Frazlibro

eo Lerni fremdajn lingvojn   »   bg Изучаване на чужди езици

23 [dudek tri]

Lerni fremdajn lingvojn

Lerni fremdajn lingvojn

23 [двайсет и три]

23 [dvayset i tri]

Изучаване на чужди езици

[Izuchavane na chuzhdi yezitsi]

Elektu kiel vi volas vidi la tradukon:   
esperanto bulgaro Ludu Pli
Kie vi lernis la hispanan? Къ-- ст-----л-----а-с-и? Къде сте учили испански? К-д- с-е у-и-и и-п-н-к-? ------------------------ Къде сте учили испански? 0
Ky-- s-- uch-li i---ns-i? Kyde ste uchili ispanski? K-d- s-e u-h-l- i-p-n-k-? ------------------------- Kyde ste uchili ispanski?
Ĉu vi parolas ankaŭ la portugalan? М-ж-те ли -а --в--ите-и -о-ту------? Можете ли да говорите и португалски? М-ж-т- л- д- г-в-р-т- и п-р-у-а-с-и- ------------------------------------ Можете ли да говорите и португалски? 0
M-zh-te -i d- ----rite---port--alsk-? Mozhete li da govorite i portugalski? M-z-e-e l- d- g-v-r-t- i p-r-u-a-s-i- ------------------------------------- Mozhete li da govorite i portugalski?
Jes, kaj mi iom parolas ankaŭ la italan. Д-, ----р--- м-лк--и--ли-----. Да, говоря и малко италиански. Д-, г-в-р- и м-л-о и-а-и-н-к-. ------------------------------ Да, говоря и малко италиански. 0
D-- go----- --ma--o---a--a-sk-. Da, govorya i malko italianski. D-, g-v-r-a i m-l-o i-a-i-n-k-. ------------------------------- Da, govorya i malko italianski.
Vi tre bone parolas, laŭ mi. М-с--, -е гово-и-е мн--о-добр-. Мисля, че говорите много добре. М-с-я- ч- г-в-р-т- м-о-о д-б-е- ------------------------------- Мисля, че говорите много добре. 0
M--lya- c-e govo-ite----g- -ob--. Mislya, che govorite mnogo dobre. M-s-y-, c-e g-v-r-t- m-o-o d-b-e- --------------------------------- Mislya, che govorite mnogo dobre.
La lingvoj estas sufiĉe similaj. Е--ци-- са--о--а б-и---. Езиците са доста близки. Е-и-и-е с- д-с-а б-и-к-. ------------------------ Езиците са доста близки. 0
E-i-s-te--a do-ta b--z--. Ezitsite sa dosta blizki. E-i-s-t- s- d-s-a b-i-k-. ------------------------- Ezitsite sa dosta blizki.
Mi povas ilin bone kompreni. А- мога-----и-р-з-ира- д-б-е. Аз мога да ги разбирам добре. А- м-г- д- г- р-з-и-а- д-б-е- ----------------------------- Аз мога да ги разбирам добре. 0
A----ga -a gi ra-bi--- d--re. Az moga da gi razbiram dobre. A- m-g- d- g- r-z-i-a- d-b-e- ----------------------------- Az moga da gi razbiram dobre.
Sed paroli kaj skribi malfacilas. Но --в-р----- и----ане-о----т--дни. Но говоренето и писането са трудни. Н- г-в-р-н-т- и п-с-н-т- с- т-у-н-. ----------------------------------- Но говоренето и писането са трудни. 0
N-----------o-i--i-a-e-o s----udni. No govoreneto i pisaneto sa trudni. N- g-v-r-n-t- i p-s-n-t- s- t-u-n-. ----------------------------------- No govoreneto i pisaneto sa trudni.
Mi ankoraŭ faras multajn erarojn. В-- --е пр-в- -н-го-г--ш-и. Все още правя много грешки. В-е о-е п-а-я м-о-о г-е-к-. --------------------------- Все още правя много грешки. 0
V-e o--c-- -ravy--mnog- --e---i. Vse oshche pravya mnogo greshki. V-e o-h-h- p-a-y- m-o-o g-e-h-i- -------------------------------- Vse oshche pravya mnogo greshki.
Bonvolu min ĉiam korekti. М--я-----р-в--т- ме в-----. Моля, поправяйте ме винаги. М-л-, п-п-а-я-т- м- в-н-г-. --------------------------- Моля, поправяйте ме винаги. 0
M--ya- ----av---t-----v-n---. Molya, popravyayte me vinagi. M-l-a- p-p-a-y-y-e m- v-n-g-. ----------------------------- Molya, popravyayte me vinagi.
Via prononcado estas tre bona. Про-зно-е------В--е -ного доб-о. Произношението Ви е много добро. П-о-з-о-е-и-т- В- е м-о-о д-б-о- -------------------------------- Произношението Ви е много добро. 0
P---z--shen--t- Vi--e -nog- -obro. Proiznoshenieto Vi ye mnogo dobro. P-o-z-o-h-n-e-o V- y- m-o-o d-b-o- ---------------------------------- Proiznoshenieto Vi ye mnogo dobro.
Vi havas malfortan akĉenton. Им-те --а---к-е-т. Имате слаб акцент. И-а-е с-а- а-ц-н-. ------------------ Имате слаб акцент. 0
I--te-slab ------t. Imate slab aktsent. I-a-e s-a- a-t-e-t- ------------------- Imate slab aktsent.
Oni rekonas vian devenon. Разб-р---- о-къ-- -т-. Разбира се откъде сте. Р-з-и-а с- о-к-д- с-е- ---------------------- Разбира се откъде сте. 0
Ra---ra se-otkyde----. Razbira se otkyde ste. R-z-i-a s- o-k-d- s-e- ---------------------- Razbira se otkyde ste.
Kiu estas via gepatra lingvo? Как---е -а---ният--и-ез-к? Какъв е майчиният Ви език? К-к-в е м-й-и-и-т В- е-и-? -------------------------- Какъв е майчиният Ви език? 0
K--y---e-m-y---ni-at -i ye-ik? Kakyv ye maychiniyat Vi yezik? K-k-v y- m-y-h-n-y-t V- y-z-k- ------------------------------ Kakyv ye maychiniyat Vi yezik?
Ĉu vi sekvas lingvokurson? П-с--а-а-е -- ез--о----р-? Посещавате ли езиков курс? П-с-щ-в-т- л- е-и-о- к-р-? -------------------------- Посещавате ли езиков курс? 0
P---shchav--- ---ye-i-ov --rs? Poseshchavate li yezikov kurs? P-s-s-c-a-a-e l- y-z-k-v k-r-? ------------------------------ Poseshchavate li yezikov kurs?
Kiun lernilon vi uzas? Ко- учеб-и- и-п--з-а-е? Кой учебник използвате? К-й у-е-н-к и-п-л-в-т-? ----------------------- Кой учебник използвате? 0
Koy -c-eb-------ol--a-e? Koy uchebnik izpolzvate? K-y u-h-b-i- i-p-l-v-t-? ------------------------ Koy uchebnik izpolzvate?
Mi nun ne plu scias ĝian nomon. В -о-е--- -- зн-я как с- --зв-. В момента не зная как се казва. В м-м-н-а н- з-а- к-к с- к-з-а- ------------------------------- В момента не зная как се казва. 0
V---m-nta n---na-a-k-k-se--azva. V momenta ne znaya kak se kazva. V m-m-n-a n- z-a-a k-k s- k-z-a- -------------------------------- V momenta ne znaya kak se kazva.
La titolo ne revenas al mia memoro. Н--се--ещ-- -а-з-г--в----. Не се сещам за заглавието. Н- с- с-щ-м з- з-г-а-и-т-. -------------------------- Не се сещам за заглавието. 0
N--s---esh---m-z- -a-l--ie--. Ne se seshcham za zaglavieto. N- s- s-s-c-a- z- z-g-a-i-t-. ----------------------------- Ne se seshcham za zaglavieto.
Mi ĝin forgesis. З-бр--их го. Забравих го. З-б-а-и- г-. ------------ Забравих го. 0
Z--r--i----o. Zabravikh go. Z-b-a-i-h g-. ------------- Zabravikh go.

