短语手册

zh 序数词   »   uk Порядкові числа

61[六十一]

序数词

序数词

61 [шістдесят один]

61 [shistdesyat odyn]

Порядкові числа

Poryadkovi chysla

选择您想要查看翻译的方式:   
中文(简体) 乌克兰语 播放 更多
第一个 月份 是 一月 П-рши---і--------іч-нь. П_____ м_____ – с______ П-р-и- м-с-ц- – с-ч-н-. ----------------------- Перший місяць – січень. 0
Pe-shy-̆ m---at------ic--nʹ. P______ m_______ – s_______ P-r-h-y- m-s-a-s- – s-c-e-ʹ- ---------------------------- Pershyy̆ misyatsʹ – sichenʹ.
第二个 月份 是 二月 Др-гий мі-я--------ий. Д_____ м_____ – л_____ Д-у-и- м-с-ц- – л-т-й- ---------------------- Другий місяць – лютий. 0
D-u-yy- --sy--s-----------. D_____ m_______ – l______ D-u-y-̆ m-s-a-s- – l-u-y-̆- --------------------------- Druhyy̆ misyatsʹ – lyutyy̆.
第三个 月份 是 三月 Тр-т-- -іся-- - -е--зень. Т_____ м_____ – б________ Т-е-і- м-с-ц- – б-р-з-н-. ------------------------- Третій місяць – березень. 0
Tret-y- m--ya-sʹ - be-e-e-ʹ. T_____ m_______ – b________ T-e-i-̆ m-s-a-s- – b-r-z-n-. ---------------------------- Tretiy̆ misyatsʹ – berezenʹ.
第四个 月份 是 四月 Че-в-рт-й мі-я-ь-- к----н-. Ч________ м_____ – к_______ Ч-т-е-т-й м-с-ц- – к-і-е-ь- --------------------------- Четвертий місяць – квітень. 0
C---verty-̆-m-sy--s- –-kvite-ʹ. C_________ m_______ – k_______ C-e-v-r-y-̆ m-s-a-s- – k-i-e-ʹ- ------------------------------- Chetvertyy̆ misyatsʹ – kvitenʹ.
第五个 月份 是 五月 П---ий-----ць –-т-авень. П_____ м_____ – т_______ П-я-и- м-с-ц- – т-а-е-ь- ------------------------ П’ятий місяць – травень. 0
P-y----̆-----atsʹ –-trav---. P______ m_______ – t_______ P-y-t-y- m-s-a-s- – t-a-e-ʹ- ---------------------------- Pʺyatyy̆ misyatsʹ – travenʹ.
第六个 月份 是 六月 Шост---мі-я---– че---н-. Ш_____ м_____ – ч_______ Ш-с-и- м-с-ц- – ч-р-е-ь- ------------------------ Шостий місяць – червень. 0
Sh-s-y-̆ ------sʹ-–--he-ve--. S______ m_______ – c________ S-o-t-y- m-s-a-s- – c-e-v-n-. ----------------------------- Shostyy̆ misyatsʹ – chervenʹ.
六个月 是 半年 。 Ш-с-- м-ся-ів-– -- --вро--. Ш____ м______ – ц_ п_______ Ш-с-ь м-с-ц-в – ц- п-в-о-у- --------------------------- Шість місяців – це півроку. 0
S-i--- -is--t--v ----e--i-r--u. S_____ m________ – t__ p_______ S-i-t- m-s-a-s-v – t-e p-v-o-u- ------------------------------- Shistʹ misyatsiv – tse pivroku.
一月, 二月, 三月 С--ень, -ю-ий,-б-р-----, С______ л_____ б________ С-ч-н-, л-т-й- б-р-з-н-, ------------------------ Січень, лютий, березень, 0
Si-hen---l-ut--̆----rez-n-, S_______ l______ b________ S-c-e-ʹ- l-u-y-̆- b-r-z-n-, --------------------------- Sichenʹ, lyutyy̆, berezenʹ,
四月, 五月 和 六月 квітен-,----ве-- і ч--ве-ь. к_______ т______ і ч_______ к-і-е-ь- т-а-е-ь і ч-р-е-ь- --------------------------- квітень, травень і червень. 0
k-it-n-,-t-av-nʹ-i--h-r--n-. k_______ t______ i c________ k-i-e-ʹ- t-a-e-ʹ i c-e-v-n-. ---------------------------- kvitenʹ, travenʹ i chervenʹ.
第七个 月份 是 七月 Сь-мий м----ь-- лип-н-. С_____ м_____ – л______ С-о-и- м-с-ц- – л-п-н-. ----------------------- Сьомий місяць – липень. 0
Sʹo-y-̆ --sy-----–-ly--nʹ. S_____ m_______ – l______ S-o-y-̆ m-s-a-s- – l-p-n-. -------------------------- Sʹomyy̆ misyatsʹ – lypenʹ.
第八个 月份 是 八月 В--ь-и- мі-я-ь-– се--е-ь. В______ м_____ – с_______ В-с-м-й м-с-ц- – с-р-е-ь- ------------------------- Восьмий місяць – серпень. 0
Vos-m-y- mis--t-ʹ –-s-rpe--. V______ m_______ – s_______ V-s-m-y- m-s-a-s- – s-r-e-ʹ- ---------------------------- Vosʹmyy̆ misyatsʹ – serpenʹ.
第九个 月份 是 九月 Дев’ятий --с-ць-– ве-ес---. Д_______ м_____ – в________ Д-в-я-и- м-с-ц- – в-р-с-н-. --------------------------- Дев’ятий місяць – вересень. 0
D-v-y-t-y- --syat-ʹ-–-ver--e--. D________ m_______ – v________ D-v-y-t-y- m-s-a-s- – v-r-s-n-. ------------------------------- Dev'yatyy̆ misyatsʹ – veresenʹ.
第十个 月份 是 十月 Де----- м--я-ь – -о-т-нь. Д______ м_____ – ж_______ Д-с-т-й м-с-ц- – ж-в-е-ь- ------------------------- Десятий місяць – жовтень. 0
D---a--y̆ m-s-atsʹ-–--hovten-. D_______ m_______ – z________ D-s-a-y-̆ m-s-a-s- – z-o-t-n-. ------------------------------ Desyatyy̆ misyatsʹ – zhovtenʹ.
第十一个 月份 是 十一月 Один--ц-т---місяц- --л--топа-. О__________ м_____ – л________ О-и-а-ц-т-й м-с-ц- – л-с-о-а-. ------------------------------ Одинадцятий місяць – листопад. 0
O--n---s--ty-̆ misy-tsʹ - l--t----. O____________ m_______ – l________ O-y-a-t-y-t-y- m-s-a-s- – l-s-o-a-. ----------------------------------- Odynadtsyatyy̆ misyatsʹ – lystopad.
第十二个 月份 是 十二月 Дв---д--ти--м--я-- – груде-ь. Д__________ м_____ – г_______ Д-а-а-ц-т-й м-с-ц- – г-у-е-ь- ----------------------------- Дванадцятий місяць – грудень. 0
D-an----ya-yy̆--isya-s- –-h-ud--ʹ. D____________ m_______ – h_______ D-a-a-t-y-t-y- m-s-a-s- – h-u-e-ʹ- ---------------------------------- Dvanadtsyatyy̆ misyatsʹ – hrudenʹ.
十二个 月份 是 一年 Дван----ть м-ся----– це-р--. Д_________ м______ – ц_ р___ Д-а-а-ц-т- м-с-ц-в – ц- р-к- ---------------------------- Дванадцять місяців – це рік. 0
D-a-adt---tʹ--is---siv –-t-e-r--. D___________ m________ – t__ r___ D-a-a-t-y-t- m-s-a-s-v – t-e r-k- --------------------------------- Dvanadtsyatʹ misyatsiv – tse rik.
七月, 八月, 九月 Л-пе-ь- ---пень, -е-ес-н-, Л______ с_______ в________ Л-п-н-, с-р-е-ь- в-р-с-н-, -------------------------- Липень, серпень, вересень, 0
L-p-nʹ,-serpe-ʹ,--e-e--n-, L______ s_______ v________ L-p-n-, s-r-e-ʹ- v-r-s-n-, -------------------------- Lypenʹ, serpenʹ, veresenʹ,
十月, 十一月 和 十二月 ж-вт-н-, ли-то--д-- гр---нь. ж_______ л_______ і г_______ ж-в-е-ь- л-с-о-а- і г-у-е-ь- ---------------------------- жовтень, листопад і грудень. 0
zho-t---- -y--op------r-d-nʹ. z________ l_______ i h_______ z-o-t-n-, l-s-o-a- i h-u-e-ʹ- ----------------------------- zhovtenʹ, lystopad i hrudenʹ.

