Розмовник

uk Особи   »   ti ሰባት

1 [один]

Особи

Особи

1 [ሓደ]

1 [ḥade]

ሰባት

[sebati]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська тигринcька Відтворити більше
Я -ነ ኣነ ኣ- -- ኣነ 0
a-e ane a-e --- ane
я і ти ኣነን- -ስ-ን ኣነን/ ንስኻን ኣ-ን- ን-ኻ- --------- ኣነን/ ንስኻን 0
anen----i-i-̱a-i aneni/ nisih-ani a-e-i- n-s-h-a-i ---------------- aneni/ nisiẖani
ми обидва / обидві ን-ና -ል-ና ንሕና ክልተና ን-ና ክ-ተ- -------- ንሕና ክልተና 0
n--̣-n--------na nih-ina kilitena n-h-i-a k-l-t-n- ---------------- niḥina kilitena
Він ን- ንሱ ን- -- ንሱ 0
n--u nisu n-s- ---- nisu
він і вона ንሱን-ንሳን ንሱን ንሳን ን-ን ን-ን ------- ንሱን ንሳን 0
nis--i--isa-i nisuni nisani n-s-n- n-s-n- ------------- nisuni nisani
вони обидва / обидві ንሳ-------ም ንሳቶም ክልተኦም ን-ቶ- ክ-ተ-ም ---------- ንሳቶም ክልተኦም 0
nisa--m- kil-te’-mi nisatomi kilite’omi n-s-t-m- k-l-t-’-m- ------------------- nisatomi kilite’omi
Чоловік እቲ ---ይ እቲ ሰብኣይ እ- ሰ-ኣ- ------- እቲ ሰብኣይ 0
i---s-b---yi itī sebi’ayi i-ī s-b-’-y- ------------ itī sebi’ayi
Жінка እታ ሰ--ቲ እታ ሰበይቲ እ- ሰ-ይ- ------- እታ ሰበይቲ 0
i----eb---tī ita sebeyitī i-a s-b-y-t- ------------ ita sebeyitī
Дитина እቲ/-- ቆልዓ እቲ/እታ ቆልዓ እ-/-ታ ቆ-ዓ --------- እቲ/እታ ቆልዓ 0
i-ī/--a k’o---a itī/ita k’oli‘a i-ī-i-a k-o-i-a --------------- itī/ita k’oli‘a
сім’я ሓደ -ድራ-ት ሓደ ስድራቤት ሓ- ስ-ራ-ት -------- ሓደ ስድራቤት 0
ḥ-de si-ir-b--i h-ade sidirabēti h-a-e s-d-r-b-t- ---------------- ḥade sidirabēti
моя сім’я ናተ---ድራቤ---ድራ-ተይ) ናተይ ስድራቤት(ስድራቤተይ) ና-ይ ስ-ራ-ት-ስ-ራ-ተ-) ----------------- ናተይ ስድራቤት(ስድራቤተይ) 0
nat--i-------b-t--s-dira--teyi) nateyi sidirabēti(sidirabēteyi) n-t-y- s-d-r-b-t-(-i-i-a-ē-e-i- ------------------------------- nateyi sidirabēti(sidirabēteyi)
Моя сім’я тут. ና-- ስድራ----ብዚ ኣ-ዉ። ናተይ ስድራቤት ኣብዚ ኣለዉ። ና-ይ ስ-ራ-ት ኣ-ዚ ኣ-ዉ- ------------------ ናተይ ስድራቤት ኣብዚ ኣለዉ። 0
nat----sidirab--i abizī--l-w-። nateyi sidirabēti abizī alewu። n-t-y- s-d-r-b-t- a-i-ī a-e-u- ------------------------------ nateyi sidirabēti abizī alewu።
Я тут. ኣ- -ብዚ ኣሎ-። ኣነ ኣብዚ ኣሎኹ። ኣ- ኣ-ዚ ኣ-ኹ- ----------- ኣነ ኣብዚ ኣሎኹ። 0
an- -b-zī-al-h-u። ane abizī aloh-u። a-e a-i-ī a-o-̱-። ----------------- ane abizī aloẖu።
Ти тут. ን-ኻ ኣብ---ሎኻ። ንስኻ ኣብዚ ኣሎኻ። ን-ኻ ኣ-ዚ ኣ-ኻ- ------------ ንስኻ ኣብዚ ኣሎኻ። 0
n----̱a --i-ī --o-̱a። nisih-a abizī aloh-a። n-s-h-a a-i-ī a-o-̱-። --------------------- nisiẖa abizī aloẖa።
Він тут і вона тут. ንሱ ኣብዚ ኣሎ-ከ-ኡ--ን-ንሳ ኣ-- ኣ-። ንሱ ኣብዚ ኣሎ ከምኡ’ውን ንሳ ኣብዚ ኣላ። ን- ኣ-ዚ ኣ- ከ-ኡ-ው- ን- ኣ-ዚ ኣ-። --------------------------- ንሱ ኣብዚ ኣሎ ከምኡ’ውን ንሳ ኣብዚ ኣላ። 0
n-s--a---ī a-o-----’u-win- ---a a-izī al-። nisu abizī alo kemi’u’wini nisa abizī ala። n-s- a-i-ī a-o k-m-’-’-i-i n-s- a-i-ī a-a- ------------------------------------------ nisu abizī alo kemi’u’wini nisa abizī ala።
Ми тут. ን----ብዚ--ሎና። ንሕና ኣብዚ ኣሎና። ን-ና ኣ-ዚ ኣ-ና- ------------ ንሕና ኣብዚ ኣሎና። 0
ni-̣i-a -b-zī ----a። nih-ina abizī alona። n-h-i-a a-i-ī a-o-a- -------------------- niḥina abizī alona።
Ви тут. ንስ-ት-ም ኣ-ዚ-ኣ---። ንስኻትኩም ኣብዚ ኣሎኹም። ን-ኻ-ኩ- ኣ-ዚ ኣ-ኹ-። ---------------- ንስኻትኩም ኣብዚ ኣሎኹም። 0
n----̱-t-k----abi-ī -lo-----። nisih-atikumi abizī aloh-umi። n-s-h-a-i-u-i a-i-ī a-o-̱-m-። ----------------------------- nisiẖatikumi abizī aloẖumi።
Вони всі тут. ንሳቶ--ኩሎ----ዚ-ኣለ-። ንሳቶም ኩሎም ኣብዚ ኣለው። ን-ቶ- ኩ-ም ኣ-ዚ ኣ-ው- ----------------- ንሳቶም ኩሎም ኣብዚ ኣለው። 0
nis---m- ---omi ----ī--l---። nisatomi kulomi abizī alewi። n-s-t-m- k-l-m- a-i-ī a-e-i- ---------------------------- nisatomi kulomi abizī alewi።

