Розмовник

uk Минулий час 3   »   ti ሕሉፍ 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [ሰማንያንሰለስተን]

83 [semaniyaniselesiteni]

ሕሉፍ 3

ḥilufi 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська тигринcька Відтворити більше
Телефонувати ደወለ- ---ል ደ___ ም___ ደ-ለ- ም-ዋ- --------- ደወለ፣ ምድዋል 0
d-----፣---diw-li d______ m_______ d-w-l-፣ m-d-w-l- ---------------- dewele፣ midiwali
Я телефонував / телефонувала. ኣነ -ዊለ---። ኣ_ ደ__ ኔ__ ኣ- ደ-ለ ኔ-። ---------- ኣነ ደዊለ ኔረ። 0
ane dew--- -ēr-። a__ d_____ n____ a-e d-w-l- n-r-። ---------------- ane dewīle nēre።
Я весь час телефонував / телефонувала. ብ----- ክድውል---ለ። ብ__ ግ_ ክ___ ው___ ብ-ሕ ግ- ክ-ው- ው-ለ- ---------------- ብዙሕ ግዜ ክድውል ውዒለ። 0
b--uh---g-----i-i-ili -----e። b_____ g___ k_______ w______ b-z-h-i g-z- k-d-w-l- w-‘-l-። ----------------------------- bizuḥi gizē kidiwili wi‘īle።
Запитувати ሓተተ-ሕቶ ሓ_____ ሓ-ተ-ሕ- ------ ሓተተ፣ሕቶ 0
h--------̣--o ḥ__________ h-a-e-e-h-i-o ------------- ḥatete፣ḥito
Я запитав / запитала. ሓ-ተ---። ሓ__ ኔ__ ሓ-ተ ኔ-። ------- ሓቲተ ኔረ። 0
ḥat-t- ----። ḥ_____ n____ h-a-ī-e n-r-። ------------- ḥatīte nēre።
Я запитував / запитувала завжди. ብ-- ግዜ --ተ-ኔረ። ብ__ ግ_ ሓ__ ኔ__ ብ-ሕ ግ- ሓ-ተ ኔ-። -------------- ብዙሕ ግዜ ሓቲተ ኔረ። 0
b-zuh---g--ē--̣a-īte nē--። b_____ g___ ḥ_____ n____ b-z-h-i g-z- h-a-ī-e n-r-። -------------------------- bizuḥi gizē ḥatīte nēre።
Розповідати ነገ-፣----ወ፣ ም--ታው ነ_________ ም____ ነ-ረ-ኣ-ን-ወ- ም-ን-ው ---------------- ነገረ፣ኣዘንተወ፣ ምዝንታው 0
neg---፣--eni---e፣ ---ini---i n________________ m_________ n-g-r-፣-z-n-t-w-፣ m-z-n-t-w- ---------------------------- negere፣azenitewe፣ mizinitawi
Я розповів / розповіла. ኣን--ነ-ር-ኔረ። ኣ_ እ___ ኔ__ ኣ- እ-ግ- ኔ-። ----------- ኣን እነግር ኔረ። 0
a-i--ne-i-i-nē-e። a__ i______ n____ a-i i-e-i-i n-r-። ----------------- ani inegiri nēre።
Я розповів / розповіла цілу історію. ኣነ-ኩሉ-ጊ- -ሪ---ነግር -ረ። ኣ_ ኩ_ ጊ_ ታ__ እ___ ኔ__ ኣ- ኩ- ጊ- ታ-ኽ እ-ግ- ኔ-። --------------------- ኣነ ኩሉ ጊዜ ታሪኽ እነግር ኔረ። 0
ane ku------- tarī-----neg-----ēr-። a__ k___ g___ t_____ i______ n____ a-e k-l- g-z- t-r-h-i i-e-i-i n-r-። ----------------------------------- ane kulu gīzē tarīẖi inegiri nēre።
Вчитися ምጽናዕ- ምም-ር ም____ ም___ ም-ና-; ም-ሃ- ---------- ምጽናዕ; ምምሃር 0
mi--’i-a-i--mi-ih-ri m__________ m_______ m-t-’-n-‘-; m-m-h-r- -------------------- mits’ina‘i; mimihari
Я вчився / вчилася. ኣ- --ሃ- --። ኣ_ እ___ ኔ__ ኣ- እ-ሃ- ኔ-። ----------- ኣነ እመሃር ኔረ። 0
ane i---a-- nē--። a__ i______ n____ a-e i-e-a-i n-r-። ----------------- ane imehari nēre።
Я вчився / вчилася цілий вечір. ኣነ---- -ሸ- -መ---ው-ለ። ኣ_ ም__ ም__ ክ___ ው___ ኣ- ም-እ ም-ት ክ-ሃ- ው-ለ- -------------------- ኣነ ምሉእ ምሸት ክመሃር ውዒለ። 0
a-e mi------ishe-i-k-me---i -i‘-l-። a__ m_____ m______ k_______ w______ a-e m-l-’- m-s-e-i k-m-h-r- w-‘-l-። ----------------------------------- ane milu’i misheti kimehari wi‘īle።
Працювати ስራሕ-ምስራሕ ስ_______ ስ-ሕ-ም-ራ- -------- ስራሕ፣ምስራሕ 0
si--h-----s-r--̣i s______________ s-r-h-i-m-s-r-h-i ----------------- siraḥi፣misiraḥi
Я працював / працювала. ኣነ -ሰር---ረ። ኣ_ እ___ ኔ__ ኣ- እ-ር- ኔ-። ----------- ኣነ እሰርሕ ኔረ። 0
an--i--r--̣i-----። a__ i______ n____ a-e i-e-i-̣- n-r-። ------------------ ane iseriḥi nēre።
Я працював / працювала весь день. ኣነ ምሉ--መዓ-ቲ-እ--ሕ --። ኣ_ ም__ መ___ እ___ ኔ__ ኣ- ም-እ መ-ል- እ-ር- ኔ-። -------------------- ኣነ ምሉእ መዓልቲ እሰርሕ ኔረ። 0
a-e mil--i -e--litī--ser--̣i-nēr-። a__ m_____ m_______ i______ n____ a-e m-l-’- m-‘-l-t- i-e-i-̣- n-r-። ---------------------------------- ane milu’i me‘alitī iseriḥi nēre።
Їсти በል-- ም--ዕ በ___ ም___ በ-ዐ- ም-ላ- --------- በልዐ፣ ምብላዕ 0
b-----፣ m--i--‘i b______ m_______ b-l-‘-፣ m-b-l-‘- ---------------- beli‘ā፣ mibila‘i
Я з’їв / з’їла. ኣነ -ሊ-። ኣ_ ብ___ ኣ- ብ-ዐ- ------- ኣነ ብሊዐ። 0
ane -i--‘ā። a__ b______ a-e b-l-‘-። ----------- ane bilī‘ā።
Я з’їв / з’їла усю їжу. ኣነ --ሉ---- -----ሊ-ዮ-። ኣ_ ብ___ እ_ ም__ በ___ ። ኣ- ብ-ሉ- እ- ም-ቢ በ-ዐ- ። --------------------- ኣነ ብምሉኡ እቲ ምግቢ በሊዐዮ ። 0
a----imilu-u -tī--i-i-ī bel--āy--። a__ b_______ i__ m_____ b_______ ። a-e b-m-l-’- i-ī m-g-b- b-l-‘-y- ። ---------------------------------- ane bimilu’u itī migibī belī‘āyo ።

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!