Розмовник

uk Екскурсія до міста   »   hy տեսարժան վայրերի դիտում

42 [сорок два]

Екскурсія до міста

Екскурсія до міста

42 [քառասուներկու]

42 [k’arrasunerku]

տեսարժան վայրերի դիտում

tesarzhan vayreri ditum

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Чи відкритий pинок щонеділі? Շու--ն -իրա-ի ---ր---աց--: Շ_____ կ_____ օ____ բ__ է_ Շ-ւ-ա- կ-ր-կ- օ-ե-ը բ-ց է- -------------------------- Շուկան կիրակի օրերը բաց է: 0
Shu----kir-ki or--y ----’ e S_____ k_____ o____ b____ e S-u-a- k-r-k- o-e-y b-t-’ e --------------------------- Shukan kiraki orery bats’ e
Чи відкритий Ярмарок щопонеділка Տ--ա-ա--ռը-կ----- օրերը------: Տ_________ կ_____ օ____ բ__ է_ Տ-ն-վ-ճ-ռ- կ-ր-կ- օ-ե-ը բ-ց է- ------------------------------ Տոնավաճառը կիրակի օրերը բաց է: 0
To-av-cha-r- kirak--o---- -ats--e T___________ k_____ o____ b____ e T-n-v-c-a-r- k-r-k- o-e-y b-t-’ e --------------------------------- Tonavacharry kiraki orery bats’ e
Чи відкрита виставка щовівтірка? Ցո----անդե-- ե-եքշ--թի ---------: Ց___________ ե________ օ__ բ__ է_ Ց-ւ-ա-ա-դ-ս- ե-ե-շ-բ-ի օ-ը բ-ց է- --------------------------------- Ցուցահանդեսը երեքշաբթի օրը բաց է: 0
Ts--t---ha--e-- ---ek--h-b------y --ts- e T______________ y____________ o__ b____ e T-’-t-’-h-n-e-y y-r-k-s-a-t-i o-y b-t-’ e ----------------------------------------- Ts’uts’ahandesy yerek’shabt’i ory bats’ e
Чи відкритий зоопарк щосереди? Կ--դ--ա-ա--կ-ն այգ-ն չ-րեք--բթ- -----ա--է: Կ_____________ ա____ չ_________ օ__ բ__ է_ Կ-ն-ա-ա-ա-ա-ա- ա-գ-ն չ-ր-ք-ա-թ- օ-ը բ-ց է- ------------------------------------------ Կենդանաբանական այգին չորեքշաբթի օրը բաց է: 0
Ke---n--a--kan-----n ----ore-’--abt’i -ry-ba--’-e K_____________ a____ c_______________ o__ b____ e K-n-a-a-a-a-a- a-g-n c-’-o-e-’-h-b-’- o-y b-t-’ e ------------------------------------------------- Kendanabanakan aygin ch’vorek’shabt’i ory bats’ e
Чи відкритий музей щочетверга? Թ--գ-րան----ն-շաբթի---- բա---: Թ________ հ________ օ__ բ__ է_ Թ-ն-ա-ա-ը հ-ն-շ-բ-ի օ-ը բ-ց է- ------------------------------ Թանգարանը հինգշաբթի օրը բաց է: 0
T--n--ra---hin----bt-i --- ----’ e T_________ h__________ o__ b____ e T-a-g-r-n- h-n-s-a-t-i o-y b-t-’ e ---------------------------------- T’angarany hingshabt’i ory bats’ e
Чи відкрита галерея щоп’ятниці? Պ-----ասրա-ը --րբա- օրը բ-ց--: Պ___________ ո_____ օ__ բ__ է_ Պ-տ-ե-ա-ր-հ- ո-ր-ա- օ-ը բ-ց է- ------------------------------ Պատկերասրահը ուրբաթ օրը բաց է: 0
P--ke-a-rah- urb-t’-----ba-s- e P___________ u_____ o__ b____ e P-t-e-a-r-h- u-b-t- o-y b-t-’ e ------------------------------- Patkerasrahy urbat’ ory bats’ e
Чи можна фотографувати? Թո-յլ---վ-ւ-մ --լ-ւ-----րե-: Թ____________ է լ___________ Թ-ւ-լ-տ-վ-ւ-մ է լ-ւ-ա-կ-ր-լ- ---------------------------- Թույլատրվու՞մ է լուսանկարել: 0
T’-y----vu՞--e l-----arel T___________ e l_________ T-u-l-t-v-՞- e l-s-n-a-e- ------------------------- T’uylatrvu՞m e lusankarel
Чи потрібно платити за вхід? Մ--տք--վճ---վ---է: Մ_____ վ_______ է_ Մ-ւ-ք- վ-ա-ո-ի- է- ------------------ Մուտքը վճարովի՞ է: 0
M-tk’- v-harovi՞ e M_____ v________ e M-t-’- v-h-r-v-՞ e ------------------ Mutk’y vcharovi՞ e
