e-e p-o-t- y-k-a-ʹ z- m-o- s-e-o- . ------------------------------------------------- Vy takzhe mozhete prosto yekhatʹ za mnoy sledom .
Korleis kjem eg til fotballbanen? Как-м-- п---ст- на --тб-л-----с--дио-? Как мне попасть на футбольный стадион? К-к м-е п-п-с-ь н- ф-т-о-ь-ы- с-а-и-н- -------------------------------------- Как мне попасть на футбольный стадион? 0
K-k mn--p--a-t--n- fut-o---y- s-adi--? Kak mne popastʹ na futbolʹnyy stadion? K-k m-e p-p-s-ʹ n- f-t-o-ʹ-y- s-a-i-n- -------------------------------------- Kak mne popastʹ na futbolʹnyy stadion?
Gå over brua. П----------ер-- м-с-! Перейдите через мост! П-р-й-и-е ч-р-з м-с-! --------------------- Перейдите через мост! 0
P--ey--t----erez mo-t! Pereydite cherez most! P-r-y-i-e c-e-e- m-s-! ---------------------- Pereydite cherez most!
Køyr gjennom tunellen. Ез--йте-че-е---ун----! Езжайте через туннель! Е-ж-й-е ч-р-з т-н-е-ь- ---------------------- Езжайте через туннель! 0
Ye-zhay-e---e-e--tun--l-! Yezzhayte cherez tunnelʹ! Y-z-h-y-e c-e-e- t-n-e-ʹ- ------------------------- Yezzhayte cherez tunnelʹ!
Køyr til du kjem til det tredje lyskrysset. Ез-а-т- -- т-ет---о--ве-о---а. Езжайте до третьего светофора. Е-ж-й-е д- т-е-ь-г- с-е-о-о-а- ------------------------------ Езжайте до третьего светофора. 0
Yez--ay-------re-ʹ------vetofora. Yezzhayte do tretʹyego svetofora. Y-z-h-y-e d- t-e-ʹ-e-o s-e-o-o-a- --------------------------------- Yezzhayte do tretʹyego svetofora.
Så tek du fyrste vegen til høgre. Пос-- -т-го ------ит--н--р----пр--пе-в-- в-зможно---. После этого поверните направо при первой возможности. П-с-е э-о-о п-в-р-и-е н-п-а-о п-и п-р-о- в-з-о-н-с-и- ----------------------------------------------------- После этого поверните направо при первой возможности. 0
Posl- -t--o p---rni-e-n-p--vo---i --rv----ozmozhno---. Posle etogo povernite napravo pri pervoy vozmozhnosti. P-s-e e-o-o p-v-r-i-e n-p-a-o p-i p-r-o- v-z-o-h-o-t-. ------------------------------------------------------ Posle etogo povernite napravo pri pervoy vozmozhnosti.
Så tek du rett fram i neste krysset. П-т-м --жа-т-----мо---р-з следую--- -----р-с-о-. Потом езжайте прямо через следующий перекрёсток. П-т-м е-ж-й-е п-я-о ч-р-з с-е-у-щ-й п-р-к-ё-т-к- ------------------------------------------------ Потом езжайте прямо через следующий перекрёсток. 0
Po-o--yez--a--e pr--mo che--z-sl-du-u-h-h-y--e-ekrë-t-k. Potom yezzhayte pryamo cherez sleduyushchiy perekrëstok. P-t-m y-z-h-y-e p-y-m- c-e-e- s-e-u-u-h-h-y p-r-k-ë-t-k- -------------------------------------------------------- Potom yezzhayte pryamo cherez sleduyushchiy perekrëstok.
Orsak, korleis kjem eg til flyplassen? И----и--,--ак м-- -опа-т--в--э-о--рт. Извините, как мне попасть в аэропорт. И-в-н-т-, к-к м-е п-п-с-ь в а-р-п-р-. ------------------------------------- Извините, как мне попасть в аэропорт. 0
I-v-ni--- -a---ne-p-p---- v -er---r-. Izvinite, kak mne popastʹ v aeroport. I-v-n-t-, k-k m-e p-p-s-ʹ v a-r-p-r-. ------------------------------------- Izvinite, kak mne popastʹ v aeroport.
Det beste er å ta T-banen. Л-ч-----д-т---а----р-. Лучше сядьте на метро. Л-ч-е с-д-т- н- м-т-о- ---------------------- Лучше сядьте на метро. 0
L-----e----dʹte--a-me-ro. Luchshe syadʹte na metro. L-c-s-e s-a-ʹ-e n- m-t-o- ------------------------- Luchshe syadʹte na metro.
Berre ta banen til endestasjonen. Е--айте--о --н--н-й с--н-и-. Езжайте до конечной станции. Е-ж-й-е д- к-н-ч-о- с-а-ц-и- ---------------------------- Езжайте до конечной станции. 0
Y--z---t- d---one-h-o- s--n-sii. Yezzhayte do konechnoy stantsii. Y-z-h-y-e d- k-n-c-n-y s-a-t-i-. -------------------------------- Yezzhayte do konechnoy stantsii.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Dyrespråk

Når vi vil uttrykkje oss, brukar vi språket vårt. Dyr har òg eit eige språk. Og dei brukar det akkurat som vi menneske. Det tyder at dei pratar med kvarandre for å utveksle opplysingar. I prinsippet meistrar kvar dyreart eit bestemt språk. Til og med termittar kommuniserer med kvarandre. Når dei er i fare, slår dei kroppane sine mot bakken. Slik åtvarar dei kvarandre. Andre dyreartar pip når fiendar nærmar seg. Bier pratar med kvarandre når dei dansar. Dermed viser dei andre bier kor det finst mat. Kvalar lagar lydar som kan høyrast 5000 kilometer unna. Dei kommuniserer med kvarandre med spesielle songar. Hjå elefantane finst det òg forskjellige akustiske signal. Men menneska kan ikkje høyre dei. Dei fleste dyrespråka er særs kompliserte. Dei inneheld ein kombinasjon av ulike teikn. Dei brukar akustiske, kjemiske og optiske signal. Dessutan brukar dyra ulike rørsler. Til no har menneska lært språket til husdyra sine. Vi skjønar når hundar er glade. Og vi forstår når kattar vil vere åleine. Men hundar og kattar pratar heilt ulike språk. Fleire teikn er til og med heilt motsette. Vi trudde lenge at desse to dyra rett og slett ikkje likte kvarandre. Men dei berre misforstår kvarandre. Det førte til problem mellom hundar og kattar. Så dyra kjempar òg mot misforståingar...
Visste du?
Serbisk er morsmål for omtrent 12 millioner mennesker. De fleste av disse bor i Serbia og andre land i Sørøst-Europa. Serbisk er et Sør-slavisk språk. Det er nært beslektet med Kroatisk og Bosnisk. Grammatikken og ordforrådet er svært likt. Det er ingen problemer for Serbere, Kroatere og Bosniere å snakke sammen. Det Serbiske alfabetet har 30 bokstaver. Hver og en bokstav har sin unike uttalelse. Det er paralleller til tradisjonelle tonespråk. For eksempel i Kinesisk endrer ord mening ut i fra tonefallet. Noe av det samme gjelder Serbisk. Men I dette tilfellet er det bare på tonehøyden av aksent stavelser som spiller en rolle. Den svært bøyelige språkkulturen er et kjennetegn på Serbisk. Dette vil si at substantiver, verb, adjektiv og pronomen alltid blir bøyd. Hvis du er interessert i grammatiske strukturer, bør du definitivt lære deg Serbisk!