Ordliste

nn Genitive   »   ru Генитив (родительный падеж)

99 [nittini / ni og nitti]

Genitive

Genitive

99 [девяносто девять]

99 [devyanosto devyatʹ]

Генитив (родительный падеж)

[Genitiv (roditelʹnyy padezh)]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Russian Spel Meir
Katten til veninna mi К---а м-е--------и Кошка моей подруги К-ш-а м-е- п-д-у-и ------------------ Кошка моей подруги 0
K-shk---oyey-p--r-gi Koshka moyey podrugi K-s-k- m-y-y p-d-u-i -------------------- Koshka moyey podrugi
Hunden til venen min С-б-ка-мое-о-д-уга Собака моего друга С-б-к- м-е-о д-у-а ------------------ Собака моего друга 0
Sob--- --y-g- d---a Sobaka moyego druga S-b-k- m-y-g- d-u-a ------------------- Sobaka moyego druga
Leikene til borna mine И--у-ки---их ----й Игрушки моих детей И-р-ш-и м-и- д-т-й ------------------ Игрушки моих детей 0
Ig---h---m-ikh d--ey Igrushki moikh detey I-r-s-k- m-i-h d-t-y -------------------- Igrushki moikh detey
Det er kåpa til kollegaen min. Э---пальто-м-его к-ллег-. Это пальто моего коллеги. Э-о п-л-т- м-е-о к-л-е-и- ------------------------- Это пальто моего коллеги. 0
Et---alʹ-o -o-e---k---egi. Eto palʹto moyego kollegi. E-o p-l-t- m-y-g- k-l-e-i- -------------------------- Eto palʹto moyego kollegi.
Det er bilen til kollegaen min. Эт--м----а --ей ---л-ги. Это машина моей коллеги. Э-о м-ш-н- м-е- к-л-е-и- ------------------------ Это машина моей коллеги. 0
Eto-m---i-a ----- -------. Eto mashina moyey kollegi. E-o m-s-i-a m-y-y k-l-e-i- -------------------------- Eto mashina moyey kollegi.
Det er jobben til kollegaen min. Э-о -а--та -оих-к-ллег. Это работа моих коллег. Э-о р-б-т- м-и- к-л-е-. ----------------------- Это работа моих коллег. 0
E-o-r--ot--mo--h-k----g. Eto rabota moikh kolleg. E-o r-b-t- m-i-h k-l-e-. ------------------------ Eto rabota moikh kolleg.
Knappen i skjorta er borte. Пуг--иц--о--р-а-а-- -т--у-а-ки. Пуговица оторвалась от рубашки. П-г-в-ц- о-о-в-л-с- о- р-б-ш-и- ------------------------------- Пуговица оторвалась от рубашки. 0
Pug------ o--r--la----t-----sh-i. Pugovitsa otorvalasʹ ot rubashki. P-g-v-t-a o-o-v-l-s- o- r-b-s-k-. --------------------------------- Pugovitsa otorvalasʹ ot rubashki.
Garasjenøkkelen er borte. К--ч-от гаража---опа-. Ключ от гаража пропал. К-ю- о- г-р-ж- п-о-а-. ---------------------- Ключ от гаража пропал. 0
Klyu-h----ga---h- p---a-. Klyuch ot garazha propal. K-y-c- o- g-r-z-a p-o-a-. ------------------------- Klyuch ot garazha propal.
Datamaskina til sjefen er øydelagt. К-м-ь-т-р -е-а -л-м---я. Компьютер шефа сломался. К-м-ь-т-р ш-ф- с-о-а-с-. ------------------------ Компьютер шефа сломался. 0
K-m-ʹ-u--r-shef- -l--a---a. Kompʹyuter shefa slomalsya. K-m-ʹ-u-e- s-e-a s-o-a-s-a- --------------------------- Kompʹyuter shefa slomalsya.
Kvar er foreldra til jenta? К-- -од-тел- д-в-чки? Кто родители девочки? К-о р-д-т-л- д-в-ч-и- --------------------- Кто родители девочки? 0
K----odi--li--e-oc--i? Kto roditeli devochki? K-o r-d-t-l- d-v-c-k-? ---------------------- Kto roditeli devochki?
Korleis kjem eg til huset til foreldra hennar? Ка- --е-п-ойт--- д--у-е- -о-и-елей? Как мне пройти к дому её родителей? К-к м-е п-о-т- к д-м- е- р-д-т-л-й- ----------------------------------- Как мне пройти к дому её родителей? 0
K-k-mne-pr---i k d--u --y-----it-le-? Kak mne proyti k domu yeyë roditeley? K-k m-e p-o-t- k d-m- y-y- r-d-t-l-y- ------------------------------------- Kak mne proyti k domu yeyë roditeley?
Huset er i enden av gata. Дом-н--од-т---в конц----и-ы. Дом находится в конце улицы. Д-м н-х-д-т-я в к-н-е у-и-ы- ---------------------------- Дом находится в конце улицы. 0
D-m n-kh---t--a - -o-t-- --i--y. Dom nakhoditsya v kontse ulitsy. D-m n-k-o-i-s-a v k-n-s- u-i-s-. -------------------------------- Dom nakhoditsya v kontse ulitsy.
Kva heiter hovudstaden i Sveits? Как-наз---е-ся ст-л----Шв-й-ар-и? Как называется столица Швейцарии? К-к н-з-в-е-с- с-о-и-а Ш-е-ц-р-и- --------------------------------- Как называется столица Швейцарии? 0
K-- naz--ayet--a--to---s- S--e---ari-? Kak nazyvayetsya stolitsa Shveytsarii? K-k n-z-v-y-t-y- s-o-i-s- S-v-y-s-r-i- -------------------------------------- Kak nazyvayetsya stolitsa Shveytsarii?
Kva er tittelen på boka? К-- н-з--а-тся ----к-иг-? Как называется эта книга? К-к н-з-в-е-с- э-а к-и-а- ------------------------- Как называется эта книга? 0
K-----zy-ayet-y- ----kni--? Kak nazyvayetsya eta kniga? K-k n-z-v-y-t-y- e-a k-i-a- --------------------------- Kak nazyvayetsya eta kniga?
Kva heiter borna til naboen? К-к зову---осе--ки---е---? Как зовут соседских детей? К-к з-в-т с-с-д-к-х д-т-й- -------------------------- Как зовут соседских детей? 0
K-k zo--t-sose--k-k- d-te-? Kak zovut sosedskikh detey? K-k z-v-t s-s-d-k-k- d-t-y- --------------------------- Kak zovut sosedskikh detey?
Når er skuleferien til borna? Når har skuleborna ferie? К-----у ---ей----и--л-? Когда у детей каникулы? К-г-а у д-т-й к-н-к-л-? ----------------------- Когда у детей каникулы? 0
Kogda --d--e- k--ikuly? Kogda u detey kanikuly? K-g-a u d-t-y k-n-k-l-? ----------------------- Kogda u detey kanikuly?
Når er kontortida til dokteren? К---------ач--п----? Когда у врача приём? К-г-а у в-а-а п-и-м- -------------------- Когда у врача приём? 0
K-----u--r-c----ri-ë-? Kogda u vracha priyëm? K-g-a u v-a-h- p-i-ë-? ---------------------- Kogda u vracha priyëm?
Når er opningstidene til museet? Når er museet ope? К-к-е ч--- --б-ты ---ея? Какие часы работы музея? К-к-е ч-с- р-б-т- м-з-я- ------------------------ Какие часы работы музея? 0
Kakiye ---sy--a---- -uz---? Kakiye chasy raboty muzeya? K-k-y- c-a-y r-b-t- m-z-y-? --------------------------- Kakiye chasy raboty muzeya?

