Біз-- н-н-ме---ү--ш к--е-.
Б____ н__ м__ к____ к_____
Б-з-е н-н м-н к-р-ш к-р-к-
--------------------------
Бізге нан мен күріш керек. 0 B-zge---- -e---ü-iş----ek.B____ n__ m__ k____ k_____B-z-e n-n m-n k-r-ş k-r-k---------------------------Bizge nan men küriş kerek.
На нашу мову впливають також засоби масової інформації, мас-медіа.
Особливо велику роль в цьому відіграють нові мас-медіа.
Внаслідок застосування смс, E-Mail та чату виникла власна мова.
Звісно, що в кожній країні ця медіа-мова відрізняється.
Але певні ознаки знаходяться в усіх медіа мовах.
Насамперед для нас як користувачів важлива швидкість.
Хоча ми пишемо, ми бажаємо створювати живу комунікацію.
Це означає, ми б хотіли якомога швидше обмінюватися інформацією.
Таким чином, ми симулюємо реальну розмовну ситуацію.
Наша мова набула завдяки цьому певною мірою усний характер.
Слова чи речення дуже часто скорочуються.
Правила граматики чи пунктуація здебільшого ігноруються.
Наш правопис більш довільний, прийменники часто зовсім відсутні.
Емоції в медіа-мові висловлюються вербально дуже рідко.
Тут ми охоче використовуємо смайлики.
Це такі символи, які повинні показати, що саме ми відчуваємо.
Також існує власний код для смс і сленг для чат-комунікацій.
Через це медіа-мова – дуже спрощена мова.
Але вона використовується всіма користувачами подібно.
Дослідження показують, що освіта чи інтелект не мають значення.
Особливо охоче медіа-мову використовує молодь.
Через це критики вважають, що наша мова під загрозою.
Наука сприймає феномен менш песимістично.
Адже діти можуть вирішувати, коли і як вони повинні писати.
Експерти вважають, що нова медіа-мова навіть має переваги.
Адже вона може сприяти мовній компетентності та креативності дітей.
Отож: сьогодні знов пишеться більше, але не листів, а E-Mail!
Це ж нас радує!