Розмовник

uk Питання – минулий час 2   »   sr Питати – прошлост 2

86 [вісімдесят шість]

Питання – минулий час 2

Питання – минулий час 2

86 [осамдесет и шест]

86 [osamdeset i šest]

Питати – прошлост 2

Pitati – prošlost 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
Яку краватку ти носив? Кој----ав--у си носи- /---сил-? К___ к______ с_ н____ / н______ К-ј- к-а-а-у с- н-с-о / н-с-л-? ------------------------------- Коју кравату си носио / носила? 0
K-ju-kra--t- si-nosio /-no-ila? K___ k______ s_ n____ / n______ K-j- k-a-a-u s- n-s-o / n-s-l-? ------------------------------- Koju kravatu si nosio / nosila?
Який автомобіль ти купив? Кој-----о си------ / --пил-? К___ а___ с_ к____ / к______ К-ј- а-т- с- к-п-о / к-п-л-? ---------------------------- Који ауто си купио / купила? 0
K--i --to -- ku--o - -up-la? K___ a___ s_ k____ / k______ K-j- a-t- s- k-p-o / k-p-l-? ---------------------------- Koji auto si kupio / kupila?
Яку газету ти передплатив? Н- -о---но---- си -р---ла-ен --п-е-пл--е--? Н_ к___ н_____ с_ п_________ / п___________ Н- к-ј- н-в-н- с- п-е-п-а-е- / п-е-п-а-е-а- ------------------------------------------- На које новине си претплаћен / претплаћена? 0
N- ko-- n--i-- s---retpl-ć---/-p-et--ac--n-? N_ k___ n_____ s_ p_________ / p___________ N- k-j- n-v-n- s- p-e-p-a-́-n / p-e-p-a-́-n-? --------------------------------------------- Na koje novine si pretplaćen / pretplaćena?
Кого ви бачили? К-г----- вид-ли? К___ с__ в______ К-г- с-е в-д-л-? ---------------- Кога сте видели? 0
K-ga--te---d-li? K___ s__ v______ K-g- s-e v-d-l-? ---------------- Koga ste videli?
Кого Ви зустріли? К--- ст---р--и? К___ с__ с_____ К-г- с-е с-е-и- --------------- Кога сте срели? 0
K--a --e -reli? K___ s__ s_____ K-g- s-e s-e-i- --------------- Koga ste sreli?
Кого Ви пізнали? К-г- ст--пре-озн-ли? К___ с__ п__________ К-г- с-е п-е-о-н-л-? -------------------- Кога сте препознали? 0
Ko-a -t-----poz--li? K___ s__ p__________ K-g- s-e p-e-o-n-l-? -------------------- Koga ste prepoznali?
Коли Ви встали? К--а ст- устал-? К___ с__ у______ К-д- с-е у-т-л-? ---------------- Када сте устали? 0
Kada---- ----li? K___ s__ u______ K-d- s-e u-t-l-? ---------------- Kada ste ustali?
Коли Ви почали? Ка-а-с-е --ч--и? К___ с__ п______ К-д- с-е п-ч-л-? ---------------- Када сте почели? 0
K----s-e po----? K___ s__ p______ K-d- s-e p-č-l-? ---------------- Kada ste počeli?
Коли Ви припинили? Кад- сте--ре-та-и? К___ с__ п________ К-д- с-е п-е-т-л-? ------------------ Када сте престали? 0
K-d--s----r-s--l-? K___ s__ p________ K-d- s-e p-e-t-l-? ------------------ Kada ste prestali?
Чому Ви прокинулися? Заш-о-с-- ----ро-у----? З____ с__ с_ п_________ З-ш-о с-е с- п-о-у-и-и- ----------------------- Зашто сте се пробудили? 0
Z-š-o-s-e-s--p--b-d--i? Z____ s__ s_ p_________ Z-š-o s-e s- p-o-u-i-i- ----------------------- Zašto ste se probudili?
Чому Ви стали вчителем? З-ш-о--т- п-с--л----и-ељ? З____ с__ п______ у______ З-ш-о с-е п-с-а-и у-и-е-? ------------------------- Зашто сте постали учитељ? 0
Za-to-st- --s-----u----lj? Z____ s__ p______ u_______ Z-š-o s-e p-s-a-i u-i-e-j- -------------------------- Zašto ste postali učitelj?
Чому Ви взяли таксі? З---о--т- у-е-----кс-? З____ с__ у____ т_____ З-ш-о с-е у-е-и т-к-и- ---------------------- Зашто сте узели такси? 0
Zaš---ste--ze-- --k--? Z____ s__ u____ t_____ Z-š-o s-e u-e-i t-k-i- ---------------------- Zašto ste uzeli taksi?
Звідки Ви прийшли? Од--л- сте до--и? О_____ с__ д_____ О-а-л- с-е д-ш-и- ----------------- Одакле сте дошли? 0
O--kle st----šl-? O_____ s__ d_____ O-a-l- s-e d-š-i- ----------------- Odakle ste došli?
Куди Ви ходили? Где--т- -ш-и? Г__ с__ и____ Г-е с-е и-л-? ------------- Где сте ишли? 0
Gde -te--šli? G__ s__ i____ G-e s-e i-l-? ------------- Gde ste išli?
Де Ви були? Гд---т- -или? Г__ с__ б____ Г-е с-е б-л-? ------------- Где сте били? 0
Gd----e---l-? G__ s__ b____ G-e s-e b-l-? ------------- Gde ste bili?
Кому ти допоміг / допомогла? К--- си---мо--о---п-могла? К___ с_ п______ / п_______ К-м- с- п-м-г-о / п-м-г-а- -------------------------- Коме си помогао / помогла? 0
K--- -i----oga--/ --mo---? K___ s_ p______ / p_______ K-m- s- p-m-g-o / p-m-g-a- -------------------------- Kome si pomogao / pomogla?
Кому ти написав / написала? Ком- си--ис-о /-пи-а-а? К___ с_ п____ / п______ К-м- с- п-с-о / п-с-л-? ----------------------- Коме си писао / писала? 0
K-m---- p-s-- --pi-al-? K___ s_ p____ / p______ K-m- s- p-s-o / p-s-l-? ----------------------- Kome si pisao / pisala?
Кому ти відповів / відповіла? Ком--с-----о---и--/ о-го--ри--? К___ с_ о________ / о__________ К-м- с- о-г-в-р-о / о-г-в-р-л-? ------------------------------- Коме си одговорио / одговорила? 0
K-m---- --g-vor-- - -d--------? K___ s_ o________ / o__________ K-m- s- o-g-v-r-o / o-g-v-r-l-? ------------------------------- Kome si odgovorio / odgovorila?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + сербська (1-100) MP3 сербська (1-100)
Відео не знайдено!

