Розмовник

uk Числа   »   he ‫מספרים‬

7 [сім]

Числа

Числа

‫7 [שבע]‬

7 [sheva]

‫מספרים‬

[misparim]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іврит Відтворити більше
Я рахую: ‫אני סופ- / ת-‬ ‫___ ס___ / ת__ ‫-נ- ס-פ- / ת-‬ --------------- ‫אני סופר / ת׃‬ 0
a---s-fer/s-f-r--: a__ s_____________ a-i s-f-r-s-f-r-t- ------------------ ani sofer/soferet:
один, два, три ‫א--, ש-ים- של-ש‬ ‫____ ש____ ש____ ‫-ח-, ש-י-, ש-ו-‬ ----------------- ‫אחת, שתים, שלוש‬ 0
a---- -h-a--,-s-al-sh a____ s______ s______ a-a-, s-t-i-, s-a-o-h --------------------- axat, shtaim, shalosh
Я рахую до трьох. ‫-ני -----/ ת ----ל--.‬ ‫___ ס___ / ת ע_ ש_____ ‫-נ- ס-פ- / ת ע- ש-ו-.- ----------------------- ‫אני סופר / ת עד שלוש.‬ 0
a-i so-er/sofe-et-----h-losh. a__ s____________ a_ s_______ a-i s-f-r-s-f-r-t a- s-a-o-h- ----------------------------- ani sofer/soferet ad shalosh.
Я рахую далі: ‫א---ממ-יך /----ספור-‬ ‫___ מ____ / ה ל______ ‫-נ- מ-ש-ך / ה ל-פ-ר-‬ ---------------------- ‫אני ממשיך / ה לספור׃‬ 0
ani m-ms-i-h-mam----ha--li--o-: a__ m__________________ l______ a-i m-m-h-k-/-a-s-i-h-h l-s-o-: ------------------------------- ani mamshikh/mamshikhah lispor:
Чотири, п’ять, шість, ‫ארבע,--מש, --,-‬ ‫_____ ח___ ש__ ‬ ‫-ר-ע- ח-ש- ש-, ‬ ----------------- ‫ארבע, חמש, שש, ‬ 0
arb-, x------ s-e-h a____ x______ s____ a-b-, x-m-s-, s-e-h ------------------- arba, xamesh, shesh
сім, вісім, дев’ять ‫---, ש--נה, ---‬ ‫____ ש_____ ת___ ‫-ב-, ש-ו-ה- ת-ע- ----------------- ‫שבע, שמונה, תשע‬ 0
s-e-a- s-mo-eh--t--ha s_____ s_______ t____ s-e-a- s-m-n-h- t-s-a --------------------- sheva, shmoneh, tesha
Я рахую. ‫א------ר-/-ת-‬ ‫___ ס___ / ת__ ‫-נ- ס-פ- / ת-‬ --------------- ‫אני סופר / ת.‬ 0
a-i---f--/--feret. a__ s_____________ a-i s-f-r-s-f-r-t- ------------------ ani sofer/soferet.
Ти рахуєш. ‫את - --סו-ר - ת.‬ ‫__ / ה ס___ / ת__ ‫-ת / ה ס-פ- / ת-‬ ------------------ ‫את / ה סופר / ת.‬ 0
at-h/-- -----/-ofer-t. a______ s_____________ a-a-/-t s-f-r-s-f-r-t- ---------------------- atah/at sofer/soferet.
Він рахує. ‫-------ר.‬ ‫___ ס_____ ‫-ו- ס-פ-.- ----------- ‫הוא סופר.‬ 0
hu -of--. h_ s_____ h- s-f-r- --------- hu sofer.
Один. Перший. ‫אח-- ה------‬ ‫____ ה_______ ‫-ח-. ה-א-ו-.- -------------- ‫אחת. הראשון.‬ 0
a-a-.-h--i'-h-n. a____ h_________ a-a-. h-r-'-h-n- ---------------- axat. hari'shon.
Два. Другий. ‫שת-----הש-י.‬ ‫______ ה_____ ‫-ת-י-. ה-נ-.- -------------- ‫שתיים. השני.‬ 0
s-ta--- ha-he--. s______ h_______ s-t-i-. h-s-e-i- ---------------- shtaim. hasheni.
Три. Третій. ‫ש--ש. ה-ל-ש-.‬ ‫_____ ה_______ ‫-ל-ש- ה-ל-ש-.- --------------- ‫שלוש. השלישי.‬ 0
shalos-- hashli---. s_______ h_________ s-a-o-h- h-s-l-s-i- ------------------- shalosh. hashlishi.
Чотири. Четвертий. ‫אר-ע- --בי---‬ ‫_____ ה_______ ‫-ר-ע- ה-ב-ע-.- --------------- ‫ארבע. הרביעי.‬ 0
a---- h--evi-i. a____ h________ a-b-. h-r-v-'-. --------------- arba. harevi'i.
П’ять. П’ятий. ‫--ש. -חמ--י.‬ ‫____ ה_______ ‫-מ-. ה-מ-ש-.- -------------- ‫חמש. החמישי.‬ 0
xa---h.-hax---s--. x______ h_________ x-m-s-. h-x-m-s-i- ------------------ xamesh. haxamishi.
Шість. Шостий. ‫ש---השישי-‬ ‫___ ה______ ‫-ש- ה-י-י-‬ ------------ ‫שש. השישי.‬ 0
she-h--ha-h---i. s_____ h________ s-e-h- h-s-i-h-. ---------------- shesh. hashishi.
Сім. Сьомий. ‫--ע---------‬ ‫____ ה_______ ‫-ב-. ה-ב-ע-.- -------------- ‫שבע. השביעי.‬ 0
s--v-- -ash--'i. s_____ h________ s-e-a- h-s-v-'-. ---------------- sheva. hashvi'i.
Вісім. Восьмий. ‫-מו--. -ש-----‬ ‫______ ה_______ ‫-מ-נ-. ה-מ-נ-.- ---------------- ‫שמונה. השמיני.‬ 0
shmo-e---h---m--i. s_______ h________ s-m-n-h- h-s-m-n-. ------------------ shmoneh. hashmini.
Дев’ять. Дев’ятий. ‫תשע-------י-‬ ‫____ ה_______ ‫-ש-. ה-ש-ע-.- -------------- ‫תשע. התשיעי.‬ 0
t----- -ats---i. t_____ h________ t-s-a- h-t-h-'-. ---------------- tesha. hatshi'i.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + іврит (1-100) MP3 іврит (1-100)
Відео не знайдено!

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!