Розмовник

uk Минулий час 3   »   bg Минало време 3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83 [осемдесет и три]

83 [osemdeset i tri]

Минало време 3

Minalo vreme 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
Телефонувати звъ-я - о-аж--м се--- --л-фо-а з____ / о______ с_ п_ т_______ з-ъ-я / о-а-д-м с- п- т-л-ф-н- ------------------------------ звъня / обаждам се по телефона 0
zvy--a - ob--h----s---o--e-ef--a z_____ / o_______ s_ p_ t_______ z-y-y- / o-a-h-a- s- p- t-l-f-n- -------------------------------- zvynya / obazhdam se po telefona
Я телефонував / телефонувала. А- --ъ-ях -- --лефо-а. А_ з_____ п_ т________ А- з-ъ-я- п- т-л-ф-н-. ---------------------- Аз звънях по телефона. 0
A- zvyn---h po--elefo-a. A_ z_______ p_ t________ A- z-y-y-k- p- t-l-f-n-. ------------------------ Az zvynyakh po telefona.
Я весь час телефонував / телефонувала. Г-в-р---п--телефо-а --ез -ялот- -р---. Г______ п_ т_______ п___ ц_____ в_____ Г-в-р-х п- т-л-ф-н- п-е- ц-л-т- в-е-е- -------------------------------------- Говорих по телефона през цялото време. 0
G-vo--k---o--e-e--n---r---ts-----o-vr--e. G_______ p_ t_______ p___ t_______ v_____ G-v-r-k- p- t-l-f-n- p-e- t-y-l-t- v-e-e- ----------------------------------------- Govorikh po telefona prez tsyaloto vreme.
Запитувати Пи-ам П____ П-т-м ----- Питам 0
P---m P____ P-t-m ----- Pitam
Я запитав / запитала. Аз-пита-. А_ п_____ А- п-т-х- --------- Аз питах. 0
Az-p-tak-. A_ p______ A- p-t-k-. ---------- Az pitakh.
Я запитував / запитувала завжди. Аз---ст-я--- пи--х. А_ п________ п_____ А- п-с-о-н-о п-т-х- ------------------- Аз постоянно питах. 0
A- po---y-nno-p-ta--. A_ p_________ p______ A- p-s-o-a-n- p-t-k-. --------------------- Az postoyanno pitakh.
Розповідати Ра-к-з--м Р________ Р-з-а-в-м --------- Разказвам 0
R-zka--am R________ R-z-a-v-m --------- Razkazvam
Я розповів / розповіла. А- -а-каз---. А_ р_________ А- р-з-а-в-х- ------------- Аз разказвах. 0
Az-ra----va--. A_ r__________ A- r-z-a-v-k-. -------------- Az razkazvakh.
Я розповів / розповіла цілу історію. А------а-а--цялат--ис--рия. А_ р_______ ц_____ и_______ А- р-з-а-а- ц-л-т- и-т-р-я- --------------------------- Аз разказах цялата история. 0
Az -azka-akh-ts--l--a -s--ri--. A_ r________ t_______ i________ A- r-z-a-a-h t-y-l-t- i-t-r-y-. ------------------------------- Az razkazakh tsyalata istoriya.
Вчитися Уча У__ У-а --- Уча 0
Uc-a U___ U-h- ---- Ucha
Я вчився / вчилася. Аз---их. А_ у____ А- у-и-. -------- Аз учих. 0
Az-uc--kh. A_ u______ A- u-h-k-. ---------- Az uchikh.
Я вчився / вчилася цілий вечір. Аз--чи- --л- ве-ер. А_ у___ ц___ в_____ А- у-и- ц-л- в-ч-р- ------------------- Аз учих цяла вечер. 0
A------k-----a-- ----er. A_ u_____ t_____ v______ A- u-h-k- t-y-l- v-c-e-. ------------------------ Az uchikh tsyala vecher.
Працювати Ра--тя Р_____ Р-б-т- ------ Работя 0
Ra-ot-a R______ R-b-t-a ------- Rabotya
Я працював / працювала. А-----о-и-. А_ р_______ А- р-б-т-х- ----------- Аз работих. 0
Az----o----. A_ r________ A- r-b-t-k-. ------------ Az rabotikh.
Я працював / працювала весь день. Аз--аб-т-х-цял -е-. А_ р______ ц__ д___ А- р-б-т-х ц-л д-н- ------------------- Аз работих цял ден. 0
A- r------------l-den. A_ r_______ t____ d___ A- r-b-t-k- t-y-l d-n- ---------------------- Az rabotikh tsyal den.
Їсти Я- Я_ Я- -- Ям 0
Y-m Y__ Y-m --- Yam
Я з’їв / з’їла. А--яд-х. А_ я____ А- я-о-. -------- Аз ядох. 0
Az -ado--. A_ y______ A- y-d-k-. ---------- Az yadokh.
Я з’їв / з’їла усю їжу. А- -зядох -сичка---хр-н-. А_ и_____ в_______ х_____ А- и-я-о- в-и-к-т- х-а-а- ------------------------- Аз изядох всичката храна. 0
A- izy----h-vs-c-kat---hran-. A_ i_______ v________ k______ A- i-y-d-k- v-i-h-a-a k-r-n-. ----------------------------- Az izyadokh vsichkata khrana.

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!