Розмовник

uk Почуття   »   sl Čustva

56 [п’ятдесят шість]

Почуття

Почуття

56 [šestinpetdeset]

Čustva

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Мати бажання U---a-i U______ U-i-a-i ------- Uživati 0
Ми маємо бажання. M- už-vam- (se -m--o--rij-t-o)- - Midva (--d--) u--v-v--(-- imav--pr-j-t--). M_ u______ (__ i____ p_________ / M____ (______ u______ (__ i____ p_________ M- u-i-a-o (-e i-a-o p-i-e-n-)- / M-d-a (-e-v-) u-i-a-a (-e i-a-a p-i-e-n-)- ---------------------------------------------------------------------------- Mi uživamo (se imamo prijetno). / Midva (Medve) uživava (se imava prijetno). 0
Ми не маємо бажання. N--u---amo--u--v--a). N_ u______ (_________ N- u-i-a-o (-ž-v-v-)- --------------------- Ne uživamo (uživava). 0
Боятися. b-ti--e b___ s_ b-t- s- ------- bati se 0
Я боюся. Bo-i----. B____ s__ B-j-m s-. --------- Bojim se. 0
Я не боюся. Ne--oj-m--e. N_ b____ s__ N- b-j-m s-. ------------ Ne bojim se. 0
Мати час i--ti č-s i____ č__ i-e-i č-s --------- imeti čas 0
Він має час. On-ima --s. O_ i__ č___ O- i-a č-s- ----------- On ima čas. 0
Він не має часу. On ---- ča-a. O_ n___ č____ O- n-m- č-s-. ------------- On nima časa. 0
Нудьгувати do--o-a-iti-se d__________ s_ d-l-o-a-i-i s- -------------- dolgočasiti se 0
Вона нудьгує. O-a -e dolg--asi.-(N-ej--e ---gčas-) O__ s_ d_________ (____ j_ d________ O-a s- d-l-o-a-i- (-j-j j- d-l-č-s-) ------------------------------------ Ona se dolgočasi. (Njej je dolgčas.) 0
Вона не нудьгує. O-- se--e --l--č-si- ---ej n-----gčas-) O__ s_ n_ d_________ (____ n_ d________ O-a s- n- d-l-o-a-i- (-j-j n- d-l-č-s-) --------------------------------------- Ona se ne dolgočasi. (Njej ni dolgčas.) 0
Бути голодним bit-----en b___ l____ b-t- l-č-n ---------- biti lačen 0
Ви голодні? A-i s-e l--n-? A__ s__ l_____ A-i s-e l-č-i- -------------- Ali ste lačni? 0
Ви не голодні? A-i----te lač-i? A__ n____ l_____ A-i n-s-e l-č-i- ---------------- Ali niste lačni? 0
Мати спрагу biti ž--en b___ ž____ b-t- ž-j-n ---------- biti žejen 0
Вони мають спрагу. V--ste ---ni. (-e s---ž-j-e-) V_ s__ ž_____ (__ s__ ž______ V- s-e ž-j-i- (-e s-e ž-j-e-) ----------------------------- Vi ste žejni. (Ve ste žejne.) 0
Вони не мають спраги. V- ----- že--i. (Ve n---e-žejn--) V_ n____ ž_____ (__ n____ ž______ V- n-s-e ž-j-i- (-e n-s-e ž-j-e-) --------------------------------- Vi niste žejni. (Ve niste žejne.) 0

Таємні мови

За допомогою мов ми бажаємо повідомляти іншим, що ми думаємо або відчуваємо. Тобто, порозуміння є найважливішим завданням мови. Але інколи люди не хочуть, щоб їх зрозуміли всі. Тоді вони вигадують таємні мови. Таємні мови приваблюють людей вже тисячоліття. Юлій Цезар, наприклад, мав власну таємну мову. Він відправляв зашифровані послання в усі області своєї імперії. Його вороги не могли читати закодовані повідомлення. Тайні мови є захищеною комунікацією. За допомогою таємних мов ми відрізняємося від інших. Ми показуємо, що ми належимо до особливої групи. Чому ми використовуємо таємні мови – є різні причини. Закохані в усі часи листувалися зашифрованими текстами. Певні професійні групи також завжди мали власні мови. Так, є мови магів, злодіїв і комерсантів. Але найчастіше таємні мови використовуються для політичних цілей. Майже в усіх війнах розробляються таємні мови. Військові та спеціальні служби безпеки мають власних експертів з таємних мов. Наука шифрування називається криптологія. Сучасні коди основані на складних математичних формулах. Їх дуже важко розшифрувати. Без зашифрованої мови наше життя було б вже немислиме. Сьогодні повсюдно працюють з зашифрованими даними. Кредитні картки та E-Mails – все функціонує з кодами. Особливо діти вважають таємні мови цікавими. Вони полюбляють обмінюватися зі своїми друзями таємними повідомленнями. Для розвитку дітей таємні мови навіть корисні… Вони сприяють творчості та чуттю мови!