Розмовник

uk В басейні   »   hy լողավազանում

50 [п’ятдесят]

В басейні

В басейні

50 [հիսուն]

50 [hisun]

լողավազանում

loghavazanum

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Сьогодні гаряче. Ա-ս-- -----: Ա____ շ__ է_ Ա-ս-ր շ-գ է- ------------ Այսոր շոգ է: 0
Ays-- --o- e A____ s___ e A-s-r s-o- e ------------ Aysor shog e
Йдемо в басейн? Գ----ք-լո-ա--զան: Գ_____ լ_________ Գ-ա-ն- լ-ղ-վ-զ-ն- ----------------- Գնա՞նք լողավազան: 0
G-a-nk--log---azan G______ l_________ G-a-n-’ l-g-a-a-a- ------------------ Gna՞nk’ loghavazan
Маєш бажання йти плавати? ՈՒզու-- ե---նանք ----վազ-ն: Ո______ ե_ գ____ լ_________ Ո-զ-ւ-մ ե- գ-ա-ք լ-ղ-վ-զ-ն- --------------------------- ՈՒզու՞մ ես գնանք լողավազան: 0
U---m-yes -n--k’ -og-a---an U____ y__ g_____ l_________ U-u-m y-s g-a-k- l-g-a-a-a- --------------------------- Uzu՞m yes gnank’ loghavazan
Маєш рушник? Սր-ի---ւ----: Ս____ ո______ Ս-բ-չ ո-ն-՞-: ------------- Սրբիչ ունե՞ս: 0
S--i--- -n--s S______ u____ S-b-c-’ u-e-s ------------- Srbich’ une՞s
Маєш плавки? Լողա--ր-----ւ-ե՞ս: Լ_________ ո______ Լ-ղ-վ-ր-ի- ո-ն-՞-: ------------------ Լողավարտիք ունե՞ս: 0
Lo-h-v-rti-----e-s L___________ u____ L-g-a-a-t-k- u-e-s ------------------ Loghavartik’ une՞s
Маєш купальник? Լ-ղա-գե-- -----ս: Լ________ ո______ Լ-ղ-զ-ե-տ ո-ն-՞-: ----------------- Լողազգեստ ունե՞ս: 0
L---a-g-st-----s L_________ u____ L-g-a-g-s- u-e-s ---------------- Loghazgest une՞s
Чи ти вмієш плавати? Լ-ղա- ---ե--: Լ____ գ______ Լ-ղ-լ գ-տ-՞-: ------------- Լողալ գիտե՞ս: 0
L----- -it--s L_____ g_____ L-g-a- g-t-՞- ------------- Loghal gite՞s
Чи ти вмієш пірнати? Սու-վ---գի-ե-ս: Ս______ գ______ Ս-ւ-վ-լ գ-տ-՞-: --------------- Սուզվել գիտե՞ս: 0
S-zv-- g-t-՞s S_____ g_____ S-z-e- g-t-՞- ------------- Suzvel gite՞s
Чи ти вмієш стрибати у воду? Կ-րո՞ղ -ս -ր--մ---ցա----: Կ_____ ե_ ջ__ մ__ ց______ Կ-ր-՞- ե- ջ-ի մ-ջ ց-տ-ե-: ------------------------- Կարո՞ղ ես ջրի մեջ ցատկել: 0
K------ y-s--r-------s-a--el K______ y__ j__ m__ t_______ K-r-՞-h y-s j-i m-j t-’-t-e- ---------------------------- Karo՞gh yes jri mej ts’atkel
Де є душ? Ո--ե---- ցն-ո-ղը: Ո_____ է ց_______ Ո-տ-՞- է ց-ց-ւ-ը- ----------------- Որտե՞ղ է ցնցուղը: 0
Vor---g- --t-’--s-u--y V_______ e t__________ V-r-e-g- e t-’-t-’-g-y ---------------------- Vorte՞gh e ts’nts’ughy
Де є кабіни для перевдягання? Ո-տ--- ----խվ-լու -----: Ո_____ է փ_______ խ_____ Ո-տ-՞- է փ-խ-ե-ո- խ-ի-ը- ------------------------ Որտե՞ղ է փոխվելու խցիկը: 0
V--t-՞--------o----lu ----’-ky V_______ e p_________ k_______ V-r-e-g- e p-v-k-v-l- k-t-’-k- ------------------------------ Vorte՞gh e p’vokhvelu khts’iky
Де є окуляри для плавання? Որտե-ղ է-լ--ի ակն-ց-: Ո_____ է լ___ ա______ Ո-տ-՞- է լ-ղ- ա-ն-ց-: --------------------- Որտե՞ղ է լողի ակնոցը: 0
V-r-e-gh-e -o-hi-ak--ts’y V_______ e l____ a_______ V-r-e-g- e l-g-i a-n-t-’- ------------------------- Vorte՞gh e loghi aknots’y
Тут глибоко? Ջ-ւ-ը --՞ր---: Ջ____ խ____ է_ Ջ-ւ-ը խ-՞-ն է- -------------- Ջուրը խո՞րն է: 0
J--y --o--- e J___ k_____ e J-r- k-o-r- e ------------- Jury kho՞rn e
Вода чиста? Ջուր---աքո----է: Ջ____ մ______ է_ Ջ-ւ-ը մ-ք-ւ-ր է- ---------------- Ջուրը մաքու՞ր է: 0
Jur--------r-e J___ m______ e J-r- m-k-u-r e -------------- Jury mak’u՞r e
Вода тепла? Ջ-ւ-ը -ա-- է: Ջ____ տ___ է_ Ջ-ւ-ը տ-՞- է- ------------- Ջուրը տա՞ք է: 0
J--y t---’ e J___ t____ e J-r- t-՞-’ e ------------ Jury ta՞k’ e
Мені холодно. Ե---ր-ում -մ: Ե_ մ_____ ե__ Ե- մ-ս-ւ- ե-: ------------- Ես մրսում եմ: 0
Y---m---- y-m Y__ m____ y__ Y-s m-s-m y-m ------------- Yes mrsum yem
Вода надто холодна. Ջո-ր- ս----է: Ջ____ ս___ է_ Ջ-ւ-ը ս-ռ- է- ------------- Ջուրը սառն է: 0
J--------n-e J___ s____ e J-r- s-r-n e ------------ Jury sarrn e
Я йду тепер з води. Ե---ի-ա--ր-- ---րս-եմ -ալ-ս: Ե_ հ___ ջ___ դ____ ե_ գ_____ Ե- հ-մ- ջ-ի- դ-ւ-ս ե- գ-լ-ս- ---------------------------- Ես հիմա ջրից դուրս եմ գալիս: 0
Ye- -i-a-j-it-’ -ur--ye- g---s Y__ h___ j_____ d___ y__ g____ Y-s h-m- j-i-s- d-r- y-m g-l-s ------------------------------ Yes hima jrits’ durs yem galis