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

З мовами проти хвороби Альцгеймера

Хто хоче довго залишитися психічно здоровим, повинен вивчати мови. Знання мов може захистити від деменції. Про це свідчать численні наукові дослідження. При цьому вік того, хто вивчає, не має значення. Важливо лише те, що мозок регулярно тренується. Вивчення слів активізує різні зони мозку. Ці зони керують важливими пізнавальними процесами. Люди, що володіють багатьма мовами, через це більш уважні. Також вони можуть краще концентруватися. Але багатомовність має також інші переваги. Багатомовні люди краще приймають рішення. Вони швидше приймають рішення. Це пов’язане з тим, що їх мозок навчився робити вибір. Завжди відомо принаймні два поняття для будь якої речі. Кожне з цих понять надає можливість вибору. Отже, багатомовні люди повинні постійно приймати рішення. Їхній мозок натренований в тім, щоб вибирати з багатьох речей. І це тренування сприяє не лише мовному центру. Від багатомовності виграють багато зон мозку. Знання мов означає разом з тим кращий пізнавальний контроль. Звичайно, завдяки знанню мов не можна запобігти деменції. Але у людей, що володіють багатьма мовами, хвороба розвивається повільніше. І їхній мозок, здається, може краще компенсувати негативні наслідки. Симптоми деменції в тих, хто вчить мови, виявляють себе у ослабленій формі. Розгубленість та забудькуватість виявляються менш важкими. Таким чином, від вивчення мов виграють рівною мірою як люди похилого віку, так і молоді. До того ж: з кожною мовою стає легше вивчати нову. Отже, замість того, щоб ковтати ліки, ми маємо звернутися до словника!