Розмовник

uk Прислівники   »   sr Прилози

100 [сто]

Прислівники

Прислівники

100 [стотина]

100 [stotina]

Прилози

[Prilozi]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
вже один раз – ще ніколи в-- -ед-ом-- још никада в__ ј_____ – ј__ н_____ в-ћ ј-д-о- – ј-ш н-к-д- ----------------------- већ једном – још никада 0
v-c--jednom - ----n---da v__ j_____ – j__ n_____ v-c- j-d-o- – j-š n-k-d- ------------------------ već jednom – još nikada
Ви вже були в Берліні? Ј---е-л---ећ-је-н-м-б-ли-- Б-р----? Ј____ л_ в__ ј_____ б___ у Б_______ Ј-с-е л- в-ћ ј-д-о- б-л- у Б-р-и-у- ----------------------------------- Јесте ли већ једном били у Берлину? 0
J---- l- --c- ---no---i-i - ---li--? J____ l_ v__ j_____ b___ u B_______ J-s-e l- v-c- j-d-o- b-l- u B-r-i-u- ------------------------------------ Jeste li već jednom bili u Berlinu?
Ні, ще ніколи. Н-- -о-----а--. Н__ ј__ н______ Н-, ј-ш н-к-д-. --------------- Не, још никада. 0
N-, --- -ik---. N__ j__ n______ N-, j-š n-k-d-. --------------- Ne, još nikada.
Хто-небудь – ніхто н-к------ко н___ – н___ н-к- – н-к- ----------- неко – нико 0
n--o-- n--o n___ – n___ n-k- – n-k- ----------- neko – niko
Ви знаєте тут кого-небудь? По-на-ет- -- --д- ---ога? П________ л_ о___ н______ П-з-а-е-е л- о-д- н-к-г-? ------------------------- Познајете ли овде некога? 0
Pozn--et- -i ov-- -e--ga? P________ l_ o___ n______ P-z-a-e-e l- o-d- n-k-g-? ------------------------- Poznajete li ovde nekoga?
Ні, я не знаю тут нікого. Не,--а-н---о----ем-о-д- -и--г-. Н__ ј_ н_ п_______ о___ н______ Н-, ј- н- п-з-а-е- о-д- н-к-г-. ------------------------------- Не, ја не познајем овде никога. 0
Ne, -- -e-po---jem-ov-e ---og-. N__ j_ n_ p_______ o___ n______ N-, j- n- p-z-a-e- o-d- n-k-g-. ------------------------------- Ne, ja ne poznajem ovde nikoga.
ще – більше ні ј-- ---е-в-ше ј__ – н_ в___ ј-ш – н- в-ш- ------------- још – не више 0
j-š----e više j__ – n_ v___ j-š – n- v-š- ------------- još – ne više
Ви тут ще надовго залишаєтеся? О-т-јете-ли-још----о о-де? О_______ л_ ј__ д___ о____ О-т-ј-т- л- ј-ш д-г- о-д-? -------------------------- Остајете ли још дуго овде? 0
O-----te--i--oš---g- ovde? O_______ l_ j__ d___ o____ O-t-j-t- l- j-š d-g- o-d-? -------------------------- Ostajete li još dugo ovde?
Ні, я залишаюся ненадовго. Не--ја ----с-а--м-ви-- ---о-овд-. Н__ ј_ н_ о______ в___ д___ о____ Н-, ј- н- о-т-ј-м в-ш- д-г- о-д-. --------------------------------- Не, ја не остајем више дуго овде. 0
Ne- -a -e-os---em-viš- --g- ovd-. N__ j_ n_ o______ v___ d___ o____ N-, j- n- o-t-j-m v-š- d-g- o-d-. --------------------------------- Ne, ja ne ostajem više dugo ovde.
ще щось – більше нічого ј---н-ш---–-ниш-- -и-е ј__ н____ – н____ в___ ј-ш н-ш-о – н-ш-а в-ш- ---------------------- још нешто – ништа више 0
još -ešto - ---ta --še j__ n____ – n____ v___ j-š n-š-o – n-š-a v-š- ---------------------- još nešto – ništa više
Хочете ще щось випити? Же--те------ш-не--о -опит-? Ж_____ л_ ј__ н____ п______ Ж-л-т- л- ј-ш н-ш-о п-п-т-? --------------------------- Желите ли још нешто попити? 0
Ž--i-- l- -oš-ne-t- p-p-t-? Ž_____ l_ j__ n____ p______ Ž-l-t- l- j-š n-š-o p-p-t-? --------------------------- Želite li još nešto popiti?
Ні, я не хочу більше нічого. Не--ј- н----лим--иш-а в---. Н__ ј_ н_ ж____ н____ в____ Н-, ј- н- ж-л-м н-ш-а в-ш-. --------------------------- Не, ја не желим ништа више. 0
Ne---a -e že--- n-š---v---. N__ j_ n_ ž____ n____ v____ N-, j- n- ž-l-m n-š-a v-š-. --------------------------- Ne, ja ne želim ništa više.
вже щось – ще нічого в---н--т- - ј-ш--ишта в__ н____ – ј__ н____ в-ћ н-ш-о – ј-ш н-ш-а --------------------- већ нешто – још ништа 0
v--́-neš-o-- -o- -i--a v__ n____ – j__ n____ v-c- n-š-o – j-š n-š-a ---------------------- već nešto – još ništa
Ви вже щось з’їли? Ј--те--и--е--не--о ---и? Ј____ л_ в__ н____ ј____ Ј-с-е л- в-ћ н-ш-о ј-л-? ------------------------ Јесте ли већ нешто јели? 0
J-ste -i -e-́-n--to-j-l-? J____ l_ v__ n____ j____ J-s-e l- v-c- n-š-o j-l-? ------------------------- Jeste li već nešto jeli?
Ні, я ще нічого не їв / їла. Н-,-ја-ј---ни-а---иш-- -е- --јела. Н__ ј_ ј__ н____ н____ ј__ / ј____ Н-, ј- ј-ш н-с-м н-ш-а ј-о / ј-л-. ---------------------------------- Не, ја још нисам ништа јео / јела. 0
Ne, ja --š-ni--- ----- je--- --la. N__ j_ j__ n____ n____ j__ / j____ N-, j- j-š n-s-m n-š-a j-o / j-l-. ---------------------------------- Ne, ja još nisam ništa jeo / jela.
ще хто-небудь – більше ніхто ј---нек--- н-к----ше ј__ н___ – н___ в___ ј-ш н-к- – н-к- в-ш- -------------------- још неко – нико више 0
još-n----– n----v--e j__ n___ – n___ v___ j-š n-k- – n-k- v-š- -------------------- još neko – niko više
Бажає ще хто-небудь кави? Ж--и--и-ј---н--- -а--? Ж___ л_ ј__ н___ к____ Ж-л- л- ј-ш н-к- к-ф-? ---------------------- Жели ли још неко кафу? 0
Že-i -i --š---k---a-u? Ž___ l_ j__ n___ k____ Ž-l- l- j-š n-k- k-f-? ---------------------- Želi li još neko kafu?
Ні, більше ніхто. Н-, н-к- в-ш-. Н__ н___ в____ Н-, н-к- в-ш-. -------------- Не, нико више. 0
Ne, nik------. N__ n___ v____ N-, n-k- v-š-. -------------- Ne, niko više.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + сербська (1-100) MP3 сербська (1-100)
Відео не знайдено!

