Розмовник

uk Прикметники 3   »   hy Adjectives 3

80 [вісімдесят]

Прикметники 3

Прикметники 3

80 [ութանասուն]

80 [ut’anasun]

Adjectives 3

[atsakanner 3]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Вона має собаку. Նա շ-----ւն-: Նա շուն ունի: Ն- շ-ւ- ո-ն-: ------------- Նա շուն ունի: 0
Na-sh---u-i Na shun uni N- s-u- u-i ----------- Na shun uni
Собака великий. Շո--- -ե--է: Շունը մեծ է: Շ-ւ-ը մ-ծ է- ------------ Շունը մեծ է: 0
S---y---ts-e Shuny mets e S-u-y m-t- e ------------ Shuny mets e
Вона має великого собаку. Նա մե---ուն -ւ-ի: Նա մեծ շուն ունի: Ն- մ-ծ շ-ւ- ո-ն-: ----------------- Նա մեծ շուն ունի: 0
N--------h-- uni Na mets shun uni N- m-t- s-u- u-i ---------------- Na mets shun uni
Вона має будинок. Նա--ո----ւ-ի: Նա տուն ունի: Ն- տ-ւ- ո-ն-: ------------- Նա տուն ունի: 0
N--t-----i Na tun uni N- t-n u-i ---------- Na tun uni
Будинок маленький. Տ-ւնը--ոք--է: Տունը փոքր է: Տ-ւ-ը փ-ք- է- ------------- Տունը փոքր է: 0
T--y p--ok---e Tuny p’vok’r e T-n- p-v-k-r e -------------- Tuny p’vok’r e
Вона має маленький будинок. Նա-փ-ք--տ-ւ--ո-նի: Նա փոքր տուն ունի: Ն- փ-ք- տ-ւ- ո-ն-: ------------------ Նա փոքր տուն ունի: 0
Na -’---’r-tun uni Na p’vok’r tun uni N- p-v-k-r t-n u-i ------------------ Na p’vok’r tun uni
Він живе в готелі. Նա-հյ-ւրանո-ո-մ է -պրու-: Նա հյուրանոցում է ապրում: Ն- հ-ո-ր-ն-ց-ւ- է ա-ր-ւ-: ------------------------- Նա հյուրանոցում է ապրում: 0
Na--yu-an---’-m---a-r-m Na hyuranots’um e aprum N- h-u-a-o-s-u- e a-r-m ----------------------- Na hyuranots’um e aprum
Готель дешевий. Հյ--ր-նոց---ժան--: Հյուրանոցը էժան է: Հ-ո-ր-ն-ց- է-ա- է- ------------------ Հյուրանոցը էժան է: 0
Hy--a-o-s-y --ha--e Hyuranots’y ezhan e H-u-a-o-s-y e-h-n e ------------------- Hyuranots’y ezhan e
Він живе у дешевому готелі. Ն- --րո-մ-է--ժ-ն-հյուր--ո-ո-մ: Նա ապրում է էժան հյուրանոցում: Ն- ա-ր-ւ- է է-ա- հ-ո-ր-ն-ց-ւ-: ------------------------------ Նա ապրում է էժան հյուրանոցում: 0
N- a-ru--e-ez-a- h-u-a-----um Na aprum e ezhan hyuranots’um N- a-r-m e e-h-n h-u-a-o-s-u- ----------------------------- Na aprum e ezhan hyuranots’um
Він має автомобіль. Ն---եքե-- ո-ն-: Նա մեքենա ունի: Ն- մ-ք-ն- ո-ն-: --------------- Նա մեքենա ունի: 0
Na -ek--ena-uni Na mek’yena uni N- m-k-y-n- u-i --------------- Na mek’yena uni
Автомобіль дорогий. Մե-ե--- -ա-- է: Մեքենան թանկ է: Մ-ք-ն-ն թ-ն- է- --------------- Մեքենան թանկ է: 0
M--’-e--- -’a-k-e Mek’yenan t’ank e M-k-y-n-n t-a-k e ----------------- Mek’yenan t’ank e
Він має дорогий автомобіль. Ն-----կ--ե--նա --ն-: Նա թանկ մեքենա ունի: Ն- թ-ն- մ-ք-ն- ո-ն-: -------------------- Նա թանկ մեքենա ունի: 0
N- -’--k -ek’yena u-i Na t’ank mek’yena uni N- t-a-k m-k-y-n- u-i --------------------- Na t’ank mek’yena uni
Він читає роман. Նա --պ-է կա----մ: Նա վեպ է կարդում: Ն- վ-պ է կ-ր-ո-մ- ----------------- Նա վեպ է կարդում: 0
N- v-p ---ar--m Na vep e kardum N- v-p e k-r-u- --------------- Na vep e kardum
Роман нудний. Վեպ- ---ձ-ալ---: Վեպը ձանձրալի է: Վ-պ- ձ-ն-ր-լ- է- ---------------- Վեպը ձանձրալի է: 0
V-py-----d-r-l- e Vepy dzandzrali e V-p- d-a-d-r-l- e ----------------- Vepy dzandzrali e
Він читає нудний роман. Ն- մ- ձ-նձ-ա---վ-- է -արդում: Նա մի ձանձրալի վեպ է կարդում: Ն- մ- ձ-ն-ր-լ- վ-պ է կ-ր-ո-մ- ----------------------------- Նա մի ձանձրալի վեպ է կարդում: 0
Na-m- dz-nd--a-- -ep-e-k-rd-m Na mi dzandzrali vep e kardum N- m- d-a-d-r-l- v-p e k-r-u- ----------------------------- Na mi dzandzrali vep e kardum
Вона дивиться фільм. Նա ֆի-մ------ում: Նա ֆիլմ է նայում: Ն- ֆ-լ- է ն-յ-ւ-: ----------------- Նա ֆիլմ է նայում: 0
N- film e --y-m Na film e nayum N- f-l- e n-y-m --------------- Na film e nayum
Фільм захоплюючий. Ֆի-մ--հ-տաք-ք----: Ֆիլմը հետաքրքիր է: Ֆ-լ-ը հ-տ-ք-ք-ր է- ------------------ Ֆիլմը հետաքրքիր է: 0
Fil-- -e---’-k--r-e Filmy hetak’rk’ir e F-l-y h-t-k-r-’-r e ------------------- Filmy hetak’rk’ir e
Вона дивиться захоплюючий фільм. Նա մ-----ա-ր--- ֆիլմ---նա--ւ-: Նա մի հետաքրքիր ֆիլմ է նայում: Ն- մ- հ-տ-ք-ք-ր ֆ-լ- է ն-յ-ւ-: ------------------------------ Նա մի հետաքրքիր ֆիլմ է նայում: 0
N--mi h-ta-’---ir--i-m----a--m Na mi hetak’rk’ir film e nayum N- m- h-t-k-r-’-r f-l- e n-y-m ------------------------------ Na mi hetak’rk’ir film e nayum

