Розмовник

uk Екскурсія до міста   »   sl Ogled mesta

42 [сорок два]

Екскурсія до міста

Екскурсія до міста

42 [dvainštirideset]

Ogled mesta

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Чи відкритий pинок щонеділі? J--tržni---o----de--a-------a? J_ t______ o_ n_______ o______ J- t-ž-i-a o- n-d-l-a- o-p-t-? ------------------------------ Je tržnica ob nedeljah odprta? 0
Чи відкритий Ярмарок щопонеділка J---e-e--o- po-e--lj--h-od-r-? J_ s____ o_ p__________ o_____ J- s-j-m o- p-n-d-l-k-h o-p-t- ------------------------------ Je sejem ob ponedeljkih odprt? 0
Чи відкрита виставка щовівтірка? J--r----a-- -b--orki- o--r--? J_ r_______ o_ t_____ o______ J- r-z-t-v- o- t-r-i- o-p-t-? ----------------------------- Je razstava ob torkih odprta? 0
Чи відкритий зоопарк щосереди? Je -iv-l-ki -----b-----ah odp-t? J_ ž_______ v__ o_ s_____ o_____ J- ž-v-l-k- v-t o- s-e-a- o-p-t- -------------------------------- Je živalski vrt ob sredah odprt? 0
Чи відкритий музей щочетверга? J- m-z---o- č-tr---- odprt? J_ m____ o_ č_______ o_____ J- m-z-j o- č-t-t-i- o-p-t- --------------------------- Je muzej ob četrtkih odprt? 0
Чи відкрита галерея щоп’ятниці? J---al-r--a ---p--k-h odp--a? J_ g_______ o_ p_____ o______ J- g-l-r-j- o- p-t-i- o-p-t-? ----------------------------- Je galerija ob petkih odprta? 0
Чи можна фотографувати? S---m--foto-raf---ti? S_ s__ f_____________ S- s-e f-t-g-a-i-a-i- --------------------- Se sme fotografirati? 0
Чи потрібно платити за вхід? J--treb--pla-a---vst--n---? J_ t____ p______ v_________ J- t-e-a p-a-a-i v-t-p-i-o- --------------------------- Je treba plačati vstopnino? 0
Скільки коштує вхід? Koli------ne--stop--ca? K_____ s____ v_________ K-l-k- s-a-e v-t-p-i-a- ----------------------- Koliko stane vstopnica? 0
Чи є знижка для груп? Obs--ja-po---t-z- --upin-? O______ p_____ z_ s_______ O-s-a-a p-p-s- z- s-u-i-e- -------------------------- Obstaja popust za skupine? 0
Чи є знижка для дітей? O--ta-a-p-pust--a-otro-e? O______ p_____ z_ o______ O-s-a-a p-p-s- z- o-r-k-? ------------------------- Obstaja popust za otroke? 0
Чи є знижка для студентів? O----ja -o-ust-za --u-ente? O______ p_____ z_ š________ O-s-a-a p-p-s- z- š-u-e-t-? --------------------------- Obstaja popust za študente? 0
Що це за будівля? Ka---- -gra--a -- to? K_____ z______ j_ t__ K-k-n- z-r-d-a j- t-? --------------------- Kakšna zgradba je to? 0
Скільки років цій будівлі? K--o sta-- -e--a-z--a-ba? K___ s____ j_ t_ z_______ K-k- s-a-a j- t- z-r-d-a- ------------------------- Kako stara je ta zgradba? 0
Хто побудував цю будівлю? Kdo--e -g---i- to zgrad-o? K__ j_ z______ t_ z_______ K-o j- z-r-d-l t- z-r-d-o- -------------------------- Kdo je zgradil to zgradbo? 0
Я цікавлюся архітектурою. Zanim---e ar---ek-u--- (Z---m-m s---a-a-hi-e---ro.) Z_____ m_ a___________ (_______ s_ z_ a____________ Z-n-m- m- a-h-t-k-u-a- (-a-i-a- s- z- a-h-t-k-u-o-) --------------------------------------------------- Zanima me arhitektura. (Zanimam se za arhitekturo.) 0
Я цікавлюся мистецтвом. Z---m--me u-et--s-. ---n--am----za ume-no-t-) Z_____ m_ u________ (_______ s_ z_ u_________ Z-n-m- m- u-e-n-s-. (-a-i-a- s- z- u-e-n-s-.- --------------------------------------------- Zanima me umetnost. (Zanimam se za umetnost.) 0
Я цікавлюся живописом. Zani-a me s-ikars---. (---i-a---- -a-s-ik-rstv-.) Z_____ m_ s__________ (_______ s_ z_ s___________ Z-n-m- m- s-i-a-s-v-. (-a-i-a- s- z- s-i-a-s-v-.- ------------------------------------------------- Zanima me slikarstvo. (Zanimam se za slikarstvo.) 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + словенська (1-100) MP3 словенська (1-100)
Відео не знайдено!

Швидкі мови, повільні мови

У світі існує понад 6000 різних мов. Але всі мають одну й ту саму функцію. Вони допомагають нам обмінюватися інформацією. В кожній мові це відбувається різними способами. Адже кожна мова функціонує за власними правилами. Відрізняється також і швидкість, з якою розмовляють. Це довели дослідники мов у різноманітних дослідженнях. Для цього короткі тексти було перекладено багатьма мовами. Потім ці тексти було голосно зачитано носіями мови. Результат був однозначний. Найшвидшими є японська та іспанська мови. В цих мовах щосекунди вимовляється майже 8 складів. Явно повільніше говорять китайці. Вони вимовляють лише 5 складів за секунду. Швидкість залежить від складності складів. Якщо склади складні, мовлення триває довше. Німецька, наприклад, містить 3 звуки на склад. Тому вона промовляється відносно повільно. Але говорити швидко ще не означає багато повідомляти. Зовсім навпаки! У складах, що швидко вимовляються, міститься дуже мало інформації. Таким чином, хоча японці говорять швидко, вони передають мало змісту. «Повільна» китайська навпаки висловлює більше меншою кількістю слів. Склади англійської також містять багато інформації. Цікаво, що досліджені мови майже рівно ефективні. Це означає, хто говорить повільніше – повідомляє більше. А хто говорить швидше – потребує більше слів. Тобто, в результаті всі досягають мети майже одночасно…