Розмовник

uk Покупки   »   ti ምግዛእ

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [ሓምሳንኣርባዕተን]

54 [ḥamisani’ariba‘iteni]

ምግዛእ

[migiza’i]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська тигринcька Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. ኣ- -ደ-ህ-- -ገዝ--ደ-የ። ኣነ ሓደ ህያብ ክገዝእ ደልየ። ኣ- ሓ- ህ-ብ ክ-ዝ- ደ-የ- ------------------- ኣነ ሓደ ህያብ ክገዝእ ደልየ። 0
a-- ḥa-- ----bi kige--’- --liy-። ane h-ade hiyabi kigezi’i deliye። a-e h-a-e h-y-b- k-g-z-’- d-l-y-። --------------------------------- ane ḥade hiyabi kigezi’i deliye።
Але не дуже дорогий. ግን---ዩ ክቡር-----። ግን ኣዝዩ ክቡር ዘይኮነ። ግ- ኣ-ዩ ክ-ር ዘ-ኮ-። ---------------- ግን ኣዝዩ ክቡር ዘይኮነ። 0
gi-i--ziy- ki-u-i ze-ik---። gini aziyu kiburi zeyikone። g-n- a-i-u k-b-r- z-y-k-n-። --------------------------- gini aziyu kiburi zeyikone።
Можливо сумку? ም--ባ--ና--ኢድ ሳን-? ምናልባት ናይ ኢድ ሳንጣ? ም-ል-ት ና- ኢ- ሳ-ጣ- ---------------- ምናልባት ናይ ኢድ ሳንጣ? 0
m-nal--a-- n--- ī-- -a---’-? minalibati nayi īdi sanit’a? m-n-l-b-t- n-y- ī-i s-n-t-a- ---------------------------- minalibati nayi īdi sanit’a?
Якого кольору Ви б хотіли? ኣ-ና--ሕብ- -ሊኹም? ኣየናይ ሕብሪ ደሊኹም? ኣ-ና- ሕ-ሪ ደ-ኹ-? -------------- ኣየናይ ሕብሪ ደሊኹም? 0
ay-n-yi h-i-i-- -e---̱u-i? ayenayi h-ibirī delīh-umi? a-e-a-i h-i-i-ī d-l-h-u-i- -------------------------- ayenayi ḥibirī delīẖumi?
Чорного, коричневого чи білого? ጸ-ም፣ ቡ-- ወ- ---? ጸሊም፣ ቡናዊ ወይ ጻዕዳ? ጸ-ም- ቡ-ዊ ወ- ጻ-ዳ- ---------------- ጸሊም፣ ቡናዊ ወይ ጻዕዳ? 0
t---l---- b-naw- w-yi ts’a‘-d-? ts’elīmi፣ bunawī weyi ts’a‘ida? t-’-l-m-፣ b-n-w- w-y- t-’-‘-d-? ------------------------------- ts’elīmi፣ bunawī weyi ts’a‘ida?
Велику чи маленьку? ዓባ-----ን-ሽ-ይ? ዓባይ ወይ ንእሽቶይ? ዓ-ይ ወ- ን-ሽ-ይ- ------------- ዓባይ ወይ ንእሽቶይ? 0
‘----i-w--i n--is--t-y-? ‘abayi weyi ni’ishitoyi? ‘-b-y- w-y- n-’-s-i-o-i- ------------------------ ‘abayi weyi ni’ishitoyi?
Чи можу я на цю глянути? ክር-- እ--ል-ዲየ? ክርእያ እኽእል ዲየ? ክ-እ- እ-እ- ዲ-? ------------- ክርእያ እኽእል ዲየ? 0
kiri-iya iẖ-’-l----y-? kiri’iya ih-i’ili dīye? k-r-’-y- i-̱-’-l- d-y-? ----------------------- kiri’iya iẖi’ili dīye?
Вона шкіряна? ካብ-ብቆ--ት-ድያ? ካብ ብቆርበት ድያ? ካ- ብ-ር-ት ድ-? ------------ ካብ ብቆርበት ድያ? 0
k-bi-bi----i---i---ya? kabi bik’oribeti diya? k-b- b-k-o-i-e-i d-y-? ---------------------- kabi bik’oribeti diya?
Чи вона зі штучного матеріалу? ወይስ ካ--ብ-ስ------ት -ያ? ወይስ ካብ ብላስቲክ ዓይነት ኢያ? ወ-ስ ካ- ብ-ስ-ክ ዓ-ነ- ኢ-? --------------------- ወይስ ካብ ብላስቲክ ዓይነት ኢያ? 0
w-y-si ka-- ------t--i -a-i--ti--ya? weyisi kabi bilasitīki ‘ayineti īya? w-y-s- k-b- b-l-s-t-k- ‘-y-n-t- ī-a- ------------------------------------ weyisi kabi bilasitīki ‘ayineti īya?
