Frazlibro

eo En la hotelo – Alveno   »   bg В хотела – Пристигане

27 [dudek sep]

En la hotelo – Alveno

En la hotelo – Alveno

27 [двайсет и седем]

27 [dvayset i sedem]

В хотела – Пристигане

[V khotela – Pristigane]

Elektu kiel vi volas vidi la tradukon:   
esperanto bulgaro Ludu Pli
Ĉu vi havas liberan ĉambron? Им-т- л----об---а-ст--? Имате ли свободна стая? И-а-е л- с-о-о-н- с-а-? ----------------------- Имате ли свободна стая? 0
Ima-e l---v-bo--a -t-y-? Imate li svobodna staya? I-a-e l- s-o-o-n- s-a-a- ------------------------ Imate li svobodna staya?
Mi rezervis ĉambron. Аз-запаз---с--я. Аз запазих стая. А- з-п-з-х с-а-. ---------------- Аз запазих стая. 0
A----p-z--- s----. Az zapazikh staya. A- z-p-z-k- s-a-a- ------------------ Az zapazikh staya.
Mia nomo estas Müller. И--то--и-е-Мю-е-. Името ми е Мюлер. И-е-о м- е М-л-р- ----------------- Името ми е Мюлер. 0
Imeto m---e-M---er. Imeto mi ye Myuler. I-e-o m- y- M-u-e-. ------------------- Imeto mi ye Myuler.
Mi bezonas unuopulan ĉambron. Тр-б---м--е--н-ч-а-ст--. Трябва ми единична стая. Т-я-в- м- е-и-и-н- с-а-. ------------------------ Трябва ми единична стая. 0
T-y--va--i---din--h-a -taya. Tryabva mi yedinichna staya. T-y-b-a m- y-d-n-c-n- s-a-a- ---------------------------- Tryabva mi yedinichna staya.
Mi bezonas duopulan ĉambron. Т-я--а-ми----й----т-я. Трябва ми двойна стая. Т-я-в- м- д-о-н- с-а-. ---------------------- Трябва ми двойна стая. 0
Try-bva mi-dvoyna ---y-. Tryabva mi dvoyna staya. T-y-b-a m- d-o-n- s-a-a- ------------------------ Tryabva mi dvoyna staya.
Po kiom nokte la ĉambro kostas? Кол----трува -т-я-- -----на но-? Колко струва стаята за една нощ? К-л-о с-р-в- с-а-т- з- е-н- н-щ- -------------------------------- Колко струва стаята за една нощ? 0
Kolk--str--- st-y--- -- ye--a-n-shch? Kolko struva stayata za yedna noshch? K-l-o s-r-v- s-a-a-a z- y-d-a n-s-c-? ------------------------------------- Kolko struva stayata za yedna noshch?
Mi ŝatus ĉambron kun bankuvo. Би--ж-л-- / -ел--а-ст---с -а-я. Бих желал / желала стая с баня. Б-х ж-л-л / ж-л-л- с-а- с б-н-. ------------------------------- Бих желал / желала стая с баня. 0
B--- -h-la--/-z-ela-- ----a-- b-ny-. Bikh zhelal / zhelala staya s banya. B-k- z-e-a- / z-e-a-a s-a-a s b-n-a- ------------------------------------ Bikh zhelal / zhelala staya s banya.
Mi ŝatus ĉambron kun duŝejo. Б-х-жел-л - --л-ла -тая с-д-ш. Бих желал / желала стая с душ. Б-х ж-л-л / ж-л-л- с-а- с д-ш- ------------------------------ Бих желал / желала стая с душ. 0
B-k- zh-la- / ---la-a--t--a----u-h. Bikh zhelal / zhelala staya s dush. B-k- z-e-a- / z-e-a-a s-a-a s d-s-. ----------------------------------- Bikh zhelal / zhelala staya s dush.
Ĉu mi povas vidi la ĉambron? М--е л---а в--я---а--а? Може ли да видя стаята? М-ж- л- д- в-д- с-а-т-? ----------------------- Може ли да видя стаята? 0
Mo-----i -a--idy- --aya-a? Mozhe li da vidya stayata? M-z-e l- d- v-d-a s-a-a-a- -------------------------- Mozhe li da vidya stayata?
Ĉu estas parkejo ĉi-tie? И-- л--тук --раж? Има ли тук гараж? И-а л- т-к г-р-ж- ----------------- Има ли тук гараж? 0
Ima--i --------zh? Ima li tuk garazh? I-a l- t-k g-r-z-? ------------------ Ima li tuk garazh?
Ĉu estas monŝranko ĉi-tie? И-а л- ту------? Има ли тук сейф? И-а л- т-к с-й-? ---------------- Има ли тук сейф? 0
I-a-li--uk -ey-? Ima li tuk seyf? I-a l- t-k s-y-? ---------------- Ima li tuk seyf?
Ĉu estas telefaksilo ĉi-tie? И-- -и -у---а--? Има ли тук факс? И-а л- т-к ф-к-? ---------------- Има ли тук факс? 0
I----i--u- ----? Ima li tuk faks? I-a l- t-k f-k-? ---------------- Ima li tuk faks?
Bone, mi prenas la ĉambron. Д-бре- ще-в-ем- ста-та. Добре, ще взема стаята. Д-б-е- щ- в-е-а с-а-т-. ----------------------- Добре, ще взема стаята. 0
Do--e---hc-e-vz--- st-y-ta. Dobre, shche vzema stayata. D-b-e- s-c-e v-e-a s-a-a-a- --------------------------- Dobre, shche vzema stayata.
Jen la ŝlosiloj. Ет- ключо-е-е. Ето ключовете. Е-о к-ю-о-е-е- -------------- Ето ключовете. 0
Eto -l---h-v-te. Eto klyuchovete. E-o k-y-c-o-e-e- ---------------- Eto klyuchovete.
Jen mia pakaĵaro. Тов--- ба-аж-- м-. Това е багажат ми. Т-в- е б-г-ж-т м-. ------------------ Това е багажат ми. 0
Tov--ye--a-a-h---m-. Tova ye bagazhat mi. T-v- y- b-g-z-a- m-. -------------------- Tova ye bagazhat mi.
Je la kioma horo estas matenmanĝo? В--о-ко -ас- - -ак--к-т-? В колко часа е закуската? В к-л-о ч-с- е з-к-с-а-а- ------------------------- В колко часа е закуската? 0
V-kolko --asa-y- --ku----a? V kolko chasa ye zakuskata? V k-l-o c-a-a y- z-k-s-a-a- --------------------------- V kolko chasa ye zakuskata?
Je la kioma horo estas tagmanĝo? В--ол-- ча-а-е -бядът? В колко часа е обядът? В к-л-о ч-с- е о-я-ъ-? ---------------------- В колко часа е обядът? 0
V-k--k- -h--a ye--by-d-t? V kolko chasa ye obyadyt? V k-l-o c-a-a y- o-y-d-t- ------------------------- V kolko chasa ye obyadyt?
Je la kioma horo estas vespermanĝo? В-к-лко--а-- - в-ч---та? В колко часа е вечерята? В к-л-о ч-с- е в-ч-р-т-? ------------------------ В колко часа е вечерята? 0
V ----- -ha-a -- -ec--r--t-? V kolko chasa ye vecheryata? V k-l-o c-a-a y- v-c-e-y-t-? ---------------------------- V kolko chasa ye vecheryata?

