Розмовник

uk Складнопідрядні речення з чи   »   sl Odvisni stavki z ali (če)

93 [дев’яносто три]

Складнопідрядні речення з чи

Складнопідрядні речення з чи

93 [triindevetdeset]

Odvisni stavki z ali (če)

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Я не знаю, чи він мене кохає. Ne ve-, -l- -e--jub- (i---r-d-. N_ v___ a__ m_ l____ (___ r____ N- v-m- a-i m- l-u-i (-m- r-d-. ------------------------------- Ne vem, ali me ljubi (ima rad). 0
Я не знаю, чи він повернеться. Ne--em,--l--s--bo v--il. N_ v___ a__ s_ b_ v_____ N- v-m- a-i s- b- v-n-l- ------------------------ Ne vem, ali se bo vrnil. 0
Я не знаю, чи він мені зателефонує. N- v--, -----e-bo-p------l. N_ v___ a__ m_ b_ p________ N- v-m- a-i m- b- p-k-i-a-. --------------------------- Ne vem, ali me bo poklical. 0
Чи він мене любить? A---m- --- --ubi? A__ m_ r__ l_____ A-i m- r-s l-u-i- ----------------- Ali me res ljubi? 0
Чи він повернеться? A-i--- --i--l-nazaj? A__ b_ p_____ n_____ A-i b- p-i-e- n-z-j- -------------------- Ali bo prišel nazaj? 0
Чи зателефонує він мені? A-- -e bo-res -o---ca-? A__ m_ b_ r__ p________ A-i m- b- r-s p-k-i-a-? ----------------------- Ali me bo res poklical? 0
Я запитую себе, чи думає він про мене. Sp-ašu--m se,--l- ----- na--. S________ s__ a__ m____ n____ S-r-š-j-m s-, a-i m-s-i n-m-. ----------------------------- Sprašujem se, ali misli name. 0
Я запитую себе, чи має він іншу. S-r--ujem s-- -----ma-ka-šno dr-go. S________ s__ a__ i__ k_____ d_____ S-r-š-j-m s-, a-i i-a k-k-n- d-u-o- ----------------------------------- Sprašujem se, ali ima kakšno drugo. 0
Я запитую себе, чи він бреше. Spr-------s-- al- l-že. S________ s__ a__ l____ S-r-š-j-m s-, a-i l-ž-. ----------------------- Sprašujem se, ali laže. 0
Чи думає він про мене? A-- -plo- -i-l---ame? A__ s____ m____ n____ A-i s-l-h m-s-i n-m-? --------------------- Ali sploh misli name? 0
Чи має він іншу? Ali--m---ak-no--ru--? A__ i__ k_____ d_____ A-i i-a k-k-n- d-u-o- --------------------- Ali ima kakšno drugo? 0
Чи говорить він правду? A-i --lo---ovo-----sn--o? A__ s____ g_____ r_______ A-i s-l-h g-v-r- r-s-i-o- ------------------------- Ali sploh govori resnico? 0
Я сумніваюся, що я дійсно йому подобаюсь. D-o-i---d- m- i-- -a----ra-. D______ d_ m_ i__ z____ r___ D-o-i-, d- m- i-a z-r-s r-d- ---------------------------- Dvomim, da me ima zares rad. 0
Я сумніваюся, що він мені напише. D-o---, da m- -- -isal. D______ d_ m_ b_ p_____ D-o-i-, d- m- b- p-s-l- ----------------------- Dvomim, da mi bo pisal. 0
Я сумніваюся, що він зі мною одружиться. D-o---,-da--e -o----o-------a--. D______ d_ s_ b_ p______ z m____ D-o-i-, d- s- b- p-r-č-l z m-n-. -------------------------------- Dvomim, da se bo poročil z mano. 0
Чи дійсно я йому подобаюсь? Ali--e-im- -a-es -a-? A__ m_ i__ z____ r___ A-i m- i-a z-r-s r-d- --------------------- Ali me ima zares rad? 0
Чи дійсно він мені напише? A-i m---o s---- -i-al? A__ m_ b_ s____ p_____ A-i m- b- s-l-h p-s-l- ---------------------- Ali mi bo sploh pisal? 0
Чи дійсно він зі мною одружиться? A-i-s---o-s------o---i- - m-n-? A__ s_ b_ s____ p______ z m____ A-i s- b- s-l-h p-r-č-l z m-n-? ------------------------------- Ali se bo sploh poročil z mano? 0

Як мозок вчить граматику?

Немовлятами ми починаємо з того, що вчимо рідну мову. Це відбувається цілком автоматично. Ми цього не помічаємо. Але наш мозок під час навчання повинен виконувати велику роботу. Коли ми, наприклад, вчимо граматику, він має багато роботи. Кожного дня він чує нові речі. Він постійно отримує нові імпульси. Але мозок не може обробляти індивідуально кожен імпульс. Він повинен діяти економно. Тому він орієнтується на закономірності. Мозок помічає собі те, що він часто чує. Він реєструє, як часто відбувається певне діло. Потім з цих прикладів він виробляє граматичне правило. Діти знають, вірне чи хибне речення. Але вони не знають, чому це так. Їх мозок знає правила, хоча не вивчав їх. Дорослі вчать мову інакше. Вони вже знають структури своєї рідної мови. Вони створюють базис для нових граматичних правил. Щоби вчитися, дорослим потрібні уроки. Коли мозок вчить граматику, він має тверду систему. Це стає очевидним, наприклад, на іменниках та дієсловах. Вони зберігаються в різних ділянках мозку. Під час їх обробки активні різні ділянки. Також інакше вивчаються прості правила, ніж складні. Для складних правил разом працюють більше ділянок мозку. Як саме мозок вчить граматику – ще не досліджено. Але відомо, що теоретично він може вивчити будь-яку граматику…