Розмовник

uk У лікаря   »   bg При лекаря

57 [п’ятдесят сім]

У лікаря

У лікаря

57 [петдесет и седем]

57 [petdeset i sedem]

При лекаря

[Pri lekarya]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
У мене візит до лікаря. А---м-м--ас--ри------я. Аз имам час при лекаря. А- и-а- ч-с п-и л-к-р-. ----------------------- Аз имам час при лекаря. 0
Az---a-----s-p-i-le--r--. Az imam chas pri lekarya. A- i-a- c-a- p-i l-k-r-a- ------------------------- Az imam chas pri lekarya.
У мене візит на десяту годину. И-ам-ч-- ---10. Имам час за 10. И-а- ч-с з- 1-. --------------- Имам час за 10. 0
I--m------za-1-. Imam chas za 10. I-a- c-a- z- 1-. ---------------- Imam chas za 10.
Як Вас звати? Ка--се --з-ате? Как се казвате? К-к с- к-з-а-е- --------------- Как се казвате? 0
K-k se kaz--te? Kak se kazvate? K-k s- k-z-a-e- --------------- Kak se kazvate?
Займіть, будь-ласка, місце в приймальні. М-ля,-с-------в-ч--а-----. Моля, седнете в чакалнята. М-л-, с-д-е-е в ч-к-л-я-а- -------------------------- Моля, седнете в чакалнята. 0
Mo-----s-d-e-e-v--hakalnya--. Molya, sednete v chakalnyata. M-l-a- s-d-e-e v c-a-a-n-a-a- ----------------------------- Molya, sednete v chakalnyata.
Лікар зараз прийде. Лека--т ----о--е ведн-г-. Лекарят ще дойде веднага. Л-к-р-т щ- д-й-е в-д-а-а- ------------------------- Лекарят ще дойде веднага. 0
Lek---at sh-he---y-- v----g-. Lekaryat shche doyde vednaga. L-k-r-a- s-c-e d-y-e v-d-a-a- ----------------------------- Lekaryat shche doyde vednaga.
Де Ви застраховані? Къ-- ----з--тра-ован /-за-трах-ва-а? Къде сте застрахован / застрахована? К-д- с-е з-с-р-х-в-н / з-с-р-х-в-н-? ------------------------------------ Къде сте застрахован / застрахована? 0
Ky-- --- z----a-h--an - z-st-a-h--ana? Kyde ste zastrakhovan / zastrakhovana? K-d- s-e z-s-r-k-o-a- / z-s-r-k-o-a-a- -------------------------------------- Kyde ste zastrakhovan / zastrakhovana?
Що я можу для Вас зробити? К---о---г- да-н--р--я-з- В--? Какво мога да направя за Вас? К-к-о м-г- д- н-п-а-я з- В-с- ----------------------------- Какво мога да направя за Вас? 0
Ka--o m--a d- ----avy- -a V-s? Kakvo moga da napravya za Vas? K-k-o m-g- d- n-p-a-y- z- V-s- ------------------------------ Kakvo moga da napravya za Vas?
У вас щось болить? Им-те -и-б--к-? Имате ли болки? И-а-е л- б-л-и- --------------- Имате ли болки? 0
I---- l---ol-i? Imate li bolki? I-a-e l- b-l-i- --------------- Imate li bolki?
Де болить? К--е--и-боли? Къде Ви боли? К-д- В- б-л-? ------------- Къде Ви боли? 0
K-d- ---b--i? Kyde Vi boli? K-d- V- b-l-? ------------- Kyde Vi boli?
Я маю завжди болі в спині. П-с-оянн---- б-ли ---б--. Постоянно ме боли гърбът. П-с-о-н-о м- б-л- г-р-ъ-. ------------------------- Постоянно ме боли гърбът. 0
Po-t-y-n-o -- -oli-g---yt. Postoyanno me boli gyrbyt. P-s-o-a-n- m- b-l- g-r-y-. -------------------------- Postoyanno me boli gyrbyt.
Я маю часто біль голови. Ч-с---им-- г-аво--ли-. Често имам главоболие. Ч-с-о и-а- г-а-о-о-и-. ---------------------- Често имам главоболие. 0
Ch-----ima- gl--obo-i-. Chesto imam glavobolie. C-e-t- i-a- g-a-o-o-i-. ----------------------- Chesto imam glavobolie.
Я маю іноді болі в животі. Поня-о-- м--б--и-к--емът. Понякога ме боли коремът. П-н-к-г- м- б-л- к-р-м-т- ------------------------- Понякога ме боли коремът. 0
Po-y-ko-a-m--b-li -o-emyt. Ponyakoga me boli koremyt. P-n-a-o-a m- b-l- k-r-m-t- -------------------------- Ponyakoga me boli koremyt.
Роздягніться, будь-ласка, до пояса! С--л---те-с---о -ръ---,--о--! Съблечете се до кръста, моля! С-б-е-е-е с- д- к-ъ-т-, м-л-! ----------------------------- Съблечете се до кръста, моля! 0
S--le----e se-d----ys----mo---! Syblechete se do krysta, molya! S-b-e-h-t- s- d- k-y-t-, m-l-a- ------------------------------- Syblechete se do krysta, molya!
Приляжте, будь-ласка, на кушетку! Ле---те -а к-ш-т-а-а- -оля! Легнете на кушетката, моля! Л-г-е-е н- к-ш-т-а-а- м-л-! --------------------------- Легнете на кушетката, моля! 0
L-g-----n- -u----ka--- m--ya! Legnete na kushetkata, molya! L-g-e-e n- k-s-e-k-t-, m-l-a- ----------------------------- Legnete na kushetkata, molya!
Тиск в порядку. К-ъвн----н-л--а-е е-нор-ал-о. Кръвното налягане е нормално. К-ъ-н-т- н-л-г-н- е н-р-а-н-. ----------------------------- Кръвното налягане е нормално. 0
Kr--noto nal--ga-------orm----. Kryvnoto nalyagane ye normalno. K-y-n-t- n-l-a-a-e y- n-r-a-n-. ------------------------------- Kryvnoto nalyagane ye normalno.
Я зроблю Вам укол. Щ--Ви -а--а-я--нж---и-. Ще Ви направя инжекция. Щ- В- н-п-а-я и-ж-к-и-. ----------------------- Ще Ви направя инжекция. 0
Shc-- -i --pr--y---n------i-a. Shche Vi napravya inzhektsiya. S-c-e V- n-p-a-y- i-z-e-t-i-a- ------------------------------ Shche Vi napravya inzhektsiya.
Я дам Вам таблетки. Ще Ви--а----блетк-. Ще Ви дам таблетки. Щ- В- д-м т-б-е-к-. ------------------- Ще Ви дам таблетки. 0
S-c-- V- ------bl--k-. Shche Vi dam tabletki. S-c-e V- d-m t-b-e-k-. ---------------------- Shche Vi dam tabletki.
Я дам Вам рецепт для аптеки. Ще--и-----------еп--. Ще Ви напиша рецепта. Щ- В- н-п-ш- р-ц-п-а- --------------------- Ще Ви напиша рецепта. 0
S---e--- nap-s-a r---e--a. Shche Vi napisha retsepta. S-c-e V- n-p-s-a r-t-e-t-. -------------------------- Shche Vi napisha retsepta.

