Frazlibro

eo Ĉe la kuracisto   »   bg При лекаря

57 [kvindek sep]

Ĉe la kuracisto

Ĉe la kuracisto

57 [петдесет и седем]

57 [petdeset i sedem]

При лекаря

[Pri lekarya]

Elektu kiel vi volas vidi la tradukon:   
esperanto bulgaro Ludu Pli
Mi havas rendevuon ĉe la kuracisto. А- имам -ас-при ле-аря. Аз имам час при лекаря. А- и-а- ч-с п-и л-к-р-. ----------------------- Аз имам час при лекаря. 0
Az---am -ha--p----e--r-a. Az imam chas pri lekarya. A- i-a- c-a- p-i l-k-r-a- ------------------------- Az imam chas pri lekarya.
Mi havas rendevuon je la deka horo. Има- ч-- за 10. Имам час за 10. И-а- ч-с з- 1-. --------------- Имам час за 10. 0
Im-m ch-- ---10. Imam chas za 10. I-a- c-a- z- 1-. ---------------- Imam chas za 10.
Kiel vi nomiĝas? К-к-с---азват-? Как се казвате? К-к с- к-з-а-е- --------------- Как се казвате? 0
K-- se --z-a-e? Kak se kazvate? K-k s- k-z-a-e- --------------- Kak se kazvate?
Bonvolu sidiĝi en la atendejo. Моля, с----те-- ---а--ята. Моля, седнете в чакалнята. М-л-, с-д-е-е в ч-к-л-я-а- -------------------------- Моля, седнете в чакалнята. 0
Mo-y-- sedn----- -------ya--. Molya, sednete v chakalnyata. M-l-a- s-d-e-e v c-a-a-n-a-a- ----------------------------- Molya, sednete v chakalnyata.
La kuracisto tuj venos. Л----я-----до-де-----аг-. Лекарят ще дойде веднага. Л-к-р-т щ- д-й-е в-д-а-а- ------------------------- Лекарят ще дойде веднага. 0
Le--ry-t -hc---d-y-----d---a. Lekaryat shche doyde vednaga. L-k-r-a- s-c-e d-y-e v-d-a-a- ----------------------------- Lekaryat shche doyde vednaga.
Kie vi estas asekurata? К-д----е-з--т--х------ -а---а---ана? Къде сте застрахован / застрахована? К-д- с-е з-с-р-х-в-н / з-с-р-х-в-н-? ------------------------------------ Къде сте застрахован / застрахована? 0
Ky---ste-za-t----o-an-/-z-st-a-ho--n-? Kyde ste zastrakhovan / zastrakhovana? K-d- s-e z-s-r-k-o-a- / z-s-r-k-o-a-a- -------------------------------------- Kyde ste zastrakhovan / zastrakhovana?
Kion mi faru por vi? Как-- м-га--а ---р-вя--- Ва-? Какво мога да направя за Вас? К-к-о м-г- д- н-п-а-я з- В-с- ----------------------------- Какво мога да направя за Вас? 0
K-k-o m--- -a-----av----a---s? Kakvo moga da napravya za Vas? K-k-o m-g- d- n-p-a-y- z- V-s- ------------------------------ Kakvo moga da napravya za Vas?
Ĉu vi havas dolorojn? И-а----и бо-к-? Имате ли болки? И-а-е л- б-л-и- --------------- Имате ли болки? 0
I-----li-bolki? Imate li bolki? I-a-e l- b-l-i- --------------- Imate li bolki?
Kie doloras al vi? К-----и----и? Къде Ви боли? К-д- В- б-л-? ------------- Къде Ви боли? 0
K-de -i---li? Kyde Vi boli? K-d- V- b-l-? ------------- Kyde Vi boli?
Mi ĉiam havas dorsdolorojn. П---о-н-о ме----- гър--т. Постоянно ме боли гърбът. П-с-о-н-о м- б-л- г-р-ъ-. ------------------------- Постоянно ме боли гърбът. 0
P-sto----o-m------ ----yt. Postoyanno me boli gyrbyt. P-s-o-a-n- m- b-l- g-r-y-. -------------------------- Postoyanno me boli gyrbyt.
Mi ofte havas kapdolorojn. Че-т----а- глав-б--и-. Често имам главоболие. Ч-с-о и-а- г-а-о-о-и-. ---------------------- Често имам главоболие. 0
Ch-s-o i----g-avo-o--e. Chesto imam glavobolie. C-e-t- i-a- g-a-o-o-i-. ----------------------- Chesto imam glavobolie.
Mi foje havas ventrodolorojn. По---ога -е-б-ли---ре-ъ-. Понякога ме боли коремът. П-н-к-г- м- б-л- к-р-м-т- ------------------------- Понякога ме боли коремът. 0
P-n--ko-- ---boli--o-em--. Ponyakoga me boli koremyt. P-n-a-o-a m- b-l- k-r-m-t- -------------------------- Ponyakoga me boli koremyt.
Bonvolu senvestigi vian supron! С---е-е-- -е до---ъс-а--мо--! Съблечете се до кръста, моля! С-б-е-е-е с- д- к-ъ-т-, м-л-! ----------------------------- Съблечете се до кръста, моля! 0
Sy-le---te -- -o-k-ys-a- m-l--! Syblechete se do krysta, molya! S-b-e-h-t- s- d- k-y-t-, m-l-a- ------------------------------- Syblechete se do krysta, molya!
Bonvolu kuŝiĝi sur la tablon. Легне-е н- ку---к---- м--я! Легнете на кушетката, моля! Л-г-е-е н- к-ш-т-а-а- м-л-! --------------------------- Легнете на кушетката, моля! 0
L-----e n- -us---kat-,--o--a! Legnete na kushetkata, molya! L-g-e-e n- k-s-e-k-t-, m-l-a- ----------------------------- Legnete na kushetkata, molya!
Via sangopremo estas normala. К--вн--о --ля-ане-е н-рм---о. Кръвното налягане е нормално. К-ъ-н-т- н-л-г-н- е н-р-а-н-. ----------------------------- Кръвното налягане е нормално. 0
K--v--to-nal----n---e n-rmal-o. Kryvnoto nalyagane ye normalno. K-y-n-t- n-l-a-a-e y- n-r-a-n-. ------------------------------- Kryvnoto nalyagane ye normalno.
Mi injekcias vin. Щ---и -апр-в----жекц-я. Ще Ви направя инжекция. Щ- В- н-п-а-я и-ж-к-и-. ----------------------- Ще Ви направя инжекция. 0
S-c----- na-----a--n-----si-a. Shche Vi napravya inzhektsiya. S-c-e V- n-p-a-y- i-z-e-t-i-a- ------------------------------ Shche Vi napravya inzhektsiya.
Mi preskribas al vi pilolojn. Щ- В--дам-табл---и. Ще Ви дам таблетки. Щ- В- д-м т-б-е-к-. ------------------- Ще Ви дам таблетки. 0
Shc-e------- ta-l-tki. Shche Vi dam tabletki. S-c-e V- d-m t-b-e-k-. ---------------------- Shche Vi dam tabletki.
Mi donas al vi preskribon por la apoteko. Ще В- -апиша-р-цепта. Ще Ви напиша рецепта. Щ- В- н-п-ш- р-ц-п-а- --------------------- Ще Ви напиша рецепта. 0
S--he Vi na-i--- -e---pt-. Shche Vi napisha retsepta. S-c-e V- n-p-s-a r-t-e-t-. -------------------------- Shche Vi napisha retsepta.

