Розмовник

uk Складнопідрядні речення з чи   »   sk Vedľajšie vety s či

93 [дев’яносто три]

Складнопідрядні речення з чи

Складнопідрядні речення з чи

93 [deväťdesiattri]

Vedľajšie vety s či

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словацька Відтворити більше
Я не знаю, чи він мене кохає. Nev---- č- -- ---i. N______ č_ m_ ľ____ N-v-e-, č- m- ľ-b-. ------------------- Neviem, či ma ľúbi. 0
Я не знаю, чи він повернеться. Nevie-- -i-s- ---ti. N______ č_ s_ v_____ N-v-e-, č- s- v-á-i- -------------------- Neviem, či sa vráti. 0
Я не знаю, чи він мені зателефонує. Ne-------- mi -a--l-. N______ č_ m_ z______ N-v-e-, č- m- z-v-l-. --------------------- Neviem, či mi zavolá. 0
Чи він мене любить? Č- ----ôb-c ľ---? Č_ m_ v____ ľ____ Č- m- v-b-c ľ-b-? ----------------- Či ma vôbec ľúbi? 0
Чи він повернеться? Či s- v---- -r--i? Č_ s_ v____ v_____ Č- s- v-b-c v-á-i- ------------------ Či sa vôbec vráti? 0
Чи зателефонує він мені? Č--mi-v--e- --v--á? Č_ m_ v____ z______ Č- m- v-b-c z-v-l-? ------------------- Či mi vôbec zavolá? 0
Я запитую себе, чи думає він про мене. Pýt-- -a,-či n--mňa--yslí. P____ s__ č_ n_ m__ m_____ P-t-m s-, č- n- m-a m-s-í- -------------------------- Pýtam sa, či na mňa myslí. 0
Я запитую себе, чи має він іншу. Pýtam -a- či -á-n----- dru--. P____ s__ č_ m_ n_____ d_____ P-t-m s-, č- m- n-j-k- d-u-ú- ----------------------------- Pýtam sa, či má nejakú druhú. 0
Я запитую себе, чи він бреше. Pý-a---a--či --ame. P____ s__ č_ k_____ P-t-m s-, č- k-a-e- ------------------- Pýtam sa, či klame. 0
Чи думає він про мене? Či-len n- mňa -y---? Č_ l__ n_ m__ m_____ Č- l-n n- m-a m-s-í- -------------------- Či len na mňa myslí? 0
Чи має він іншу? Č----- n-m---eja-ú-druhú? Č_ l__ n___ n_____ d_____ Č- l-n n-m- n-j-k- d-u-ú- ------------------------- Či len nemá nejakú druhú? 0
Чи говорить він правду? Č---e----vorí-----d-? Č_ l__ h_____ p______ Č- l-n h-v-r- p-a-d-? --------------------- Či len hovorí pravdu? 0
Я сумніваюся, що я дійсно йому подобаюсь. Poc-ybujem--------či ma má -kutoč---r--. P_________ o t___ č_ m_ m_ s_______ r___ P-c-y-u-e- o t-m- č- m- m- s-u-o-n- r-d- ---------------------------------------- Pochybujem o tom, či ma má skutočne rád. 0
Я сумніваюся, що він мені напише. Pochy-u--m-o -o----i m---a---e. P_________ o t___ č_ m_ n______ P-c-y-u-e- o t-m- č- m- n-p-š-. ------------------------------- Pochybujem o tom, či mi napíše. 0
Я сумніваюся, що він зі мною одружиться. P--hyb-j-m-o--o-- -i--a-s- m-ou-ožení. P_________ o t___ č_ s_ s_ m___ o_____ P-c-y-u-e- o t-m- č- s- s- m-o- o-e-í- -------------------------------------- Pochybujem o tom, či sa so mnou ožení. 0
Чи дійсно я йому подобаюсь? Ć- ma-m---en-na--a--rá-? Ć_ m_ m_ l__ n_____ r___ Ć- m- m- l-n n-o-a- r-d- ------------------------ Ći ma má len naozaj rád? 0
Чи дійсно він мені напише? Či mi l-- nap---? Č_ m_ l__ n______ Č- m- l-n n-p-š-? ----------------- Či mi len napíše? 0
Чи дійсно він зі мною одружиться? Či -- len s- mnou--žení? Č_ s_ l__ s_ m___ o_____ Č- s- l-n s- m-o- o-e-í- ------------------------ Či sa len so mnou ožení? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + словацька (1-100) MP3 словацька (1-100)
Відео не знайдено!

Як мозок вчить граматику?

Немовлятами ми починаємо з того, що вчимо рідну мову. Це відбувається цілком автоматично. Ми цього не помічаємо. Але наш мозок під час навчання повинен виконувати велику роботу. Коли ми, наприклад, вчимо граматику, він має багато роботи. Кожного дня він чує нові речі. Він постійно отримує нові імпульси. Але мозок не може обробляти індивідуально кожен імпульс. Він повинен діяти економно. Тому він орієнтується на закономірності. Мозок помічає собі те, що він часто чує. Він реєструє, як часто відбувається певне діло. Потім з цих прикладів він виробляє граматичне правило. Діти знають, вірне чи хибне речення. Але вони не знають, чому це так. Їх мозок знає правила, хоча не вивчав їх. Дорослі вчать мову інакше. Вони вже знають структури своєї рідної мови. Вони створюють базис для нових граматичних правил. Щоби вчитися, дорослим потрібні уроки. Коли мозок вчить граматику, він має тверду систему. Це стає очевидним, наприклад, на іменниках та дієсловах. Вони зберігаються в різних ділянках мозку. Під час їх обробки активні різні ділянки. Також інакше вивчаються прості правила, ніж складні. Для складних правил разом працюють більше ділянок мозку. Як саме мозок вчить граматику – ще не досліджено. Але відомо, що теоретично він може вивчити будь-яку граматику…