Розмовник

uk Присвійні займенники 2   »   bg Притежателни местоимения 2

67 [шістдесят сім]

Присвійні займенники 2

Присвійні займенники 2

67 [шейсет и седем]

67 [sheyset i sedem]

Притежателни местоимения 2

Pritezhatelni mestoimeniya 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
Окуляри О--ла О____ О-и-а ----- Очила 0
O--i-a O_____ O-h-l- ------ Ochila
Він забув свої окуляри. Той з--р-в-------е -ч--а - ---ла-а -и. Т__ з______ с_____ о____ / о______ с__ Т-й з-б-а-и с-о-т- о-и-а / о-и-а-а с-. -------------------------------------- Той забрави своите очила / очилата си. 0
T-y---b---i s-o-te--c-i-a-- o---l-t---i. T__ z______ s_____ o_____ / o_______ s__ T-y z-b-a-i s-o-t- o-h-l- / o-h-l-t- s-. ---------------------------------------- Toy zabravi svoite ochila / ochilata si.
Де ж його окуляри? К-де л- са н--ов-т---ч-л- /-о-ил----му? К___ л_ с_ н_______ о____ / о______ м__ К-д- л- с- н-г-в-т- о-и-а / о-и-а-а м-? --------------------------------------- Къде ли са неговите очила / очилата му? 0
Ky----i s- n--o-i----c-i-a-/-oc-i-a-a -u? K___ l_ s_ n_______ o_____ / o_______ m__ K-d- l- s- n-g-v-t- o-h-l- / o-h-l-t- m-? ----------------------------------------- Kyde li sa negovite ochila / ochilata mu?
Годинник Ча-ов-ик Ч_______ Ч-с-в-и- -------- Часовник 0
C-------k C________ C-a-o-n-k --------- Chasovnik
Його годинник попсутий. Нег----т ча-овник-- --совни----му е пов-еде-. Н_______ ч_______ / ч_________ м_ е п________ Н-г-в-я- ч-с-в-и- / ч-с-в-и-ъ- м- е п-в-е-е-. --------------------------------------------- Неговият часовник / часовникът му е повреден. 0
N-g-v--a-----so--ik /-c----vn-k-t -u----p---eden. N________ c________ / c__________ m_ y_ p________ N-g-v-y-t c-a-o-n-k / c-a-o-n-k-t m- y- p-v-e-e-. ------------------------------------------------- Negoviyat chasovnik / chasovnikyt mu ye povreden.
Годинник висить на стіні. Ча-о-ни-ъ- -и-- на -те---а. Ч_________ в___ н_ с_______ Ч-с-в-и-ъ- в-с- н- с-е-а-а- --------------------------- Часовникът виси на стената. 0
C-a-ov-i--t-vi-i------e--t-. C__________ v___ n_ s_______ C-a-o-n-k-t v-s- n- s-e-a-a- ---------------------------- Chasovnikyt visi na stenata.
Паспорт П--по-т П______ П-с-о-т ------- Паспорт 0
Pasport P______ P-s-o-t ------- Pasport
Він загубив свій паспорт. Т-й за-уби -во--п--п-рт / па--ор-а с-. Т__ з_____ с___ п______ / п_______ с__ Т-й з-г-б- с-о- п-с-о-т / п-с-о-т- с-. -------------------------------------- Той загуби своя паспорт / паспорта си. 0
Toy-za--bi s---- pas-o-t-/----p-rt---i. T__ z_____ s____ p______ / p_______ s__ T-y z-g-b- s-o-a p-s-o-t / p-s-o-t- s-. --------------------------------------- Toy zagubi svoya pasport / pasporta si.
Де ж його паспорт? К-де--и ----го---- -ас--р----паспо-т-- -у? К___ л_ е н_______ п______ / п________ м__ К-д- л- е н-г-в-я- п-с-о-т / п-с-о-т-т м-? ------------------------------------------ Къде ли е неговият паспорт / паспортът му? 0
K-de l-----n----i--- pa---r- - pa-po-----mu? K___ l_ y_ n________ p______ / p________ m__ K-d- l- y- n-g-v-y-t p-s-o-t / p-s-o-t-t m-? -------------------------------------------- Kyde li ye negoviyat pasport / pasportyt mu?
вони – їх т- – т-х-----с-ои-/--и т_ – т____ / с___ / с_ т- – т-х-н / с-о- / с- ---------------------- те – техен / свои / си 0
t- - -e-h-- - sv-- ---i t_ – t_____ / s___ / s_ t- – t-k-e- / s-o- / s- ----------------------- te – tekhen / svoi / si
Діти не можуть знайти своїх батьків. Д----- не-м---- д- на-ерят сво-т--род-те-- / р---т-ли-е--и. Д_____ н_ м____ д_ н______ с_____ р_______ / р_________ с__ Д-ц-т- н- м-г-т д- н-м-р-т с-о-т- р-д-т-л- / р-д-т-л-т- с-. ----------------------------------------------------------- Децата не могат да намерят своите родители / родителите си. 0
Dets-----e-m-----da-------a- --o-t- r-d-t--- /-r-------te-si. D______ n_ m____ d_ n_______ s_____ r_______ / r_________ s__ D-t-a-a n- m-g-t d- n-m-r-a- s-o-t- r-d-t-l- / r-d-t-l-t- s-. ------------------------------------------------------------- Detsata ne mogat da nameryat svoite roditeli / roditelite si.
Але ж ось йдуть їх батьки! Но ей ------хн-т---о----ли ----д--е-и-е ---идват! Н_ е_ т__ т______ р_______ / р_________ и_ и_____ Н- е- т-м т-х-и-е р-д-т-л- / р-д-т-л-т- и- и-в-т- ------------------------------------------------- Но ей там техните родители / родителите им идват! 0
N- y-y ----t-k--it- rod---li ---o----li-e-im-idv-t! N_ y__ t__ t_______ r_______ / r_________ i_ i_____ N- y-y t-m t-k-n-t- r-d-t-l- / r-d-t-l-t- i- i-v-t- --------------------------------------------------- No yey tam tekhnite roditeli / roditelite im idvat!
Ви – Ваш Вие --В-ш - Ви В__ – В__ / В_ В-е – В-ш / В- -------------- Вие – Ваш / Ви 0
V------a------i V__ – V___ / V_ V-e – V-s- / V- --------------- Vie – Vash / Vi
Як ваша подорож, пане Мюллер? К-к--е-е--ашет- п-----н--- път--ан-то В-------о--н М--ер? К__ б___ В_____ п_______ / п_________ В__ г_______ М_____ К-к б-ш- В-ш-т- п-т-в-н- / п-т-в-н-т- В-, г-с-о-и- М-л-р- --------------------------------------------------------- Как беше Вашето пътуване / пътуването Ви, господин Мюлер? 0
Ka---es---V----t- pyt-va-- /-pytuv----o -i, g--pod-n M----r? K__ b____ V______ p_______ / p_________ V__ g_______ M______ K-k b-s-e V-s-e-o p-t-v-n- / p-t-v-n-t- V-, g-s-o-i- M-u-e-? ------------------------------------------------------------ Kak beshe Vasheto pytuvane / pytuvaneto Vi, gospodin Myuler?
Де ваша дружина, пане Мюллер? Къ-- - Ваша-а ---а-- --н---и---осп--и- М-л-р? К___ е В_____ ж___ / ж___ В__ г_______ М_____ К-д- е В-ш-т- ж-н- / ж-н- В-, г-с-о-и- М-л-р- --------------------------------------------- Къде е Вашата жена / жена Ви, господин Мюлер? 0
K-de--e------t- z-ena / --e-- -i, -o-po--n My-l-r? K___ y_ V______ z____ / z____ V__ g_______ M______ K-d- y- V-s-a-a z-e-a / z-e-a V-, g-s-o-i- M-u-e-? -------------------------------------------------- Kyde ye Vashata zhena / zhena Vi, gospodin Myuler?
Ви – ваша В-е---В-ш-- -и В__ – В__ / В_ В-е – В-ш / В- -------------- Вие – Ваш / Ви 0
Vie-–-Vas- - -i V__ – V___ / V_ V-e – V-s- / V- --------------- Vie – Vash / Vi
Як ваша подорож пані Шмідт? Как --ш--Ва---о -ът-в--е - пъ-уван--о -и, г----жо--ми-? К__ б___ В_____ п_______ / п_________ В__ г______ Ш____ К-к б-ш- В-ш-т- п-т-в-н- / п-т-в-н-т- В-, г-с-о-о Ш-и-? ------------------------------------------------------- Как беше Вашето пътуване / пътуването Ви, госпожо Шмит? 0
K-- bes-e -----t--p--uv----/--yt--a--to -i, --s-oz-o S--i-? K__ b____ V______ p_______ / p_________ V__ g_______ S_____ K-k b-s-e V-s-e-o p-t-v-n- / p-t-v-n-t- V-, g-s-o-h- S-m-t- ----------------------------------------------------------- Kak beshe Vasheto pytuvane / pytuvaneto Vi, gospozho Shmit?
Де Ваш чоловік, пані Шмідт? Къ-- е-В-ш--------- ----- --,---с-ож---мит? К___ е В_____ м__ / м____ В__ г______ Ш____ К-д- е В-ш-я- м-ж / м-ж-т В-, г-с-о-о Ш-и-? ------------------------------------------- Къде е Вашият мъж / мъжът Ви, госпожо Шмит? 0
K-d- y--Vashiya--myz--- m--h-t -i,--o-p-z-o-Sh--t? K___ y_ V_______ m___ / m_____ V__ g_______ S_____ K-d- y- V-s-i-a- m-z- / m-z-y- V-, g-s-o-h- S-m-t- -------------------------------------------------- Kyde ye Vashiyat myzh / myzhyt Vi, gospozho Shmit?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + болгарська (1-100) MP3 болгарська (1-100)
Відео не знайдено!