Зі шкіри, звичайно. ብቆ--- እ-በ--ከመይ --። ብቆርበት እምበር ከመይ ደኣ። ብ-ር-ት እ-በ- ከ-ይ ደ-። ------------------ ብቆርበት እምበር ከመይ ደኣ። 0
bik’---b--- imi---i ke-e-i ---a። bik’oribeti imiberi kemeyi de’a። b-k-o-i-e-i i-i-e-i k-m-y- d-’-። -------------------------------- bik’oribeti imiberi kemeyi de’a።
Це дуже хороша якість. እ- ሓደ --- ብሉ- እ-። እዚ ሓደ ኣዝዩ ብሉጽ እዩ። እ- ሓ- ኣ-ዩ ብ-ጽ እ-። ----------------- እዚ ሓደ ኣዝዩ ብሉጽ እዩ። 0
i---h-a----z--- b--ut-’-----። izī h-ade aziyu biluts’i iyu። i-ī h-a-e a-i-u b-l-t-’- i-u- ----------------------------- izī ḥade aziyu biluts’i iyu።
І сумка дійсно зовсім не дорога. ዋ--ና-ታ -ን--ይ -ድ -ጣዕ- -ሱ- --። ዋጋ ናይታ ሳንጣ ይ ኢድ ብጣዕሚ ሕሱር እዩ። ዋ- ና-ታ ሳ-ጣ ይ ኢ- ብ-ዕ- ሕ-ር እ-። ---------------------------- ዋጋ ናይታ ሳንጣ ይ ኢድ ብጣዕሚ ሕሱር እዩ። 0
w----n--i-a sanit’a -i īd---it--‘im--ḥi--------። waga nayita sanit’a yi īdi bit’a‘imī h-isuri iyu። w-g- n-y-t- s-n-t-a y- ī-i b-t-a-i-ī h-i-u-i i-u- ------------------------------------------------- waga nayita sanit’a yi īdi bit’a‘imī ḥisuri iyu።
Ця мені подобається. ደስ -ላ-- ኣ-። ደስ ኢላትኒ ኣላ። ደ- ኢ-ት- ኣ-። ----------- ደስ ኢላትኒ ኣላ። 0
d----ī-at-nī-a--። desi īlatinī ala። d-s- ī-a-i-ī a-a- ----------------- desi īlatinī ala።
Я цю візьму. ክወስ- -የ። ክወስዳ እየ። ክ-ስ- እ-። -------- ክወስዳ እየ። 0
ki-e---a --e። kiwesida iye። k-w-s-d- i-e- ------------- kiwesida iye።
Чи можу я цю обміняти? ምና-ባት ከ-ክቕይ- እኽ----- ? ምናልባት ከ ክቕይራ እኽእል ዲየ ? ም-ል-ት ከ ክ-ይ- እ-እ- ዲ- ? ---------------------- ምናልባት ከ ክቕይራ እኽእል ዲየ ? 0
m-n----a-i ke kiḵ-i---- -ẖ-’-li d--e-? minalibati ke kik-’iyira ih-i’ili dīye ? m-n-l-b-t- k- k-k-’-y-r- i-̱-’-l- d-y- ? ---------------------------------------- minalibati ke kiḵ’iyira iẖi’ili dīye ?
Звичайно. ከ-ይ ደ-። ከመይ ደኣ። ከ-ይ ደ-። ------- ከመይ ደኣ። 0
k-meyi -e’-። kemeyi de’a። k-m-y- d-’-። ------------ kemeyi de’a።
Ми запакуємо її як подарунок. ከ- ህያብ-ጌርና-ክን-ሽጎ-ኢና። ከም ህያብ ጌርና ክንዕሽጎ ኢና። ከ- ህ-ብ ጌ-ና ክ-ዕ-ጎ ኢ-። -------------------- ከም ህያብ ጌርና ክንዕሽጎ ኢና። 0
k--- ---a-i-g--i-- --ni‘ishig- īn-። kemi hiyabi gērina kini‘ishigo īna። k-m- h-y-b- g-r-n- k-n-‘-s-i-o ī-a- ----------------------------------- kemi hiyabi gērina kini‘ishigo īna።
Каса там. ካ- -ብ--ንየው ኢ- -ሎ። ካሳ ኣብቲ ንየው ኢዩ ዘሎ። ካ- ኣ-ቲ ን-ው ኢ- ዘ-። ----------------- ካሳ ኣብቲ ንየው ኢዩ ዘሎ። 0
ka-a-ab-tī n-ye-i-ī-u--el-። kasa abitī niyewi īyu zelo። k-s- a-i-ī n-y-w- ī-u z-l-። --------------------------- kasa abitī niyewi īyu zelo።

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…