Frazlibro

eo Survoje   »   be У дарозе

37 [tridek sep]

Survoje

Survoje

37 [трыццаць сем]

37 [trytstsats’ sem]

У дарозе

[U daroze]

Elektu kiel vi volas vidi la tradukon:   
esperanto belarusian Ludu Pli
Li motorciklas. Ён--д-- -- ------кл-. Ён едзе на матацыкле. Ё- е-з- н- м-т-ц-к-е- --------------------- Ён едзе на матацыкле. 0
E--y---e-n--mata--yk--. En yedze na matatsykle. E- y-d-e n- m-t-t-y-l-. ----------------------- En yedze na matatsykle.
Li biciklas. Ён ед-- -а-в--асіпе---. Ён едзе на веласіпедзе. Ё- е-з- н- в-л-с-п-д-е- ----------------------- Ён едзе на веласіпедзе. 0
En yed-- -a --l-sі---z-. En yedze na velasіpedze. E- y-d-e n- v-l-s-p-d-e- ------------------------ En yedze na velasіpedze.
Li piediras. Ён -дз--пе-а-о-. Ён ідзе пехатой. Ё- і-з- п-х-т-й- ---------------- Ён ідзе пехатой. 0
E- і-ze-p---a---. En іdze pekhatoy. E- і-z- p-k-a-o-. ----------------- En іdze pekhatoy.
Li ŝipas. Ён --ы-е -а -а-а-л-. Ён плыве на караблі. Ё- п-ы-е н- к-р-б-і- -------------------- Ён плыве на караблі. 0
En -ly-e n- ka--blі. En plyve na karablі. E- p-y-e n- k-r-b-і- -------------------- En plyve na karablі.
Li boatas. Ё- пл-ве-н- -одцы. Ён плыве на лодцы. Ё- п-ы-е н- л-д-ы- ------------------ Ён плыве на лодцы. 0
E- pl--- n- ----s-. En plyve na lodtsy. E- p-y-e n- l-d-s-. ------------------- En plyve na lodtsy.
Li naĝas. Ён -л-ве. Ён плыве. Ё- п-ы-е- --------- Ён плыве. 0
En-plyv-. En plyve. E- p-y-e- --------- En plyve.
Ĉu estas danĝere ĉi-tie? Т-т неб-с-е-н-? Тут небяспечна? Т-т н-б-с-е-н-? --------------- Тут небяспечна? 0
Tut --by--pe--n-? Tut nebyaspechna? T-t n-b-a-p-c-n-? ----------------- Tut nebyaspechna?
Ĉu estas danĝere sole petveturi? Ц---е-яс-е--- еха-ь--ў---топам ад---у? Ці небяспечна ехаць аўтастопам аднаму? Ц- н-б-с-е-н- е-а-ь а-т-с-о-а- а-н-м-? -------------------------------------- Ці небяспечна ехаць аўтастопам аднаму? 0
Ts-----y--pe--n--y-k-a--’------to----ad-amu? Tsі nebyaspechna yekhats’ autastopam adnamu? T-і n-b-a-p-c-n- y-k-a-s- a-t-s-o-a- a-n-m-? -------------------------------------------- Tsі nebyaspechna yekhats’ autastopam adnamu?
Ĉu estas danĝere nokte promeni? Ці---бя-п-чн- г--я-- -начы? Ці небяспечна гуляць ўначы? Ц- н-б-с-е-н- г-л-ц- ў-а-ы- --------------------------- Ці небяспечна гуляць ўначы? 0
Tsі neby-s--ch-a --lyat-- -nac--? Tsі nebyaspechna gulyats’ unachy? T-і n-b-a-p-c-n- g-l-a-s- u-a-h-? --------------------------------- Tsі nebyaspechna gulyats’ unachy?
Ni vojeraris. Мы --еха---н- -уд-. Мы заехалі не туды. М- з-е-а-і н- т-д-. ------------------- Мы заехалі не туды. 0
My z--kh--- -- tu--. My zaekhalі ne tudy. M- z-e-h-l- n- t-d-. -------------------- My zaekhalі ne tudy.
Ni estas sur la malĝusta vojo. М- на н---ав-льным--л-х-. Мы на няправільным шляху. М- н- н-п-а-і-ь-ы- ш-я-у- ------------------------- Мы на няправільным шляху. 0
M- na-ny--ra-і-’ny--shl--kh-. My na nyapravіl’nym shlyakhu. M- n- n-a-r-v-l-n-m s-l-a-h-. ----------------------------- My na nyapravіl’nym shlyakhu.
Ni devas retroiri. Н----------а--рочваць-на---. Нам трэба паварочваць назад. Н-м т-э-а п-в-р-ч-а-ь н-з-д- ---------------------------- Нам трэба паварочваць назад. 0
Na- -re-------roch-a-s’--a-ad. Nam treba pavarochvats’ nazad. N-m t-e-a p-v-r-c-v-t-’ n-z-d- ------------------------------ Nam treba pavarochvats’ nazad.
Kie parkeblas ĉi-tie? Д-е тут -о-н-----п-рк-вацца? Дзе тут можна прыпаркавацца? Д-е т-т м-ж-а п-ы-а-к-в-ц-а- ---------------------------- Дзе тут можна прыпаркавацца? 0
Dze---t m-z-----r-par--vat---a? Dze tut mozhna pryparkavatstsa? D-e t-t m-z-n- p-y-a-k-v-t-t-a- ------------------------------- Dze tut mozhna pryparkavatstsa?
Ĉu estas parkejo ĉi-tie? Ці----- ту---т-я-к-? Ці ёсць тут стаянка? Ц- ё-ц- т-т с-а-н-а- -------------------- Ці ёсць тут стаянка? 0
Ts- y-sts- -----t-y-n-a? Tsі yosts’ tut stayanka? T-і y-s-s- t-t s-a-a-k-? ------------------------ Tsі yosts’ tut stayanka?
Kiom longe parkeblas ĉi-tie? Н- -оль-і--а---т-т мо-на п--паркав--ц-? На колькі часу тут можна прыпаркавацца? Н- к-л-к- ч-с- т-т м-ж-а п-ы-а-к-в-ц-а- --------------------------------------- На колькі часу тут можна прыпаркавацца? 0
N- -ol-kі--h-su--u- mo---a-p---ark---tsts-? Na kol’kі chasu tut mozhna pryparkavatstsa? N- k-l-k- c-a-u t-t m-z-n- p-y-a-k-v-t-t-a- ------------------------------------------- Na kol’kі chasu tut mozhna pryparkavatstsa?
Ĉu vi skias? В--ка-а-це-я на л-ж--? Вы катаецеся на лыжах? В- к-т-е-е-я н- л-ж-х- ---------------------- Вы катаецеся на лыжах? 0
V- k-t-e---sya na-l-----h? Vy kataetsesya na lyzhakh? V- k-t-e-s-s-a n- l-z-a-h- -------------------------- Vy kataetsesya na lyzhakh?
Ĉu vi suprenveturas per skilifto? В- е--еце-наве-х--а----’-м-іку-дл--лы--і---? Вы едзеце наверх на пад’ёмніку для лыжнікаў? В- е-з-ц- н-в-р- н- п-д-ё-н-к- д-я л-ж-і-а-? -------------------------------------------- Вы едзеце наверх на пад’ёмніку для лыжнікаў? 0
V- ---------n-v--k---a----’-m-і-u --y--ly------u? Vy yedzetse naverkh na pad’emnіku dlya lyzhnіkau? V- y-d-e-s- n-v-r-h n- p-d-e-n-k- d-y- l-z-n-k-u- ------------------------------------------------- Vy yedzetse naverkh na pad’emnіku dlya lyzhnіkau?
Ĉu oni povas lupreni skiojn ĉi-tie? Ц--мо--а ту- у---ь лы-ы-н--ра---? Ці можна тут узяць лыжы напракат? Ц- м-ж-а т-т у-я-ь л-ж- н-п-а-а-? --------------------------------- Ці можна тут узяць лыжы напракат? 0
Tsі--o--n- --t-u-ya----l-zh- n--r-kat? Tsі mozhna tut uzyats’ lyzhy naprakat? T-і m-z-n- t-t u-y-t-’ l-z-y n-p-a-a-? -------------------------------------- Tsі mozhna tut uzyats’ lyzhy naprakat?