Арабська мова

Арабська мова є однією з найважливіших у світі. Понад 300 мільйонів людей говорять арабською. Вони живуть у більш як 20 різних країнах. Арабська належить до афразійських мов. Арабська мова виникла декілька тисячоліть тому. Спершу мовою розмовляли на Аравійському півострові. Потім звідти вона поширилася далі. Розмовна арабська дуже відрізняється від літературної мови. Також є багато різних арабських діалектів. Можна сказати, що в кожному регіоні розмовляють інакше. Носії різних діалектів часто зовсім не розуміють один одного. Тому фільми з арабських країн часто йдуть з синхронним перекладом. Лише так вони можуть бути зрозумілі в усьому арабському мовному просторі. Класичною літературною арабською мовою сьогодні ще навряд чи хто говорить. Її можна знайти лише у письмовій формі. Книги і газети використовують класичну арабську літературну мову. До цього часу не існує власної фахової арабської мови. Тому професійні вирази походять часто з інших мов. Тут домінують насамперед французька та англійська. Інтерес до арабської за останні роки сильно зріс. Все більше людей хоче вивчати арабську. В кожному університеті та в багатьох школах пропонуються курси. Багато людей вважають арабську писемність особливо захоплюючою. Арабською пишуть справа наліво. Вимова і граматика арабської не такі й прості. Є багато звуків та правил, які невідомі іншим мовам. Тому при вивченні слід дотримуватися певної послідовності. Спершу вимова, потім граматика, потім письмо…