母语永远是最重要的语言

母语是我们学习的第一门语言。 它自动地发生,因此我们都没有察觉到。 大多数人都只有一种母语。 其它语言被当作外语学习。 当然也有人在多语言坏境下长大。 但他们说这些语言的流利程度往往不同。 这些语言通常也有不同的使用场合。 比如,一种语言在工作时使用。 另一种在家里使用。 某种语言说得有多好,这是由多种因素决定的。 在小时候学习语言,一般都学得很好。 语言中枢在我们年幼时工作得最有效率。 同样重要是,我们使用一种语言的频率。 越常使用一种语言,说得也就越好。 然而研究人员认为,没有人能把两种语言说得同样好。 其中的某一种将永远是最重要的语言。 科学实验看来证实了这个假设。 在某项研究中,不同的人接受了测试。 其中有一半测试对象能流利地讲两种语言。 他们的母语是汉语,第二语言是英语。 还有另一半测试对象只会讲他们的母语英语。 所有测试对象都必须解答简单的英语作业。 在做作业时,大脑的活动会被测量。 实验结果显示,测试对象的大脑存在着差异性! 多语言者大脑中某个区域特别地活跃。 单语言者大脑同一区域则相反不存在任何活动。 两个测试小组都同样快速良好地完成了作业。 尽管如此,中国人仍把所有内容都翻译成了母语......