Elŝutu MP3 (.zip dosierojn)

Neniu video trovita!

La ĝermanaj lingvoj

La ĝermanaj lingvoj apartenas al la hindeŭropa lingva familio. Tiun lingvogrupon karakterizas fonologiaj trajtoj. Tiuj lingvoj do distingiĝas unu de la alia per la sonsistemaj diferencoj. Estas ĉirkaŭ 15 ĝermanaj lingvoj. Ili estas la gepatra lingvo de 500 milionoj de homoj en la mondo. Malfacilas determini la ekzaktan nombron de la unuopaj lingvoj. Ofte ne klaras ĉu temas pri memstaraj lingvoj aŭ nur dialektoj. La plej grava ĝermana lingvo estas la angla. Ĝi havas preskaŭ 350 milionojn da denaskaj parolantoj en la mondo. Ĝin sekvas la germana kaj la nederlanda. La ĝermanaj lingvoj dividiĝas en malsamajn grupojn. Estas nordĝermanaj, okcidentĝermanaj kaj orientĝermanaj lingvoj. La nordĝermanaj lingvoj estas la skandinavaj lingvoj. La angla, la germana kaj la nederlanda estas okcidentĝermanaj lingvoj. Ĉiuj orientĝermanaj lingvoj estingiĝis. La gota ekzemple estis unu el tiuj. La koloniigo disvastigis la ĝermanajn lingvojn en la tutan mondon. Oni do komprenas la nederlandan ankaŭ en Karibio kaj Sudafriko. Ĉiuj ĝermanaj lingvoj baziĝas sur komuna radiko. Sed ne estas certe ĉu ekzistis unueca pralingvo. Krome, nur tre malmultaj ĝermanaj skriboj haveblas. Malkiel por la latinidaj lingvoj apenaŭ estas fontoj. Tio komplikigas la esploron de la ĝermanaj lingvoj. Ankaŭ pri la kulturo de la ĝermanoj oni nur relative malmulton scias. La ĝermanaj popoloj ne konsistigis unuecon. Do ne estis komuna identeco. Tial la scienco devas fidi fremdajn fontojn. Sen la helenoj kaj la romianoj ni scius nur malmulton pri la ĝermanoj!