Невідомі мови

У світі існує декілька тисяч різних мов. За оцінками мовознавців їх є від 6000 до 7000. Однак точна кількість дотепер невідома. Це пов’язано з тим, що все ще є багато невідкритих мов. Цими мовами розмовляють, насамперед, у віддалених регіонах. Прикладом такого регіону є область Амазонки. Там ще є багато народів, що живуть ізольовано. Вони не мають ніяких контактів з іншими культурами. Однак всі вони, звісно, мають власну мову. В інших частинах Землі також є ще невідомі мови. Скільки мов є в центральній Африці – ми ще не знаємо. І Нова Гвінея у мовному відношенні також ще не зовсім досліджена. Коли відкривається нова мова – це завжди сенсація. Дещо два роки тому науковці відкрили коро. На коро розмовляють в маленьких селах на півночі Індії. Цією мовою володіють лише близько 1000 чоловік. Це виключно усна мова. У письмовій формі коро не існує. Дослідники гадають, як змогла коро так довго зберегтися. Коро належить до сім’ї тібето-бірманських мов. По всій Азії існує близько 300 цих мов. Але коро не має тісного споріднення з жодною з цих мов. Це означає, що вона повинна маті цілком власну історію. Нажаль, малі мови вимирають дуже швидко. Інколи мова зникає в межах лише одного покоління. То ж дослідникам часто залишається дуже мало часу для вивчення. Але для коро існує невелика надія. Вона повинна бути документована у формі аудіо-словника…