Дали--в- - ---от -а--е--и-?
Д___ о__ е в____ з_ Б______
Д-л- о-а е в-з-т з- Б-р-и-?
---------------------------
Дали ова е возот за Берлин? 0 D--i o----e v--ot-----ye--i-?D___ o__ y_ v____ z_ B_______D-l- o-a y- v-z-t z- B-e-l-n------------------------------Dali ova ye vozot za Byerlin?
К--е --ва-о----за с-и---?
К___ е в______ з_ с______
К-д- е в-г-н-т з- с-и-њ-?
-------------------------
Каде е вагонот за спиење? 0 K---e--- ---u-not-za-spiy--ye?K____ y_ v_______ z_ s________K-d-e y- v-g-o-o- z- s-i-e-y-?------------------------------Kadye ye vaguonot za spiyeњye?
Ва--н-т -а-с---ње е -а---ајо--од возот.
В______ з_ с_____ е н_ к_____ о_ в_____
В-г-н-т з- с-и-њ- е н- к-а-о- о- в-з-т-
---------------------------------------
Вагонот за спиење е на крајот од возот. 0 Vag-onot--a-sp----y- -- -a-kraј-- od v-z--.V_______ z_ s_______ y_ n_ k_____ o_ v_____V-g-o-o- z- s-i-e-y- y- n- k-a-o- o- v-z-t--------------------------------------------Vaguonot za spiyeњye ye na kraјot od vozot.
А ка-е ----г-н-- -а ј--ење- - Н- по---ок--.
А к___ е в______ з_ ј______ – Н_ п_________
А к-д- е в-г-н-т з- ј-д-њ-? – Н- п-ч-т-к-т-
-------------------------------------------
А каде е вагонот за јадење? – На почетокот. 0 A -a-y- -- v-gu---t za-ј-d--њ--- - N- p--h-eto--t.A k____ y_ v_______ z_ ј________ – N_ p___________A k-d-e y- v-g-o-o- z- ј-d-e-y-? – N- p-c-y-t-k-t---------------------------------------------------A kadye ye vaguonot za јadyeњye? – Na pochyetokot.
Більше мов
Натисніть на прапор!
А де вагон – ресторан? – На початку поїзда.
А каде е вагонот за јадење? – На почетокот.
A kadye ye vaguonot za јadyeњye? – Na pochyetokot.
М-же-ли ч---к о--- да до--е--ешто-за ја--------а--иење?
М___ л_ ч____ о___ д_ д____ н____ з_ ј_____ и з_ п_____
М-ж- л- ч-в-к о-д- д- д-б-е н-ш-о з- ј-д-њ- и з- п-е-е-
-------------------------------------------------------
Може ли човек овде да добие нешто за јадење и за пиење? 0 Moʐy------ho-ye- -v--e -- -o-iye--ye---o-z----dy--ye-- -a------ye?M____ l_ c______ o____ d_ d_____ n______ z_ ј_______ i z_ p_______M-ʐ-e l- c-o-y-k o-d-e d- d-b-y- n-e-h-o z- ј-d-e-y- i z- p-y-њ-e-------------------------------------------------------------------Moʐye li chovyek ovdye da dobiye nyeshto za јadyeњye i za piyeњye?
Більше мов
Натисніть на прапор!
Тут можна поїсти та попити?
Може ли човек овде да добие нешто за јадење и за пиење?
Moʐye li chovyek ovdye da dobiye nyeshto za јadyeњye i za piyeњye?
Коли немовлята вчаться говорити, вони дивляться на вуста своїх батьків.
Це виявили психологи, що вивчають розвиток.
Приблизно у шість місяців немовлята починають читати по губам.
Так вони вчаться, як слід складати свої вуста, щоб вимовляти звуки.
Коли дітям виповнюється рік, вони вже розуміють деякі слова.
З цього віку вони знов дивляться людям у очі.
Так вони отримують багато важливої інформації.
По очах вони визначають, чи їх батьки веселі чи сумні.
Завдяки цьому вони знайомляться із світом почуттів.
Цікаво спостерігати, коли з ними говорять іноземною мовою.
Оскільки тоді діти починають знов читати по губам.
За допомогою цього вони навчаються також будувати чужі звуки.
Тому коли розмовляють з немовлятами, слід завжди на них дивитися.
Крім того, для свого мовного розвитку діти потребують діалогу.
Оскільки батьки дуже часто повторюють те, що кажуть діти.
Так діти отримують зворотній зв’язок.
Це дуже важливо для маленьких дітей.
Тоді вони знають, що їх зрозуміли.
Це підтвердження мотивує немовлят.
Вони мають позитивний настрій на те, щоб далі вчитися розмовляти.
Таким чином, недостатньо лише програвати дітям аудіо файли.
Те, що діти дійсно можуть читати по губам, доводять дослідження.
В експериментах маленьким дітям показали відео без звуку.
Це були відео на рідній мові дітей та на іноземній мові.
Немовлята роздивлялися відео на своїй рідній мові довше.
При цьому вони були також явно уважнішими.
Але перші слова немовлят в усьому світі однакові.
Мама та папа – це легко вимовити на всіх мовах!