Розмовник

uk Особи   »   hy անձեր (անձինք)

1 [один]

Особи

Особи

1 [մեկ]

1 [mek]

անձեր (անձինք)

andzer (andzink’)

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Я ե- ե_ ե- -- ես 0
y-s y__ y-s --- yes
я і ти ես և դու ե_ և դ__ ե- և դ-ւ -------- ես և դու 0
ye- -ev-du y__ y__ d_ y-s y-v d- ---------- yes yev du
ми обидва / обидві Մ-ն--եր--ւսս Մ___ ե______ Մ-ն- ե-կ-ւ-ս ------------ Մենք երկուսս 0
M-nk- -erk--s M____ y______ M-n-’ y-r-u-s ------------- Menk’ yerkuss
Він ն_ ն- -- նա 0
-a n_ n- -- na
він і вона նա----ա ն_ և ն_ ն- և ն- ------- նա և նա 0
na-yev--a n_ y__ n_ n- y-v n- --------- na yev na
вони обидва / обидві նրանք ե-կ--սը ն____ ե______ ն-ա-ք ե-կ-ւ-ը ------------- նրանք երկուսը 0
nra----yerkusy n_____ y______ n-a-k- y-r-u-y -------------- nrank’ yerkusy
Чоловік տ-ամ--դ տ______ տ-ա-ա-դ ------- տղամարդ 0
t-ha---d t_______ t-h-m-r- -------- tghamard
Жінка կ-ն կ__ կ-ն --- կին 0
k-n k__ k-n --- kin
Дитина ե-եխա ե____ ե-ե-ա ----- երեխա 0
ye-ek-a y______ y-r-k-a ------- yerekha
сім’я մ---ն-ա-իք մ_ ը______ մ- ը-տ-ն-ք ---------- մի ընտանիք 0
m- y---n-k’ m_ y_______ m- y-t-n-k- ----------- mi yntanik’
моя сім’я իմ---տան--ը ի_ ը_______ ի- ը-տ-ն-ք- ----------- իմ ընտանիքը 0
i----tani-’y i_ y________ i- y-t-n-k-y ------------ im yntanik’y
Моя сім’я тут. Ի- ը-տա--ք- -յստեղ-է: Ի_ ը_______ ա_____ է_ Ի- ը-տ-ն-ք- ա-ս-ե- է- --------------------- Իմ ընտանիքը այստեղ է: 0
Im--ntanik---a----g--e I_ y________ a______ e I- y-t-n-k-y a-s-e-h e ---------------------- Im yntanik’y aystegh e
Я тут. Ես ---տեղ-ե-: Ե_ ա_____ ե__ Ե- ա-ս-ե- ե-: ------------- Ես այստեղ եմ: 0
Yes-ayst-gh--em Y__ a______ y__ Y-s a-s-e-h y-m --------------- Yes aystegh yem
Ти тут. Դու-այստե--ե-: Դ__ ա_____ ե__ Դ-ւ ա-ս-ե- ե-: -------------- Դու այստեղ ես: 0
Du-aysteg- -es D_ a______ y__ D- a-s-e-h y-s -------------- Du aystegh yes
Він тут і вона тут. Նա ա---եղ---և-ն--էլ-է այստե-: Ն_ ա_____ է և ն_ է_ է ա______ Ն- ա-ս-ե- է և ն- է- է ա-ս-ե-: ----------------------------- Նա այստեղ է և նա էլ է այստեղ: 0
Na a----g--- yev-n- -l e -ys--gh N_ a______ e y__ n_ e_ e a______ N- a-s-e-h e y-v n- e- e a-s-e-h -------------------------------- Na aystegh e yev na el e aystegh
Ми тут. Մ--ք--յ-տ----նք: Մ___ ա_____ ե___ Մ-ն- ա-ս-ե- ե-ք- ---------------- Մենք այստեղ ենք: 0
Me-k’ a-s---- y-n-’ M____ a______ y____ M-n-’ a-s-e-h y-n-’ ------------------- Menk’ aystegh yenk’
Ви тут. Դ--- --ս-եղ-ե-: Դ___ ա_____ ե__ Դ-ւ- ա-ս-ե- ե-: --------------- Դուք այստեղ եք: 0
D-k’-a-s---h----’ D___ a______ y___ D-k- a-s-e-h y-k- ----------------- Duk’ aystegh yek’
Вони всі тут. Նրա-ք-բո---ը ---տ-ղ-են: Ն____ բ_____ ա_____ ե__ Ն-ա-ք բ-լ-ր- ա-ս-ե- ե-: ----------------------- Նրանք բոլորը այստեղ են: 0
Nr--k-----or----s-egh yen N_____ b_____ a______ y__ N-a-k- b-l-r- a-s-e-h y-n ------------------------- Nrank’ bolory aystegh yen

З мовами проти хвороби Альцгеймера

Хто хоче довго залишитися психічно здоровим, повинен вивчати мови. Знання мов може захистити від деменції. Про це свідчать численні наукові дослідження. При цьому вік того, хто вивчає, не має значення. Важливо лише те, що мозок регулярно тренується. Вивчення слів активізує різні зони мозку. Ці зони керують важливими пізнавальними процесами. Люди, що володіють багатьма мовами, через це більш уважні. Також вони можуть краще концентруватися. Але багатомовність має також інші переваги. Багатомовні люди краще приймають рішення. Вони швидше приймають рішення. Це пов’язане з тим, що їх мозок навчився робити вибір. Завжди відомо принаймні два поняття для будь якої речі. Кожне з цих понять надає можливість вибору. Отже, багатомовні люди повинні постійно приймати рішення. Їхній мозок натренований в тім, щоб вибирати з багатьох речей. І це тренування сприяє не лише мовному центру. Від багатомовності виграють багато зон мозку. Знання мов означає разом з тим кращий пізнавальний контроль. Звичайно, завдяки знанню мов не можна запобігти деменції. Але у людей, що володіють багатьма мовами, хвороба розвивається повільніше. І їхній мозок, здається, може краще компенсувати негативні наслідки. Симптоми деменції в тих, хто вчить мови, виявляють себе у ослабленій формі. Розгубленість та забудькуватість виявляються менш важкими. Таким чином, від вивчення мов виграють рівною мірою як люди похилого віку, так і молоді. До того ж: з кожною мовою стає легше вивчати нову. Отже, замість того, щоб ковтати ліки, ми маємо звернутися до словника!