Elŝutu MP3 (.zip dosierojn)

Neniu video trovita!

Paroli al si mem

Kiam iu parolas al si mem, ĝenerale strangas por la aŭskultantoj. Tamen preskaŭ ĉiuj homoj regule parolas al si mem. La psiĥologoj taksas ke tion faras pli ol 95 elcentoj de la plenkreskuloj. La infanoj ludante preskaŭ ĉiam parolas al si mem. Do tute normalas paroli al si mem. Temas tie nur pri aparta formo de komunikado. Kaj estas multaj avantaĝoj fojfoje paroli al si mem! Ĉar ni parolante ordigas niajn pensojn. Kiam ni parolas al ni mem, tiam manifestiĝas nia interna voĉo. Oni ankaŭ povas diri ke temas pri laŭta penso. Aparte ofte parolas al si mem la senatentuloj. Ĉe tiuj malpli aktivas iu areo. Ili tial estas pli malbone organizitaj. Parolante al si mem ili subtenas sin por metode agi. Paroli al si mem ankaŭ povas helpi nin fari decidojn. Kaj ili estas tre bona metodo por malstreĉiĝi. Paroli al si mem plifaciligas la koncentriĝon kaj pliefikigas. Ĉar pli daŭras elparoli ion ol nur pensi ĝin. Parolante ni pli konsciiĝas pri niaj pensoj. Malfacilajn testojn ni pli bone solvas kiam ni tiuokaze parolas al ni mem. Tion montris diversaj eksperimentoj. Parolante al ni mem, ni ankaŭ povas kuraĝigi nin. Multaj sportistoj ofte parolas al si mem por motivi sin. Bedaŭrinde ni ĝenerale parolas al ni mem en negativaj situacioj. Ni tial ĉiam devus provi ĉion pozitive formuli. Kaj ni devas ofte ripeti tion, kion ni deziras. Parolante, ni tiel povas pozitive influi niajn agojn. Sed tio bedaŭrinde nur funkcias kiam ni restas realismaj!