Генетичні мутації роблять можливим мовлення

З усіх живих істот у світі лише людина може говорити. Це відрізняє її від тварин і рослин. Природно, спілкуються між собою також тварини і рослини. Однак вони не володіють складною складовою мовою. Але чому люди можуть розмовляти? Щоб говорити, потрібні певні органічні ознаки. Ці тілесні властивості є лише у людини. Але це не само собою зрозуміле, що вона їх розвинула. В історії еволюції нічого не відбувається без причини. Колись людина почала говорити. Коли це сталося точно – ще невідомо. Але повинно було щось трапитися, що дало людям мову. Дослідники вважають, що за це відповідальна генетична мутація. Антропологи порівняли спадковість різних живих істот. Відомо, що на мову впливає певний ген. Люди, в яких він пошкоджений, мають проблеми з мовами. Вони не можуть добре висловлюватися і гірше розуміють слова. Цей ген було досліджено в людей, мавп та мишей. В людей та шимпанзе він дуже подібний. Можна виявити лише дві невеликі відмінності. Але в мозку ці відмінності стають помітними. Разом з іншими генами вони впливають на певні види активності мозку. Завдяки цьому людина може говорити, а мавпа – ні. Але це ще не вирішує загадку людської мови. Адже лише однієї генетичної мутації недостатньо, щоб можна було говорити. Дослідники імплантували людський ген мишам. Через це вони не змогли говорити… Їх писк мав інший тон!