Elŝutu MP3 (.zip dosierojn)

Neniu video trovita!

La paŭzoj gravas por la lerna sukceso

Kiu volas sukcese lerni, tiu devus pli ofte paŭzi. Tiun rezulton atingis novaj sciencaj esploroj. Esploristoj pristudis la lernajn fazojn. Oni tiuokaze simulis diversajn lernajn situaciojn. Informojn oni plej bone ensorbas per malgrandaj porcioj. Tio signifas ke ni ne lernu tro multe samtempe. Ni ĉiam paŭzu inter du lernaj unuoj. Nia lerna sukceso ja dependas ankaŭ de bioĥemiaj procezoj. Tiuj procezoj okazas en la cerbo. Ili determinas nian plej taŭgan lernan ritmon. Kiam ni registras ion novan, nia cerbo liberigas iujn substancojn. Tiuj substancoj influas la aktivecon de niaj cerbaj ĉeloj. Aparte du malsamaj enzimoj tie ludas gravan rolon. Ili liberiĝas kiam oni lernas novajn enhavojn. Sed ili ne kune liberiĝas. Ilia efiko malvolviĝas en tempa intervalo. Sed plej bone ni lernas kiam ambaŭ enzimoj samtempe ĉeestas. Kaj tiu sukceso klare kreskas kiam ni pli ofte paŭzas. Do sencohavas varii la daŭron de la unuopaj lernaj fazoj. La paŭzoj devus ankaŭ malsamdaŭri. Idealus komenci per du paŭzoj podekminutaj. Poste sekvu kvinminuta paŭzo. Pli malfrue oni ankoraŭ faru tridekminutan paŭzon. Kiam ni paŭzas nia cerbo bone memorigas la novajn enhavojn. Oni forlasu la laborejon dum la paŭzoj. Krome, estas bone moviĝi paŭzante. Do mallonge promenu inter du lernaj sesioj! Kaj ne havu malbonan konsciencon : vi ja lernas tiuokaze!