Скільки коштує вхід? Որք-՞ն-- -ո--ի արժ---: Ո_____ է տ____ ա______ Ո-ք-՞- է տ-մ-ի ա-ժ-ք-: ---------------------- Որքա՞ն է տոմսի արժեքը: 0
Vork’a-----to-s----z--k’y V_______ e t____ a_______ V-r-’-՞- e t-m-i a-z-e-’- ------------------------- Vork’a՞n e tomsi arzhek’y
Чи є знижка для груп? Զե-- --՞ -մբ--ի-հ--ա-: Զ___ կ__ խ_____ հ_____ Զ-ղ- կ-՞ խ-բ-ր- հ-մ-ր- ---------------------- Զեղչ կա՞ խմբերի համար: 0
Ze--ch’ --՞-kh--e-i--a-ar Z______ k__ k______ h____ Z-g-c-’ k-՞ k-m-e-i h-m-r ------------------------- Zeghch’ ka՞ khmberi hamar
Чи є знижка для дітей? Զ-ղ- կ-՞--ր-խ-ն--- -----: Զ___ կ__ ե________ հ_____ Զ-ղ- կ-՞ ե-ե-ա-ե-ի հ-մ-ր- ------------------------- Զեղչ կա՞ երեխաների համար: 0
Z--h-h------y-r---ane-i -a-ar Z______ k__ y__________ h____ Z-g-c-’ k-՞ y-r-k-a-e-i h-m-r ----------------------------- Zeghch’ ka՞ yerekhaneri hamar
Чи є знижка для студентів? Զ--չ կա- ո--ա------- --մար: Զ___ կ__ ո__________ հ_____ Զ-ղ- կ-՞ ո-ս-ն-ղ-ե-ի հ-մ-ր- --------------------------- Զեղչ կա՞ ուսանողների համար: 0
Z-g-----k-- usan--hner--ha-ar Z______ k__ u__________ h____ Z-g-c-’ k-՞ u-a-o-h-e-i h-m-r ----------------------------- Zeghch’ ka՞ usanoghneri hamar
Що це за будівля? Սա --ն- -առ-ւյ- է: Ս_ ի___ կ______ է_ Ս- ի-ն- կ-ռ-ւ-ց է- ------------------ Սա ի՞նչ կառույց է: 0
Sa----c-’ k----yts’-e S_ i_____ k________ e S- i-n-h- k-r-u-t-’ e --------------------- Sa i՞nch’ karruyts’ e
Скільки років цій будівлі? Ք-նի՞-----կ-ն - ա-ս շե--ը: Ք____ տ______ է ա__ շ_____ Ք-ն-՞ տ-ր-կ-ն է ա-ս շ-ն-ը- -------------------------- Քանի՞ տարեկան է այս շենքը: 0
K-ani----r-kan-e--y--sh---’y K_____ t______ e a__ s______ K-a-i- t-r-k-n e a-s s-e-k-y ---------------------------- K’ani՞ tarekan e ays shenk’y
Хто побудував цю будівлю? Ո-վ է--առու--- -յս---նք-: Ո__ է կ_______ ա__ շ_____ Ո-վ է կ-ռ-ւ-ե- ա-ս շ-ն-ը- ------------------------- Ո՞վ է կառուցել այս շենքը: 0
VO---e-k-rru--’ye- --- -h----y V___ e k__________ a__ s______ V-՞- e k-r-u-s-y-l a-s s-e-k-y ------------------------------ VO՞v e karruts’yel ays shenk’y
Я цікавлюся архітектурою. Ես --տ--ր--վո--------րտ-ր--ետությ-մ-: Ե_ հ___________ ե_ ճ_________________ Ե- հ-տ-ք-ք-վ-ւ- ե- ճ-ր-ա-ա-ե-ո-թ-ա-բ- ------------------------------------- Ես հետաքրքրվում եմ ճարտարապետությամբ: 0
Y-- he----r--rvu--yem----rt-r-petut-y-mb Y__ h____________ y__ c_________________ Y-s h-t-k-r-’-v-m y-m c-a-t-r-p-t-t-y-m- ---------------------------------------- Yes hetak’rk’rvum yem chartarapetut’yamb
Я цікавлюся мистецтвом. Ես ---աք-ք-վ-ւմ ----ր-ե--ո-: Ե_ հ___________ ե_ ա________ Ե- հ-տ-ք-ք-վ-ւ- ե- ա-վ-ս-ո-: ---------------------------- Ես հետաքրքրվում եմ արվեստով: 0
Y-s -et--’----v----e---r-e-t-v Y__ h____________ y__ a_______ Y-s h-t-k-r-’-v-m y-m a-v-s-o- ------------------------------ Yes hetak’rk’rvum yem arvestov
Я цікавлюся живописом. Ե--հե--քր--------մ ն-արչու--ամ-: Ե_ հ___________ ե_ ն____________ Ե- հ-տ-ք-ք-վ-ւ- ե- ն-ա-չ-ւ-յ-մ-: -------------------------------- Ես հետաքրքրվում եմ նկարչությամբ: 0
Yes-het--’-k---um -----k-rc-----y--b Y__ h____________ y__ n_____________ Y-s h-t-k-r-’-v-m y-m n-a-c-’-t-y-m- ------------------------------------ Yes hetak’rk’rvum yem nkarch’ut’yamb