Довгі слова, короткі слова

Наскільки довгим є слово, залежить від кількості інформації в ньому. Це показали американські дослідження. Дослідники вивчали слова з десяти європейських мов. Це робили за допомогою компє’ютеру. Комп’ютер за допомогою програми аналізував різні слова. При цьому за однією формулою він обчислював кількість інформації. Результат був однозначний. Чим коротше слово, тим менше інформації воно передає. Цікаво, що короткі слова ми вживаємо частіше, ніж довгі. Причиною цього може бути ефективність мови. Коли ми говоримо, ми концентруємося на найважливішому. Отже слова, в яких міститься мало інформації, не можуть бути дуже довгими. Це гарантує, що ми витратимо не дуже багато часу на неважливе. Взаємозв’язок між довжиною і змістом має ще одну перевагу. Він твердо встановлює, що кількість інформації завжди залишається сталою. Це означає, за певний час ми завжди висловлюємо рівну кількість. Ми можемо, наприклад, сказати декілька довгих слів. Або ж ми можемо сказати багато коротких слів. Байдуже, на яку користь ми приймемо рішення: кількість інформації залишається однаковою. Через це наше мовлення має рівномірний ритм. Це полегшує співбесіднику слідувати за нашими міркуваннями. Якби кількість інформації завжди варіювалася, то було б погано. Наші слухачі не могли б пристосуватися до нашої мови. Через це порозуміння було б утруднено. Хто прагне бути по можливості добре зрозумілий, повинен вибирати короткі слова. Адже короткі слова люди розуміють краще, ніж довгі. Тому справедливим є принцип Keep It Short and Simple! (Коротко і просто!). Коротко: KISS!