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Betre konsentrasjon = betre læring

Når vi lærer noko, må vi konsentrere oss. Heile merksemda vår må vere retta mot ein ting. Evna til å konsentrere seg er ikkje arveleg. Vi må fyrst lære å konsentrere oss. Det skjer vanlegvis i barnehagen eller skulen. Når dei ser seks år gamle, kan born konsentrere seg i om lag 15 minutt. Ungdom på 14 år kan konsentrere seg dobbelt så lenge. Konsentrasjonsfasen hjå vaksne varar om lag 45 minutt. Etter eit visst tidsrom søkk konsentrasjonen. Då mistar elevane interessa for stoffet. Det kan òg hende at dei blir trøytte eller stressa. Då blir det mykje vanskelegare å lære. Minnet greier ikkje hugse stoffet så godt. Men du kan betre konsentrasjonen din! Det er veldig viktig at du har sove nok før du skal lære. Den som er trøytt, kan berre konsentrere seg ei lita stund. Hjernen vår gjer fleire feil når vi er trøytte. Kjenslene våre verkar òg inn på konsentrasjonen. Den som vil lære effektivt, bør vere i ei nøytral sinnsstemning. For mange positive eller negative kjensler hindrar læringa. Sjølvsagt kan du ikkje alltid kontrollere kjenslene dine. Men du kan prøve å sjå bort frå dei når du studerer. Den som vil vere konsentrert, må vere motivert. Når vi lærer, bør vi alltid ha målet for auga. Berre då er hjernen klar til å konsentrere seg. Rolege omgjevnader er òg viktig for konsentrasjonen. Og: Du bør drikke mykje vatn når du lærer, det held deg vaken. Den som hugsar på alt dette, kan sikkert konsentrere seg lenge!