Швидкі мови, повільні мови

У світі існує понад 6000 різних мов. Але всі мають одну й ту саму функцію. Вони допомагають нам обмінюватися інформацією. В кожній мові це відбувається різними способами. Адже кожна мова функціонує за власними правилами. Відрізняється також і швидкість, з якою розмовляють. Це довели дослідники мов у різноманітних дослідженнях. Для цього короткі тексти було перекладено багатьма мовами. Потім ці тексти було голосно зачитано носіями мови. Результат був однозначний. Найшвидшими є японська та іспанська мови. В цих мовах щосекунди вимовляється майже 8 складів. Явно повільніше говорять китайці. Вони вимовляють лише 5 складів за секунду. Швидкість залежить від складності складів. Якщо склади складні, мовлення триває довше. Німецька, наприклад, містить 3 звуки на склад. Тому вона промовляється відносно повільно. Але говорити швидко ще не означає багато повідомляти. Зовсім навпаки! У складах, що швидко вимовляються, міститься дуже мало інформації. Таким чином, хоча японці говорять швидко, вони передають мало змісту. «Повільна» китайська навпаки висловлює більше меншою кількістю слів. Склади англійської також містять багато інформації. Цікаво, що досліджені мови майже рівно ефективні. Це означає, хто говорить повільніше – повідомляє більше. А хто говорить швидше – потребує більше слів. Тобто, в результаті всі досягають мети майже одночасно…