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мова науки

Мова науки – це мова для себе. Вона використовується для професійних дискусій. Також вона застосовується у наукових публікаціях. Раніше була єдина мова науки. Довгий час в європейському просторі в науці переважала латина. Сьогодні, напроти, найважливіша наукова мова англійська. Наукові мови – це фахові мови. Вони містять дуже багато спеціальних понять. Їх основна функція стандартизація та формалізація. . Дехто каже, що науковці свідомо говорять незрозуміло. Якщо дещо складно виглядаю – це діє як дещо розумніше. Але наука орієнтується на істину. Тому вона повинна використовувати нейтральну мову. Для риторичних елементів чи хитких теревень місця немає. Однак є багато прикладів занадто складної мови. А складна мова, здається, зачаровує людей! Дослідження підтверджують, що ми більше довіряємо складнішим мовам. Випробувані повинні були відповісти на деякі питання. При цьому вони повинні були вибрати між багатьма відповідями. Деякі відповіді були просто, а інші – дуже складно сформульовані. Більшість випробуваних схилялися до складних відповідей. Хоча вони взагалі не мали ніякого сенсу! Тест-особи були засліплені мовою. Хоча зміст був абсурдним, вони були вражені формою. Але складно писати – не завжди мистецтво. Простий зміст подати у складній формі – цьому можна навчитися. Складні речі легко виразити – навпаки не так просто. Таким чином, просте інколи дійсно с складним…