Двомовність поліпшує слух

Люди, які розмовляють двома мовами, чують краще. Вони можуть більш точно розрізняти різні звуки. Такий результат отримано в американських дослідженнях. Дослідники протестували багато підлітків. Частина випробуваних виросли як двомовні. Ці підлітки говорили англійською та іспанською. Друга частина тест-осіб говорила тільки англійською. Молоді люди повинні були вислухати один певний склад. Це склад «да». Він не належить ні до якої з обох мов. Склади було озвучено для випробуваних за допомогою навушників. В цей час за допомогою електродів вимірялася активність їх мозку. Після цього тесту підлітки повинні були вислухати склади ще раз. Але цього разу повинні були слухати разом з сильним шумом. Це були різні голоси, які вимовляли безглузді речення. Двомовні реагували на склади дуже сильно. Їх мозок виявляв велику активність. Вони могли точно ідентифікувати склади разом і без заважаючих шумів. Одномовні випробувані цього зробити не могли. Їх слух був не такий хороший, як слух двомовних випробуваних. Результат експерименту здивував дослідників. До цих пір було відомо, що музиканти мають особливо гарний слух. Але здається, що також двомовність тренує слух. Двомовні постійно зіставляють між собою різні звуки. Завдяки цьому мозок повинен розвивати нові здібності. Він вчиться точно відрізняти різні мовні подразнення. Дослідники тепер тестують, як мовні навички впливають на мозок. Можливо, слух також отримує користь, коли пізніше вчать мови…