Розмовник

uk Присвійні займенники 1   »   bg Притежателни местоимения 1

66 [шістдесят шість]

Присвійні займенники 1

Присвійні займенники 1

66 [шейсет и шест]

66 [sheyset i shest]

Притежателни местоимения 1

[Pritezhatelni mestoimeniya 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
я – мій аз-- м-й-/----й ---и аз – мой / свой / си а- – м-й / с-о- / с- -------------------- аз – мой / свой / си 0
a- – --y-----o- /-si az – moy / svoy / si a- – m-y / s-o- / s- -------------------- az – moy / svoy / si
Я не можу знайти мого ключа. Не-м-------н----- -о- ---ч /-св-я-к--ч /-клю-а---. Не мога да намеря моя ключ / своя ключ / ключа си. Н- м-г- д- н-м-р- м-я к-ю- / с-о- к-ю- / к-ю-а с-. -------------------------------------------------- Не мога да намеря моя ключ / своя ключ / ключа си. 0
Ne m-g--da--a--rya -o-a -lyuc--/ svoy- k----- ----yu-ha -i. Ne moga da namerya moya klyuch / svoya klyuch / klyucha si. N- m-g- d- n-m-r-a m-y- k-y-c- / s-o-a k-y-c- / k-y-c-a s-. ----------------------------------------------------------- Ne moga da namerya moya klyuch / svoya klyuch / klyucha si.
Я не можу знайти мого квитка. Н- -ога--- н--ер- моя--и--- ----оя --л-- - -и-е-----. Не мога да намеря моя билет / своя билет / билета си. Н- м-г- д- н-м-р- м-я б-л-т / с-о- б-л-т / б-л-т- с-. ----------------------------------------------------- Не мога да намеря моя билет / своя билет / билета си. 0
N---og--d- -am---a-m-y--bi----/ svoy--bilet --bi-et- si. Ne moga da namerya moya bilet / svoya bilet / bileta si. N- m-g- d- n-m-r-a m-y- b-l-t / s-o-a b-l-t / b-l-t- s-. -------------------------------------------------------- Ne moga da namerya moya bilet / svoya bilet / bileta si.
ти – твій ти-–--во--/---ой / си ти – твой / свой / си т- – т-о- / с-о- / с- --------------------- ти – твой / свой / си 0
ti --tvoy-/-sv-- / si ti – tvoy / svoy / si t- – t-o- / s-o- / s- --------------------- ti – tvoy / svoy / si
Ти знайшов твій ключ? На--р- л--т--я-клю--/ своя к--ч - клю-- -и? Намери ли твоя ключ / своя ключ / ключа си? Н-м-р- л- т-о- к-ю- / с-о- к-ю- / к-ю-а с-? ------------------------------------------- Намери ли твоя ключ / своя ключ / ключа си? 0
Name-i -i-tv-y--klyuc-----v-----ly--- /-k-yu-h- si? Nameri li tvoya klyuch / svoya klyuch / klyucha si? N-m-r- l- t-o-a k-y-c- / s-o-a k-y-c- / k-y-c-a s-? --------------------------------------------------- Nameri li tvoya klyuch / svoya klyuch / klyucha si?
Ти знайшов твій проїзний квиток? На--р- -и тв-я билет-/ ---- ----- / б------с-? Намери ли твоя билет / своя билет / билета си? Н-м-р- л- т-о- б-л-т / с-о- б-л-т / б-л-т- с-? ---------------------------------------------- Намери ли твоя билет / своя билет / билета си? 0
Nam-r-----t--ya --let-/-sv--- bi-et-/ ---eta -i? Nameri li tvoya bilet / svoya bilet / bileta si? N-m-r- l- t-o-a b-l-t / s-o-a b-l-t / b-l-t- s-? ------------------------------------------------ Nameri li tvoya bilet / svoya bilet / bileta si?
він – його т-й-–--е-ов-/-му той – негов / му т-й – н-г-в / м- ---------------- той – негов / му 0
toy – neg------u toy – negov / mu t-y – n-g-v / m- ---------------- toy – negov / mu
Знаєш, де його ключ? Знае- -и --д--е--е-о-ия- -л-- - -----т-му? Знаеш ли къде е неговият ключ / ключът му? З-а-ш л- к-д- е н-г-в-я- к-ю- / к-ю-ъ- м-? ------------------------------------------ Знаеш ли къде е неговият ключ / ключът му? 0
Z----h -i -y----e -egoviyat--l---h / -l--c--t mu? Znaesh li kyde ye negoviyat klyuch / klyuchyt mu? Z-a-s- l- k-d- y- n-g-v-y-t k-y-c- / k-y-c-y- m-? ------------------------------------------------- Znaesh li kyde ye negoviyat klyuch / klyuchyt mu?
Знаєш, де його проїзний квиток? З--еш--и-къ-- - --г----т -и--- --б--етъ- му? Знаеш ли къде е неговият билет / билетът му? З-а-ш л- к-д- е н-г-в-я- б-л-т / б-л-т-т м-? -------------------------------------------- Знаеш ли къде е неговият билет / билетът му? 0
Z--e-- l--k--e-y--ne-o-iy-- -i-et / --lety--mu? Znaesh li kyde ye negoviyat bilet / biletyt mu? Z-a-s- l- k-d- y- n-g-v-y-t b-l-t / b-l-t-t m-? ----------------------------------------------- Znaesh li kyde ye negoviyat bilet / biletyt mu?
вона – її т--–--е-н---й тя – неин / й т- – н-и- / й ------------- тя – неин / й 0
tya --nein / y tya – nein / y t-a – n-i- / y -------------- tya – nein / y
Її грошей немає. Н-й-и----ар--/--ар--е-й-г--н---. Нейните пари / парите й ги няма. Н-й-и-е п-р- / п-р-т- й г- н-м-. -------------------------------- Нейните пари / парите й ги няма. 0
Neynit------ / --rit- ---i -ya-a. Neynite pari / parite y gi nyama. N-y-i-e p-r- / p-r-t- y g- n-a-a- --------------------------------- Neynite pari / parite y gi nyama.
І її кредитної картки також немає. Н-йнат- --е-ит-- к--та / кр--и---т--й -а-та-същ--- няма. Нейната кредитна карта / кредитната й карта също я няма. Н-й-а-а к-е-и-н- к-р-а / к-е-и-н-т- й к-р-а с-щ- я н-м-. -------------------------------------------------------- Нейната кредитна карта / кредитната й карта също я няма. 0
N------ kre-i--a kar-a-- kr-d-----a - --r-a -----ho-y--n-a-a. Neynata kreditna karta / kreditnata y karta syshcho ya nyama. N-y-a-a k-e-i-n- k-r-a / k-e-i-n-t- y k-r-a s-s-c-o y- n-a-a- ------------------------------------------------------------- Neynata kreditna karta / kreditnata y karta syshcho ya nyama.
ми – наш ние-- на--- -и ние – наш / ни н-е – н-ш / н- -------------- ние – наш / ни 0
n-------sh-- -i nie – nash / ni n-e – n-s- / n- --------------- nie – nash / ni
Наш дідусь хворий. Н-ши---д--о ---яд- ---е-бо-ен. Нашият дядо / дядо ни е болен. Н-ш-я- д-д- / д-д- н- е б-л-н- ------------------------------ Нашият дядо / дядо ни е болен. 0
N-sh--at dy-do -----d- ni y- -o-e-. Nashiyat dyado / dyado ni ye bolen. N-s-i-a- d-a-o / d-a-o n- y- b-l-n- ----------------------------------- Nashiyat dyado / dyado ni ye bolen.
Наша бабуся здорова. Н-ш-та-ба---/ баб- ни----дра-а. Нашата баба / баба ни е здрава. Н-ш-т- б-б- / б-б- н- е з-р-в-. ------------------------------- Нашата баба / баба ни е здрава. 0
Nas--t----b- / bab- -i-ye z----a. Nashata baba / baba ni ye zdrava. N-s-a-a b-b- / b-b- n- y- z-r-v-. --------------------------------- Nashata baba / baba ni ye zdrava.
ви – ваш ви- –---- --ви вие – ваш / ви в-е – в-ш / в- -------------- вие – ваш / ви 0
vie-– -as- / -i vie – vash / vi v-e – v-s- / v- --------------- vie – vash / vi
Діти, де ваш тато? Д--а--к--- ---а---т-б-ща-- -аща-ви? Деца, къде е вашият баща / баща ви? Д-ц-, к-д- е в-ш-я- б-щ- / б-щ- в-? ----------------------------------- Деца, къде е вашият баща / баща ви? 0
D-tsa- ---e y---ash-y-- ---hcha ---a--cha---? Detsa, kyde ye vashiyat bashcha / bashcha vi? D-t-a- k-d- y- v-s-i-a- b-s-c-a / b-s-c-a v-? --------------------------------------------- Detsa, kyde ye vashiyat bashcha / bashcha vi?
Діти, де ваша мама? Д-ц---къд--е-в--а-- -ай-- --м--ка---? Деца, къде е вашата майка / майка ви? Д-ц-, к-д- е в-ш-т- м-й-а / м-й-а в-? ------------------------------------- Деца, къде е вашата майка / майка ви? 0
D-t-a,-kyd--y- --s-a-a m--k- --mayka--i? Detsa, kyde ye vashata mayka / mayka vi? D-t-a- k-d- y- v-s-a-a m-y-a / m-y-a v-? ---------------------------------------- Detsa, kyde ye vashata mayka / mayka vi?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Творчі мови

