Розмовник

uk Числа   »   kk Сандар

7 [сім]

Числа

Числа

7 [жеті]

7 [jeti]

Сандар

Sandar

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська казахська Відтворити більше
Я рахую: М-н-с-на-мын: М__ с________ М-н с-н-й-ы-: ------------- Мен санаймын: 0
Me--san-y---: M__ s________ M-n s-n-y-ı-: ------------- Men sanaymın:
один, два, три Бі----кі, -ш Б___ е___ ү_ Б-р- е-і- ү- ------------ Бір, екі, үш 0
B--,---i,-üş B___ e___ ü_ B-r- e-i- ü- ------------ Bir, eki, üş
Я рахую до трьох. Ме--үш-е --й-н ---ай--н. М__ ү___ д____ с________ М-н ү-к- д-й-н с-н-й-ы-. ------------------------ Мен үшке дейін санаймын. 0
Men üşk- d-y-n--ana---n. M__ ü___ d____ s________ M-n ü-k- d-y-n s-n-y-ı-. ------------------------ Men üşke deyin sanaymın.
Я рахую далі: Мен--р----рай са-а--ы-: М__ ә__ қ____ с________ М-н ә-і қ-р-й с-н-й-ы-: ----------------------- Мен әрі қарай санаймын: 0
M---är- ----y san-y-ın: M__ ä__ q____ s________ M-n ä-i q-r-y s-n-y-ı-: ----------------------- Men äri qaray sanaymın:
Чотири, п’ять, шість, төрт,--ес,-а-ты, т____ б___ а____ т-р-, б-с- а-т-, ---------------- төрт, бес, алты, 0
t-------s---ltı, t____ b___ a____ t-r-, b-s- a-t-, ---------------- tört, bes, altı,
сім, вісім, дев’ять ж-т-- с--і-, т---з ж____ с_____ т____ ж-т-, с-г-з- т-ғ-з ------------------ жеті, сегіз, тоғыз 0
j--i,--egi-,--o-ız j____ s_____ t____ j-t-, s-g-z- t-ğ-z ------------------ jeti, segiz, toğız
Я рахую. М-- -а----ын. М__ с________ М-н с-н-й-ы-. ------------- Мен санаймын. 0
Men--ana--ı-. M__ s________ M-n s-n-y-ı-. ------------- Men sanaymın.
Ти рахуєш. Сен --н--сың. С__ с________ С-н с-н-й-ы-. ------------- Сен санайсың. 0
S-n -a-a-s-ñ. S__ s________ S-n s-n-y-ı-. ------------- Sen sanaysıñ.
Він рахує. Ол -ан--д-. О_ с_______ О- с-н-й-ы- ----------- Ол санайды. 0
Ol-s---y--. O_ s_______ O- s-n-y-ı- ----------- Ol sanaydı.
Один. Перший. Бі-- -----ш-. Б___ Б_______ Б-р- Б-р-н-і- ------------- Бір. Бірінші. 0
B-r- Birinşi. B___ B_______ B-r- B-r-n-i- ------------- Bir. Birinşi.
Два. Другий. Екі---кі-ші. Е___ Е______ Е-і- Е-і-ш-. ------------ Екі. Екінші. 0
E--. Ekin-i. E___ E______ E-i- E-i-ş-. ------------ Eki. Ekinşi.
Три. Третій. Үш.---ін-і. Ү__ Ү______ Ү-. Ү-і-ш-. ----------- Үш. Үшінші. 0
Ü----ş----. Ü__ Ü______ Ü-. Ü-i-ş-. ----------- Üş. Üşinşi.
Чотири. Четвертий. Т-р-. Т----нш-. Т____ Т________ Т-р-. Т-р-і-ш-. --------------- Төрт. Төртінші. 0
Tör---T-------. T____ T________ T-r-. T-r-i-ş-. --------------- Tört. Törtinşi.
П’ять. П’ятий. Б--. -ес-н-і. Б___ Б_______ Б-с- Б-с-н-і- ------------- Бес. Бесінші. 0
B--. Besi---. B___ B_______ B-s- B-s-n-i- ------------- Bes. Besinşi.
Шість. Шостий. А--ы. -л-ы--ы. А____ А_______ А-т-. А-т-н-ы- -------------- Алты. Алтыншы. 0
A-t-. -ltı---. A____ A_______ A-t-. A-t-n-ı- -------------- Altı. Altınşı.
Сім. Сьомий. Ж---.--етін-і. Ж____ Ж_______ Ж-т-. Ж-т-н-і- -------------- Жеті. Жетінші. 0
Je-i. -et--şi. J____ J_______ J-t-. J-t-n-i- -------------- Jeti. Jetinşi.
Вісім. Восьмий. С----- С-гізі-ш-. С_____ С_________ С-г-з- С-г-з-н-і- ----------------- Сегіз. Сегізінші. 0
Seg-z- -eg--i-şi. S_____ S_________ S-g-z- S-g-z-n-i- ----------------- Segiz. Segizinşi.
Дев’ять. Дев’ятий. Тоғыз.-То---ын--. Т_____ Т_________ Т-ғ-з- Т-ғ-з-н-ы- ----------------- Тоғыз. Тоғызыншы. 0
To-ı-- --ğ---n--. T_____ T_________ T-ğ-z- T-ğ-z-n-ı- ----------------- Toğız. Toğızınşı.

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!