Նա --ռ-մ--ցել --,-չ-այած ո- ա-դ-- --շ-էր:
Ն_ դ__ մ_____ է__ չ_____ ո_ ա____ ո__ է__
Ն- դ-ռ մ-ա-ե- է-, չ-ա-ա- ո- ա-դ-ն ո-շ է-:
-----------------------------------------
Նա դեռ մնացել էր, չնայած որ արդեն ուշ էր: 0 Na----r----ts’-el e-- ------a-s v-r ard-- u----rN_ d___ m________ e__ c________ v__ a____ u__ e_N- d-r- m-a-s-y-l e-, c-’-a-a-s v-r a-d-n u-h e-------------------------------------------------Na derr mnats’yel er, ch’nayats vor arden ush er
Хоча він не має водійських прав, він їздить на машині.
Չն---ծ ---ն----ր------- իր---ւն- ---նի-------ք-ն- --վ----մ:
Չ_____ ո_ ն_ վ_________ ի_______ չ_____ ն_ մ_____ է վ______
Չ-ա-ա- ո- ն- վ-ր-ր-ա-ա- ի-ա-ո-ն- չ-ւ-ի- ն- մ-ք-ն- է վ-ր-ւ-:
-----------------------------------------------------------
Չնայած որ նա վարորդական իրավունք չունի, նա մեքենա է վարում: 0 Ch---yats v---n- va-ord--an----v-n-----’---- -- ----yen--e v--umC________ v__ n_ v_________ i_______ c______ n_ m_______ e v____C-’-a-a-s v-r n- v-r-r-a-a- i-a-u-k- c-’-n-, n- m-k-y-n- e v-r-m----------------------------------------------------------------Ch’nayats vor na varordakan iravunk’ ch’uni, na mek’yena e varum
Більше мов
Натисніть на прапор!
Хоча він не має водійських прав, він їздить на машині.
Չնայած որ նա վարորդական իրավունք չունի, նա մեքենա է վարում:
Ch’nayats vor na varordakan iravunk’ ch’uni, na mek’yena e varum
Он водит машину, несмотря на то, что у него нет прав.
Хоча на вулиці ожеледиця, він їздить швидко.
Չնա----որ փողոց- ս--ո-- ----- -րագ-- վար---:
Չ_____ ո_ փ_____ ս_____ է_ ն_ ա___ է վ______
Չ-ա-ա- ո- փ-ղ-ց- ս-հ-ւ- է- ն- ա-ա- է վ-ր-ւ-:
--------------------------------------------
Չնայած որ փողոցը սահուն է, նա արագ է վարում: 0 C-’---a-- vo--p--og------ --h-- e---a-ara--- --r-mC________ v__ p__________ s____ e_ n_ a___ e v____C-’-a-a-s v-r p-v-g-o-s-y s-h-n e- n- a-a- e v-r-m--------------------------------------------------Ch’nayats vor p’voghots’y sahun e, na arag e varum
Більше мов
Натисніть на прапор!
Хоча на вулиці ожеледиця, він їздить швидко.
Չնայած որ փողոցը սահուն է, նա արագ է վարում:
Ch’nayats vor p’voghots’y sahun e, na arag e varum
Он едет быстро, несмотря на то, что дорога скользкая.
Хоча він п’яний, він їде на велосипеді.
Չ-ա-----ր--ա-խ-------նա-հե-ան-- - -շու-:
Չ_____ ո_ ն_ խ___ է_ ն_ հ______ է ք_____
Չ-ա-ա- ո- ն- խ-ա- է- ն- հ-ծ-ն-վ է ք-ո-մ-
----------------------------------------
Չնայած որ նա խմած է, նա հեծանիվ է քշում: 0 Ch-nay--- vor-na-k--a-- e,-n- he-san-v e-k’s--mC________ v__ n_ k_____ e_ n_ h_______ e k_____C-’-a-a-s v-r n- k-m-t- e- n- h-t-a-i- e k-s-u------------------------------------------------Ch’nayats vor na khmats e, na hetsaniv e k’shum
Փո-ո---ս----ն-է- Այ---ամ--ա-նի- ---արագ----ար---:
Փ_____ ս_____ է_ Ա_____________ ն_ ա___ է վ______
Փ-ղ-ց- ս-հ-ւ- է- Ա-ն-ւ-մ-ն-յ-ի- ն- ա-ա- է վ-ր-ւ-:
-------------------------------------------------
Փողոցը սահուն է: Այնուամենայնիվ նա արագ է վարում: 0 P-v--h-t-’y ---un---A-n-a--n----v n- arag e----umP__________ s____ e A____________ n_ a___ e v____P-v-g-o-s-y s-h-n e A-n-a-e-a-n-v n- a-a- e v-r-m-------------------------------------------------P’voghots’y sahun e Aynuamenayniv na arag e varum
Дорога скользкая. Несмотря на это он едет так быстро.
Він п’яний. Проте він їде на велосипеді.
Նա----ծ----Ա-նո-ա--ն-յ--- -ա ----նի--է --ո--:
Ն_ խ___ է_ Ա_____________ ն_ հ______ է ք_____
Ն- խ-ա- է- Ա-ն-ւ-մ-ն-յ-ի- ն- հ-ծ-ն-վ է ք-ո-մ-
---------------------------------------------
Նա խմած է: Այնուամենայնիվ նա հեծանիվ է քշում: 0 N- -h---s-e---nu-me-a-n-v--- h--sa-iv-e-k’-h-mN_ k_____ e A____________ n_ h_______ e k_____N- k-m-t- e A-n-a-e-a-n-v n- h-t-a-i- e k-s-u-----------------------------------------------Na khmats e Aynuamenayniv na hetsaniv e k’shum
Діти вчать мову відносно швидко.
У дорослих це триває зазвичай довше.
Але діти вчать не краще, ніж дорослі.
Просто вони вчать інакше.
Під час вивчення мов мозок повинен особливо багато працювати.
Він повинен вивчати паралельно декілька речей.
Коли вивчають мову, то недостатньо думати про неї.
Необхідно також вчитися вимовляти нові слова.
Для цього органи мови повинні навчитися новим рухам.
Мозок також повинен вчитися реагувати на нові ситуації.
Спілкуватися іноземною мовою – це виклик.
Але дорослі вчать мови в кожному віці інакше.
У 20 або 30 років люди ще дотримуються звичайного порядку при навчанні.
Школа або вищий навчальний заклад ще нещодавно позаду.
Завдяки цьому мозок добре тренований.
Тому він може вчитися на дуже високому рівні.
Люді у віці від 40 до 50 вже багато вивчили.
Їх мозок має користь від цього досвіду.
Він може добре комбінувати новий зміст з старим знанням.
В цьому віці він вчить найкраще речі, які він вже знає.
Це, наприклад, мови, які схожі на раніше вивчені мови.
Від 60 до 70 років люди мають часто багато часу.
Вони можуть часто тренуватися.
Це для мов особливо важливо.
Люди похилого віку, наприклад, вчать іноземні мови особливо добре.
Але успішно вчитися можна в кожному віці.
Мозок може ще формувати нові нервові клітини також після статевого дозрівання.
І він робить це також дуже охоче…