Креативність сьогодні – це важлива риса. Кожен хоче бути творчим. Оскільки творча людина вважається розумною. Наша мова також повинна бути творчою. Раніше намагалися говорити якомога коректніше. Сьогодні слід говорити якомога креативніше. Прикладом цього є реклама та нові медіа. Вони показують, як можна грати з мовою. Останні 50 років значення креативності все більше зростає. Цей феномен навіть досліджується. Креативні процеси досліджують психологи, педагоги та філософі. При цьому креативність визначається як здатність створювати нове. Тобто людина, яка розмовляє креативно, створює нові мовні форми. Це можуть бути слова, а також граматичні структури. Дослідники по креативності мови виявляють, як мова змінюється. Але не всі люди розуміють нові мовні елементи. Щоб розуміти креативну мову, потрібні знання. Повинні знати, як функціонує мова. І повинні знати світ, в якому живуть люди, що розмовляють. Лише так можна зрозуміти, що вони хочуть сказати. Прикладом цього є молодіжний сленг. Діти та молодь завжди вигадують нові слова. Дорослі часто цих слів не розуміють. Між іншим, є навіть словники, які пояснюють молодіжний сленг. Але вони зазвичай застарівають вже за одне покоління! Однак творчу мову можна вивчити. Тренери пропонують різні курси. Найважливіше правило завжди проголошує: активуйте свій внутрішній голос!