Elŝutu MP3 (.zip dosierojn)

Neniu video trovita!

Longaj vortoj, mallongaj vortoj

La longo de vorto dependas de sia informa enhavo. Tion montris usona esploro. La esploristoj analizis vortojn el dek eŭropaj lingvoj. Tion oni faris komputilhelpe. La komputilo perprograme analizis diversajn vortojn. Dumproceze ĝi komputis per formulo la informan enhavon. La rezulto estis malduba. Ju pli mallongas vorto, des malpli da informo ĝi transportas. Estas interese ke la mallongajn vortojn oni pli ofte uzas ol la longajn. La kialo de tio povus troviĝi en la efikeco de la lingvo. Parolante, ni koncentriĝas je tio, kio plej gravas. Sekve, la vortoj sen multaj informoj ne devas esti tro longaj. Tio garantias ke ni ne dediĉas tro da tempo por malgravaĵoj. La rilato inter longo kaj enhavo havas plian avantaĝon. Ĝi certigas ke la informa enhavo restas ĉiam konstanta. Tio signifas ke ni sammulte diras en difinita tempo. Ekzemple, ni povas diri malmultajn longajn vortojn. Aŭ ni diras multajn mallongajn vortojn. Kiun ajn decidon ni faras, la informa enhavo restas la sama. Rezulte, ni konstantritme parolas. La aŭskultantoj tiam pli facile sekvas nin. Malbonus se la informa kvanto ĉiam varius. Niaj aŭskultantoj ne povus bone adaptiĝi al nia lingvo. Tio malfaciligus la komprenon. Tiu volanta esti kiel eble plej bone komprenata elektu mallongajn vortojn. Ĉar la mallongajn vortojn oni pli bone komprenas ol la longajn. Tial validas la principo ‘Keep It Short and Simple’ ! Mallonge : KISS !